Рішення від 15.05.2025 по справі 751/3385/25

Справа №751/3385/25

Провадження №2/751/1221/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Топіхи Р.М.,

секретаря судового засідання Островської А.С.,

учасники справи:

позивач АТ «АКЦЕНТ-БАНК»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

АТ «А-Банк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором

№ АВН0СТ155101704471781825 від 05 січня 2024 року у розмірі 95 017 гривень 94 копійки, яка складається з 48 000 гривень - простроченої заборгованості за кредитом, 47017 гривень 94 копійки - загального залишку заборгованості за процентами.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05 січня 2024 року, будучи клієнтом банку, ОСОБА_1 уклала з Банком кредитний договір АВН0СТ155101704471781825, за умовами якого їй надано кредит у розмірі 48 000 гривень, строком на 36 місяців до 04 січня 2027 року зі сплатою процентів у розмірі 85,00 річних. Кредитний договір складається із Заяви клієнта та Графіку погашення кредиту. Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. Однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, тому станом на 14 квітня 2025 року заборгованість відповідача за даним кредитним Договором склала суму у розмірі 95017,94 гривень, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом - 48000 гривень, загального залишку заборгованості за процентами - 47017,94 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 16 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти винесення судом заочного рішення (а.с. 27).

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталася, відзив на позовну заяву не подавала.

На підставі статей 280, 281 ЦПК України судом вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

25 вересня 2022 року ОСОБА_1 шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» підтвердила, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням https://a-bank.com.ua, між нею та АТ «А-БАНК» становлять Договір про надання банківських послуг, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій (а.с. 5).

Відповідно до Заяви щодо встановлення кредитного ліміту за краткою/рахунком від 25 вересня 2022 року ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт (а.с. 6).

Підписавши заяву про надання послуги «Швидка готівка»

№ АВН0СТ155101704471781825 від 05 січня 2024 року та Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», ОСОБА_1 погодила з банком наступні умови: суму кредиту - 48 000 гривень, строк кредиту - 36 місяців з 05 січня 2024 року по 04 січня 2027 року включно, фіксовану процентну ставку 85 % на рік, розмір щомісячного платежу 3757,18 гривень, загальну суму до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій 135257,70 гривень (а.с. 7, 8-9).

Відповідно до меморіального ордера № TR.34714938.66502.65455 від

05 січня 2024 року ПАТ «А-БАНК» ОСОБА_1 перераховано грошові кошти у розмірі 48 000 гривень, призначення платежу - видача кредиту згідно договору № АВН0СТ155101704471781825 від

05 січня 2024 року (а.с. 11).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором від 05 січня

2024 року № АВН0СТ155101704471781825 станом на 14 квітня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 95 017 гривень 94 копійки, з яких: загальний залишок заборгованості за тілом кредиту - 48 000 гривень; загальний залишок заборгованості за процентами - 47 017 гривень 94 копійки (а.с. 10 на звороті).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з положеннями частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на викладене, договір та витяг з умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК» з використанням електронного підпису є правомірними, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18.

З наданих матеріалів вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису.

Отже, судом встановлено, що укладений між сторонами договір від

05 січня 2024 року № АВН0СТ155101704471781825 відповідає вимогам закону та є обов'язковим до виконання.

Також з долученої до позовної заяви анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «АКЦЕНТ-БАНК» вбачається, що клієнт вказав свої паспортні дані, адресу мешкання та контактну інформацію, соціальний статус, місце роботи та розмір щомісячного заробітку.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення, а іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до вимог статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межі встановленого кредитного ліміту.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідачем не виконано зобов'язань, визначених договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статей 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Згідно з положеннями ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним між сторонами кредитним договором, та у зв'язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у позивача як кредитора за спірними зобов'язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, та штрафним санкціям за користування кредитом.

З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що

ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за договором від 05 січня 2024 року

№ АВН0СТ155101704471781825 за основним зобов'язанням у розмірі 48 000 гривень та за нарахованими відсотками у розмірі 47017 гривень 94 копійки, що підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, суд враховує, що відповідно до розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви, банком нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось з урахуванням базової процентної ставки, визначеної у паспорті споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем.

Відповідачем не надано контррозрахунку суми заборгованості за відсотками за користування кредитом. Також відповідачем не надано доказів щодо належного виконання ним умов кредитного договору.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Відповідно до платіжного доручення від 14 квітня 2025 року

№ 6005315481864 позивачем сплачено судовий збір у сумі 2422 гривень

40 копійок (а.с. 23).

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 549, 550, 611, 613, 615, 627, 629, 631, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором від

05 січня 2024 року № АВН0СТ155101704471781825 у розмірі 95 017 гривень 94 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судовий збір у розмірі 2 422 гривні

40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано за адресою:

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Р.М. Топіха

Попередній документ
127381685
Наступний документ
127381687
Інформація про рішення:
№ рішення: 127381686
№ справи: 751/3385/25
Дата рішення: 15.05.2025
Дата публікації: 19.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (14.07.2025)
Дата надходження: 14.04.2025
Предмет позову: стягнення боргу
Розклад засідань:
15.05.2025 11:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТОПІХА РОМАН МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ТОПІХА РОМАН МИКОЛАЙОВИЧ
відповідач:
Боримська Аліна Вадимівна
позивач:
АТ "А-БАНК"
представник позивача:
Шкапенко Олександр Віталійович