Справа № 950/3667/23
Номер провадження 1-кп/950/36/25
07 березня 2025 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лебединського районного суду Сумської області кримінальне провадження № 22023200000000165 від 21.07.2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Будилка, Сумського району, Сумської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
за ч. 1 ст. 258-2 КK України;
В Лебединському районному суді перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 21.08.2023 року на ноутбук марки «Lenovo G550», який було вилучено під час проведеного 16 серпня 2023 року обшуку у домоволодінні ОСОБА_4 .
Своє клопотання обвинувачений мотивував тим, що вже звертався до суду з метою скасування арешту, накладеного на ноутбук, проте судом було відмовлено в задоволенні його звернення, в той час як зазначене майно досліджене слідчими та експертами і на думку обвинуваченого не потребує додаткових досліджень та огляду судом і сторонами кримінального провадження, не містить відомостей, які можуть бути використаними як доказ факту чи обставин вчинення злочину.
Крім того, на думку обвинуваченого, інших доказів того, що вилучений ноутбук є знаряддям чи засобом вчинення інкримінованого злочину, або містить у собі сліди, відомості чи докази вчинення злочину, а також докази використання ноутбука 03.07.2023 року, в тому числі при написанні мною допису, який прокурор вважає закликом до вчинення терористичних актів суду не надано.
Також обвинувачений мотивував свої вимоги тим, що при написанні свого допису в мережі інтернет 03.07.2023 року він не користувався ноутбуком; в ньому зберігається інформація потрібна обвинуваченому для повсякденного використання; зазначений ноутбук потребує зберігання в теплому приміщенні і порушення режиму його зберігання є ризикованим і може спричинити власнику матеріальні збитки та порушує його право на захист.
В той же час, на думку обвинуваченого, існують неспростовні докази того, що при написанні допису в соціальні мережі він не використовував ноутбук, оскільки 03.07.2023 р. в його будинку було відключено електропостачання, а заряду батареї ноутбука вистачало лише на 20 хвилин.
Разом з тим, обвинувачений вважає, що прокурор подає суду непотрібні, неналежні і недопустимі докази, зокрема, отриманий слідчим СБУ від ПРАТ «ВФ Україна» оптичний диск з інформацією про користування ОСОБА_4 абонентським номером НОМЕР_1 за 02 липня 2023 року, який містить інформацію про події до моменту вчинення інкримінованого злочину 03.07.2024 р., на думку ОСОБА_4 не містить жодної інформації щодо події та нічого не доказує.
Тому він просив суд задовольнити його клопотання, визнати факт того, що сторона обвинувачення не має доказів причетності ноутбука «Lenovo G550» і використання його при написанні ОСОБА_4 допису 03.07.2023 р., тому ноутбук «Lenovo G550», який після дослідження і перевірки експертами перестав відповідати вимогам ст. 98 КПК, перестав бути належним і допустимим доказом, нічого не доказує, не був і не є засобом і знаряддям злочину та відпала потреба в його арешті у зв'язку з тим, що ноутбук «Lenovo G550» і наявна в ньому інформація не містять будь яких слідів і доказів вчинення ОСОБА_4 злочинів.
Також він просив зняти арешт і повернути йому вилучений під час обшуку 16.08.2023 р. ноутбук «Lenovo G550», або передати його обвинуваченому на відповідальне зберігання до прийняття остаточного рішення в кримінальному провадженні.
Крім того, він просив визнати факт того, що отриманий слідчим СБУ від ПРАТ ВФ УКРАЇНА оптичний диск з інформацією про користування абонентським номером НОМЕР_1 за 02 липня 2023 року і відповідний протокол про огляд цього диску, не містять жодної інформації та доказів на підтвердження вчинення інкримінованого злочину, тому є неналежними і недопустимими доказами.
Відмовити прокурору в приєднанні до матеріалів справи отриманий слідчим СБУ від ПРАТ "ВФ УКРАЇНА" оптичний диск з інформацією про користування абонентським номером 0500245559 за 02 липня 2023 року і відповідний протокол про огляд цього диску, як такі, що не є неналежними і недопустимими доказами та повернути зазначений непотріб прокурору.
Постановити ухвалу, якою зобов'язати сторону обвинувачення забезпечити ОСОБА_4 можливість скопіювати всю інформацію яку містить ноутбук, або зобов'язати спеціаліста СБУ скопіювати інформацію, необхідну ОСОБА_4 .
В судовому засіданні обвинувачений підтримав свої вимоги в повному обсязі.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 також підтримала, мотивуючи це тим, що ноутбук був досліджений під час досудового слідства і не потребує додаткових досліджень та огляду судом і сторонами кримінального провадження, не містить відомостей, які мають відношення до пред'явленого обвинувачення.
Прокурор в судовому засіданні проти скасування арешту майна заперечив, мотивуючи це тим, що використання обвинуваченим ноутбука «Lenovo G550» під час вчинення кримінального правопорушення підлягає дослідженню під час судового розгляду справи, а оцінка доказів - під час перебуванні суду в нарадчій кімнаті і тому питання скасування арешту майна має вирішуватися судом одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.
Ноутбук ще не досліджений судом як речовий доказ, зберігається запакованим до спеціального пакунку.
З матеріалів, доданих до клопотання обвинуваченого вбачається, що 03.07.2023 року в м. Лебедині Сумської області була гроза, що призвело до пошкодження електроприладів за місцем проживання обвинуваченого.
Згідно ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України питання про скасування арешту майна суд вирішує одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд справи.
Згідно ч. 1 ст. 357 КПК України речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з річчю та її оглядом.
Вислухавши осіб, які беруть участь в справі, вивчивши клопотання обвинуваченого та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в судовому засіданні не було доведено, що у дослідженні ноутбука як речового доказу відпала потреба і відповідно відпала потреба у подальшому застосуванні його арешту.
При цьому суд бере до уваги, що ноутбук «Lenovo G550» та оптичний диск з інформацією про користування ОСОБА_4 абонентським номером НОМЕР_1 за 02 липня 2023 року відповідно до вимог ч. 1 ст. 98, п 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є доказами у кримінальному провадженні і відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 КПК України сторона, яка вважає необхідним подати їх суду є вільною у використанні своїх прав у межах та спосіб, визначених чинним законодавством.
Також суд вважає, що на даному етапі розгляду кримінального провадження - до закінчення дослідження доказів, які вважає необхідним надати сторона обвинувачення не було доведено те, що ноутбук «Lenovo G550» та оптичний диск втратили ознаки належних і допустимих доказів.
На підтвердження неналежності та недопустимості доказів, вже наданих у судове засідання, на думку суду, не було наведено обставин, які б відповідали вимогам ч. 2 ст. 89 КПК України.
При цьому, суд враховує, що обвинуваченим не було зазначено в своєму клопотанні норм чинного законодавства, які дають можливість суду у кримінальному провадженні до винесення вироку встановлювати факт наявності доказів, які перебувають в розпорядженні тієї чи іншої сторони судового процесу.
Тому суд не може взяти до уваги доводи обвинуваченого і його захисника та бере до уваги доводи прокурора в тій частині, що оцінка доказів здійснюється судом в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку, а питання скасування арешту майна не може бути вирішеним до дослідження доказу в судовому засіданні.
Також суд не може взяти до уваги і доводи обвинуваченого щодо забезпечення ОСОБА_4 можливості скопіювати ним інформації яку містить ноутбук, так як в судовому засіданні не було доведено, що таке копіювання не зашкодить зберіганню речового доказу.
Крім того, суд не може взяти до уваги і доводи обвинуваченого щодо необхідності покладення обов'язку на спеціаліста СБУ скопіювати інформацію, необхідну ОСОБА_4 , так як останнім у клопотанні не вказано ні обсягу зазначеної інформації, ні особи спеціаліста, який повинен отримати доступ до речового доказу.
Тому суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4 в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 26, 89, 98, 100, 170-174, 371-372 КПК України;
В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про визнання певних фактів, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, про скасування арешту вилученого ноутбука «Lenovo G550» у кримінальному провадженні № 22023200000000165 від 21.07.2023 року, поверненні вилученого майна власнику та забезпечення ОСОБА_4 можливості скопіювати інформацію, яку містить ноутбук відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_6