Справа №522/9353/25
Провадження № 1кп/522/2560/25
Іменем України
14 травня 2025 року
Приморський районний суд міста Одеси у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62025150020000716 від 12.02.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше несудимого, з вищою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення роти логістики роти логістики військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,
-у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369-2 ч.2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Відповідно до наказу командира військової частини (по стройовій частині) №156 від 31.05.2024 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення роти логістики роти логістики військової частини НОМЕР_1 .
Так, ОСОБА_3 при вступі до Збройних Сил України відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», склав Військову присягу на вірність народу України та присягнув бути вірними та відданими українському народові, непохитно стояти на сторожі свободи і незалежності української держави, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та неухильно дотримуватися Конституції та законів України.
Перебуваючи на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення роти логістики роти логістики військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 знав та розумів, що відповідно до пункту ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року, на нього, у тому числі, покладено обов'язки додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІX введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався.
В останній раз, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 р. №26/2025, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 15.01.2025 р. № 4220-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час на всій території України діє воєнний стан.
Відповідно до Указу президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 № 64/2022 та набуття чинності Указу президента «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 в Україні оголошено мобілізацію та здійснюються відповідні мобілізаційні заходи.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Згідно зі ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати негідних вчинків.
Відповідно до п. 5.4. Наказу Міністра оборони України № 243 від 15.05.2007 «про внесення змін до Положення про органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України» Технік (з безпеки дорожнього руху) - начальник контрольно-технічного пункту (КТП) підпорядковується командиру військової частини і відповідає за: випуск з парку технічно справних транспортних засобів; виконання вимог нормативно-правових актів щодо допуску водіїв до керування транспортними засобами різних категорій. Технік (з безпеки дорожнього руху) - начальник КТП зобов'язаний: перевіряти технічний стан транспортних засобів перед виходом та після повернення до парку, перевіряти стан та опломбування спідометрів і робити відмітку про технічний стан у дорожньому листі. Про результати перевірок доповідати встановленим порядком; забезпечувати постійне функціонування класу безпеки руху інструктування нарядів, водіїв і старших машин; брати участь у проведенні інструктажів водіїв з безпеки дорожнього руху; узагальнювати матеріали про порушення водіями ПДР (1306-2001-п), причини затримання машин та тимчасового вилучення документів у водіїв, випадки порушення встановленого порядку використання транспортних засобів. Про результати узагальнення доповідати встановленим порядком; брати участь у проведенні допідготовки та технічної підготовки водіїв; здійснювати контроль за додержанням водіями заходів безпеки під час обслуговування та ремонту машин у парках військових частин; брати участь у роботі комісії з усебічної перевірки водіїв за фахом; утримувати в технічно справному стані діагностичне обладнання та прилади для перевірки технічного стану машин.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_3 , всупереч обов'язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корисливий корупційний злочин.
Так, ОСОБА_6 , який перебуває на посаді начальника електростанції № 308 військової частини НОМЕР_1 , 07.06.2024 за результатами проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 було визнано придатним до військової служби за групою ІІ ст. 22-Б розкладу хвороб Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 (непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час належить епілепсія без психічних розладів з нечастими нападами (менше 3 разів на рік).
Так, у період часу з 26.01.2025 до 27.01.2025 ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем розташування автопарку військової частини НОМЕР_1 , виконував свої службові обов?язки за посадою.
Під час такого у ОСОБА_3 , який перебував на території автопарку військової частини НОМЕР_1 , виник злочинний умисел, направлений на особисте незаконне збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами на виконання функцій держави. З цією метою ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_6 з питанням повного списання з лав Збройних Сил України та пояснив, що він має вплив на членів військово-лікарської комісії, завдяки якому, за грошову винагороду в розмірі 12 000 доларів США він може супроводжувати поетапне проходження військово-лікарської комісії та здійснити вплив на медичне керівництво військової частини для вирішення питання про призначення ОСОБА_6 другої групи інвалідності на підставі ст. 22-А Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008.
Крім того, 10.02.2025 близько 09 години 20 хвилин, при виконанні своїх службових обов'язків ОСОБА_6 за розташуванням автопарку військової частини НОМЕР_1 , до нього підійшов ОСОБА_3 та повідомив, що висловлену ним раніше протиправну вимогу на надання йому неправомірної вигоди розмірі 12.000 доларів США можна оплачувати частинами та про те, що він чекає він ОСОБА_6 скорішої відповіді для початку формування документів.
