Справа № 442/2996/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1230/25 Доповідач: ОСОБА_2
14 травня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 квітня 2025 року, якою застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 345 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави,
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
встановила :
Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 квітня 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дрогобич Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141110000634 від 22.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених чч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 345 КК України. Застосовано щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням його у ДУ «Львівська установа виконання покарань №19» строком на 60 днів, тобто до 20.06.2025 включно, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із встановленням процесуальних обов'язків.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_6 покликається на те, що слідчим суддею не взято до уваги довідку про наявність у нього важкого захворювання.
Звертає увагу, що у нього на утриманні батьки пенсійного віку, які потребують його постійної допомоги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_8 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_7 про залишення судового рішення без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального та судового провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
У провадженні Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, перебувають матеріали кримінального провадження № 12025141110000634 від 22.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 345 КК України.
23 квітня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 345 КК України.
Судове рішення про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу - тримання під вартою слідчий суддя врахував те, що у разі визнання винуватим ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років і це може стимулювати підозрюваного до втечі та підтверджує ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду; у ОСОБА_6 відсутні міцні соціальні зв'язки, постійне місце роботи та навчання; окрім цього останній зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, а саме одяг, у якому був вчинений злочин, та місцезнаходження якого наразі не встановлено, чи перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; також, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний, неодноразово судимий, востаннє 24.05.2024, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив.
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 - Європейський Суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в підсумку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Покликання підозрюваного стосовно того, що опікується батьками похилого віку, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підставою для скасування оскарженого рішення, адже хоч такі дані і враховуються при вирішенні питання обрання, продовження запобіжного заходу, однак не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м'якого запобіжного заходу. Крім того, колегія суддів вважає, що вказані обставини у цьому випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Щодо доводів апелянта про незадовільний стан здоров'я, який унеможливлює перебування його під вартою, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст.11 Закону України «Про попереднєув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Тобто особам, котрі утримуються у слідчому ізоляторі, забезпечується надання первинної лікувально-профілактичної допомоги, яка включає консультацію лікаря, діагностику і лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов правильного висновку (з яким погоджується колегія суддів) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, та про наявність, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, ризиків й про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, та те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, колегія суддів дійшла висновку, що за таких умов слідчий суддя, застосувавши щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України підставно не визначив розмір застави.
Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в умовах установи виконання покарань.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги захисника.
Ухвала слідчого судді про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів -
постановила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 квітня 2025 року, якою застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 345 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: