“15» травня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ)
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 1 ст. 263 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 червня 2025 року.
Визначено заставу у сумі 242240 грн. У разі звільнення під заставу покладено на ОСОБА_7 обов'язки: прибувати за всіма викликами слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з с. Степанівка Херсонської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, зміну контактних даних; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби. У разі неможливості зміни запобіжного заходу на більш м'який, просить зменшити заставу до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн.
На думку апелянта, підозра є необґрунтованою. Зазначив, що відповідно до показань ОСОБА_7 він безпосередньо в військовій частині отримував зброю та бойові припаси для виконання бойових завдань, тому на даний час не зрозуміло, які дві гранати та запали до них фігурують в повідомленні про підозру, чи це ті, які він отримав в військовій частині або якісь інші, в чому необхідно розібратися на досудовому розслідуванню.
На думку апелянта, не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Просить врахувати, що підозрюваний раніше не судимий, одружений, проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України, яка приймала та приймає безпосередню участь у відсічі збройної агресії рф.
Встановлені слідчим суддею обставини.
СУ ГУНП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42025232270000003, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України.
24.04.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінальних правопорушень є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами, зокрема: даними викладеними в матеріалах УСБ України в Херсонській області від 22.04.2025 № 71/22/8-1546, від 23.04.2025 № 71/22/8-1554, про виявлення обставин кримінального правопорушення; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 14.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.04.2025; довідками та актами ВВТС ГУНП в Херсонській області щодо категорій небезпечності предметів та перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів; протоколом обшуку від 24.04.2025; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий суддя вважав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував обставини кримінального правопорушення, майновий стан та інші дані підозрюваного та ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу.
Підозрюваний ОСОБА_7 про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином. Заяву про бажання брати участь в апеляційному розгляді не подавав.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя та суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ці вимоги закону враховані слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
24.04.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Згідно підозри, злочин вчинено військовослужбцем військової частини Національної Гвардії України ОСОБА_7 , який за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлені час та місці, але не пізніше 24.04.2025 більш точні дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, не маючи передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, незаконно придбав, переніс, зберігав за адресою мешкання а саме: АДРЕСА_1 , 2 (два) корпуси гранати ф-1.
Не погоджуючись із доводами сторони захисту про необґрунтованість підозри, колегія суддів наголошує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду обвинувачення.
Всупереч доводам апелянта, колегія суддів наголошує, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання щодо наявності в діях підозрюваної особи всіх елементів складу конкретного кримінального правопорушення, щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, а також оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, які встановлені слідчим суддею.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що висновки слідчого судді в частині обґрунтування ризиків, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, є вмотивованими.
Колегія суддів зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Суворість передбаченого законом покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаного ризику.
Ризик знищення, схову або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, є реальним, оскільки ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також підозрюваний ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки особисто знайомий зі свідками у кримінальному провадженні, іншими особами причетними до вчинення кримінального правопорушення, та особи яких на даний час встановлюються, може вжити заходів до примушування їх до надання показань, які його виправдовують (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який є також доведеним, оскільки на даний час встановлюються обставини вчинення ОСОБА_7 інших кримінальних правопорушень, та коло осіб причетних до його вчинення.
Зокрема, встановлюються можливі джерела надходження до нього та інших осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення, бойових припасів, вибухових речовин та вогнепальної зброї (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України)
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є також доведеним, оскільки незаконна діяльність ОСОБА_7 , в тому числі осіб, які ймовірно є причетними до його незаконної діяльності спрямована на незаконне збагачення за фактичними обставинами даного кримінального провадження та приносила останнім відповідних дохід (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Слідчим суддею рішення про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином вмотивовано.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ані слідчим суддею, ані колегією суддів під час апеляційного розгляду апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи вагомість наявних доказів щодо можливого вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, дані про особу ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов правильного висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Щодо доводів апелянта, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, одружений, проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України, яка приймала та приймає безпосередню участь у відсічі збройної агресії рф, на думку колегії суддів, не зменшують існування встановлених ризиків та не можуть слугувати безумовною підставою для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, про що просить апелянт.
Щодо застави. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір застави визначений з урахуванням положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Слідчим суддею достатньо враховано тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також майновий стан та сімейний стан підозрюваного. Колегія суддів зазначає, що визначений розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в разі внесення застави.
Ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 ч. 3, 409, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3