Провадження №3/748/437/25
Єдиний унікальний № 748/751/25
16 травня 2025 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді Костюкової Т.В.,
при секретарі - Шкоді А.Ю.,
за участю захисника - адвоката Данича О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за частиною 1 статті 173-2 КУпАП,
З протоколу серії «ВАВ» №046312 від 05.03.2025 року про адміністративне правопорушення встановлено, що 04.03.2025 року об 21 год. 35 хв., ОСОБА_1 , за адресою проживання: АДРЕСА_2 , учинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, штовхав, хапав за руки, унаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілої, ОСОБА_2 , за що передбачена відповідальність, згідно ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином засобом поштового звязку, про причини неявки суд не повідомив.
Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Данича О.С. у судовому засіданні зауважив, що матеріали адміністративної справи не містять жодного доказу на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки самі по собі Терміновий заборонний припис стосовно кривдника, який є нечитабельним та Форма оцінки ризиків не є беззаперечними доказами вчинення правопорушення, а заяви потерпілої особи або виклику на лінію 102 матеріали справи не містять. Протокол про адміністративне правопорушення серії «ВАВ» №046312 від 05.03.2025 року складений старшим лейтенантом поліції Кочубей Я.В., який значиться потерпілим у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 046311 складеному відносно ОСОБА_1 , що свідчить про його упередженість. У зв'язку з чим просив закрити провадження у справі, на підставі п.1 ч.1. ст.247 КУпАП, за відсутності події адміністративного правопорушення.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що вона в поліцію стосовно вчинення відносно неї домашнього насильства чоловіком не зверталася. 04.03.2025 року вони сварилися з ОСОБА_1 з приводу того, що він вжив алкогольні напої через, що у неї до нього були претензії, однак ОСОБА_1 в межах сімейного конфлікту не завдав шкоди її фізичному та психологічному здоровю. Поліцію викликали сусіди, однак заяву про вчинення відносно неї домашнього насильства вона не подавала, протокол у її присутності не складався.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №046312 від 05 березня 2025 року та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, за наступних підстав та міркувань.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку.
В статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Із фабули протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 04.03.2025 року об 21 год. 35 хв., ОСОБА_1 , за адресою проживання: АДРЕСА_2 , учинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, штовхав, хапав за руки, унаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілої, ОСОБА_2 , за що передбачена відповідальність, згідно ч.1 ст.173-2 КУпА
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» за № 2229-VIII.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Отже, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї, а під фізичним завдання фізичного впливу шляхом прямого контакту
Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.
Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути зокрема деліктоздатні фізичні особи, які вчинили певні правопорушення.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Суд звертає увагу на те, що не вважається домашнім насильством вчинений між особами звичайний сімейний конфлікт (сварка), який за своїм характером був лише зіткненням їх протилежних інтересів і поглядів, напруженням і крайнім загостренням їх відносин та наявних між ними суперечностей, що може супроводжуватися взаємними докорами і образами але без наміру завдати шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого.
Крім того,згідно п.15 розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015 року, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
В той же час, інспектором ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Кочубей Я. до матеріалів справи не долучено поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на окремому аркуші, або ж рапорт поліцейського щодо відмови порушника від надання пояснень; письмових пояснень потерпілої, письмової заяви потерпілої щодо вчинення правопорушення або витягу з Інформаційного порталу Національної поліції України щодо реєстрації події правопорушення, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити чи взагалі мав місце виклик на службу 102.
Суд звертає увагу на те, що форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, ксерокопія термінового заборонного припису стосовно кривдника, та протокол про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані належними доказами по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є беззаперечними доказами вчинення домашнього насильства, а обставини викладені в них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Даючи оцінку долученим до матеріалів справи документам, враховуючи пояснення потерпілої ОСОБА_2 , яка підтвердила наяність в той день між нею та чоловіком побутової сварки, що не є тотожною діям, під які підпає домашнє насильство, суд дійшов висновку, що вони не містять в собі даних про умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру ОСОБА_1 , внаслідок була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю його дружині.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно зі ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не може виходити за межі наданих йому повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши досліджені докази, суд робить об'єктивний висновок про відсутність належних, допустимих та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинив насильство у сім'ї і за таких обставин склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, у його діях відсутній, у зв'язку з чим провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247 п.1, 283, 284 п.3 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.В.Костюкова