Після цього, розуміючи протиправність дій ОСОБА_3 , ОСОБА_6 звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів.
Так, 05.03.2025 року близько 08 години 00 хвилин ОСОБА_6 заступаючи на добове чергування у військову частину НОМЕР_1 зустрівся із ОСОБА_3 , де в ході розмови останній, запитав ОСОБА_6 , чи приніс він частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 6 000 доларів США, на що ОСОБА_6 повідомив останньому про те, що вказана сума грошових коштів знаходиться за місцем мешкання, та що він може проїхати спільно із ОСОБА_3 до місця свого мешкання та надати йому вищевказані грошові кошти.
На вказану пропозицію ОСОБА_3 відповів негативно та надав ОСОБА_6 інструкції про те, що йому необхідно буде до обіднього часу того ж дня, 05.03.2025, привезти грошові кошти до КПП військової частини, попередньо помістивши їх у паперовий конверт, та повідомивши чергового на КПП про те, що вказані документи начебто залишені ОСОБА_3 для військовослужбовця з Регіонального управління ТРО.
З цією метою ОСОБА_3 надав ОСОБА_6 паперовий конверт білого кольору та паперовий пакет, при цьому зазначив, що на конверті необхідно написати слово «УПР» та покласти до нього раніше обумовлені суму грошових коштів, яка складала половину від основної суми, а саме 6000 доларів США та залишити черговому на контрольно-пропускному пункті військової частини НОМЕР_1 .
Діючи на виконання наданих ОСОБА_3 інструкцій, ОСОБА_6 вимушено погоджуючись на вимоги ОСОБА_3 , попрямував до місця свого мешкання за грошовими коштами.
Цього ж дня, на виконання раніше обумовленої домовленості, ОСОБА_6 прибув до контрольно-пропускного пункту військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (більш точна інформація в умовах венного стану не розголошується) передав черговому контрольно-пропускного пункту військової частини НОМЕР_1 , поліетиленовий пакет в якому знаходився паперовий конверт білого кольору із надписом «УПР», у ньому знаходився паперовий пакет, у якому у прозорому файлі перебувало 6000 тисяч доларів США, скріплених зеленою резинкою, після чого на мобільний номер телефону ОСОБА_3 у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_6 відправив фото паперового пакету та зателефонував останньому, повідомивши про те, що ним виконано раніше висунуті вимоги щодо передачі неправомірної вигоди, на що останній повідомив йому, що зараз зазначене пакування з грошовими коштами забере представник Регіонального управління ТРО.
Після прийняття обіцянки в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та проведення першочергових слідчих дій, ОСОБА_3 був затриманий правоохоронним органом за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України, а його злочинну діяльність було припинено.
Таким чином, солдат ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, проходячи військову службу на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення роти логістики військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, 05.03.2025 приблизно о 09 годині 00 хвилин, знаходячись у військовій частині НОМЕР_1 , що розташована у АДРЕСА_1 (більш точна адреса під час дії воєнного стану розголошенню не підлягає), прийняв обіцянку одержати раніше обумовлену частину неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_6 в розмірі 6 000 (шість тисяч) доларів США, що станом на 05.03.2025 згідно офіційного курсу Національного банку України складало 249 420 (двісті сорок дев'ять чотириста двадцять) гривень, за здійснення впливу на прийняття рішення уповноваженими службовими особами військово-лікарської комісії щодо отримання відповідного висновку для подальшого вилучення з обліку військової служби за станом здоров'я на підставі ст. 22-А Наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України - прийняття обіцянки в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Під час досудового розслідування між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 і обвинуваченим ОСОБА_3 була укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою, ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним в обсязі обвинувачення за статтею 369-2 ч.2 КК України.
При визначенні міри покарання сторонами враховано положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України, не встановлені.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369-2 ч.2 КК України у виді штрафу в розмірі 14 672 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 249 424 гривень.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369-2 ч.2 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, як таку, що відповідає вимогам закону.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнав себе винуватим, згідно зі статтею 12 КК України є нетяжким злочином.
Злочином, вчиненим ОСОБА_3 шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені статтею 474 ч.4 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 ч.2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене та те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 і обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження даної угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369-2 ч.2 КК України, а саме - прийняття обіцянки в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведеної судово-технічної експертизи № 1169 -34 -25 від 21 березня 2025 року в сумі 10 177 гривні 92 копійки, згідно довідки.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy M32» у корпусі темно-синього кольору, який належить ОСОБА_3 - суд вважає необхідним повернути ОСОБА_3 .
Речові докази - чотири купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами: KB60088970G, KB07434726C, KB34520859N, HB01902018A які поміщені до сейф-пакета № B1018038;56 купюр, ззовні схожих на долари США номіналом 100 доларів США, з яких 7 купюр з серійним номером НB68544675F, 15 купюр з серійними номерами КВ14859854М, 34 купюри з серійними номерами КЕ49249452А, які поміщено до сейф-пакета № B1018039, які зберігаються на території ТУ ДБР у місті Миколаєві - суд вважає необхідним повернути департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Речові докази - пакувальники, у яких знаходились грошові кошти, а саме: паперовий пакет, конверт формату А4 з підписом «УПР» файл канцелярський, резинка канцелярська зеленого кольору та пакет чорного кольору, які поміщені до сейф-пакета № B1018040 - суд вважає необхідним знищити.
Суд вважає необхідним скасувати захід забезпечення кримінального провадження - арешт, накладений ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду міста Одеси від 18 березня 2025 року на чотири купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами: KB60088970G, KB07434726C, KB34520859N, HB01902018A які поміщені до сейф-пакета № B1018038;56 купюр, ззовні схожих на долари США номіналом 100 доларів США, з яких 7 купюр з серійним номером НB68544675F, 15 купюр з серійними номерами КВ14859854М, 34 купюри з серійними номерами КЕ49249452А, які поміщено до сейф-пакета № B1018039; пакувальники, у яких знаходились грошові кошти, а саме: паперовий пакет, конверт формату А4 з підписом «УПР» файл канцелярський, резинка канцелярська зеленого кольору та пакет чорного кольору, які поміщені до сейф-пакета № B1018040 та мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy M32» у корпусі темно-синього кольору, imeil - НОМЕР_2 , imei2 - НОМЕР_3 та сім-карта з номером мобільного телефона НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_3 та поміщені до сейф-пакета № B1018041.
Керуючись статтями 373, 374, 475 КПК України суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 травня 2025 року між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 і обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62025150020000716 від 12.02.2025 року.
Визнати ОСОБА_3 винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 369-2 ч.2 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 12 травня 2025 року покарання за статтею 369-2 ч.2 КК України у вигляді штрафу в розмірі 14 672 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 249 424 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведеної судово-технічної експертизи № 1169 -34 -25 від 21 березня 2025 року в сумі 10 177 гривень 92 копійки, згідно довідки.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy M32» у корпусі темно-синього кольору, який належить ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3 .
Речові докази - чотири купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами: KB60088970G, KB07434726C, KB34520859N, HB01902018A які поміщені до сейф-пакета № B1018038;56 купюр, ззовні схожих на долари США номіналом 100 доларів США, з яких 7 купюр з серійним номером НB68544675F, 15 купюр з серійними номерами КВ14859854М, 34 купюри з серійними номерами КЕ49249452А, які поміщено до сейф-пакета № B1018039, які зберігаються на території ТУ ДБР у місті Миколаєві - повернути департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Речові докази - пакувальники, у яких знаходились грошові кошти, а саме: паперовий пакет, конверт формату А4 з підписом «УПР» файл канцелярський, резинка канцелярська зеленого кольору та пакет чорного кольору, які поміщені до сейф-пакета № B1018040 - знищити.
Скасувати захід забезпечення кримінального провадження - арешт, накладений ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду міста Одеси від 18 березня 2025 року на чотири купюри номіналом 100 доларів США з серійними номерами: KB60088970G, KB07434726C, KB34520859N, HB01902018A які поміщені до сейф-пакета № B1018038;56 купюр, ззовні схожих на долари США номіналом 100 доларів США, з яких 7 купюр з серійним номером НB68544675F, 15 купюр з серійними номерами КВ14859854М, 34 купюри з серійними номерами КЕ49249452А, які поміщено до сейф-пакета № B1018039; пакувальники, у яких знаходились грошові кошти, а саме: паперовий пакет, конверт формату А4 з підписом «УПР» файл канцелярський, резинка канцелярська зеленого кольору та пакет чорного кольору, які поміщені до сейф-пакета № B1018040 та мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy M32» у корпусі темно-синього кольору, imeil - НОМЕР_2 , imei2 - НОМЕР_3 та сім-карта з номером мобільного телефона НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_3 та поміщені до сейф-пакета № B1018041.
Вирок може бути оскаржений до Одеського Апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя Приморського районного
Суду міста Одеси ОСОБА_1