16.05.2025 Справа №601/511/25 Провадження №2/607/2265/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., позивачки ОСОБА_1 , її представника - ОСОБА_2 , представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки,
ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_4 , просить стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 07 листопада 2024 року і до закінчення навчання, але не пізніше досягнення нею 23-х років. Позов мотивовано тим, що спільна донька, яка досягла повноліття, продовжує навчання.
Відповідач у заявах по суті просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що будь-яких інших доказів, крім довідки, щодо необхідності стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, позивачкою не надано. Позивачкою також не обґрунтовано вказаний нею розмір стягнення аліментів відповідно до вимог статті 200 СК України та не доведено всіх юридичних фактів, які є підставою для стягнення аліментів.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачка та її представник позов підтримали з підстав, викладених у ньому. Позивачка зазначила, що вона навчається на денній формі навчання, їй відомо, що позивач працював у Польщі керівником фірми, на цей час займається підприємницькою діяльністю, має доходи.
Представник відповідачки просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначила, що її довіритель зараз знаходиться в республіці Польща. Їй невідомо чи він працює.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі. В цьому шлюбі народилося двоє дітей, а саме: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як видно із довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (а.с. 48, 52) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в Кременецькому медичному фаховому коледжі імені Арсена Річинського на денній формі навчання з 01.09.2024, дата завершення навчання - 30.06.2027.
Згідно із актом обстеження від 23.04.2025, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 з лютого 2025 з двома доньками - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с. 53).
Всебічно, повно об'єктивно та безпосередньо дослідивши докази по справі, надавши їм оцінку на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд доходить переконання, що позов слід задовольнити частково, виходячи із таких міркувань.
Вимогами статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з вимогами частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення ними 23 років за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Згідно з вимогами частини першої статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статі 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3, від 15.05.2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Встановлено, що донька сторін ОСОБА_5 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 та продовжує навчання на денній формі, у зв'язку з чим не може працювати та утримувати себе, а тому потребує матеріальної допомоги.
Суд враховує матеріальне становище позивачки, яка є працездатною, її майновий стан - має у власності нерухоме майно, орендує квартиру, особу відповідача, який є працездатним, його молодий вік.
Суд вважає, що ОСОБА_11 може надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, та слід визначити розмір аліментів - 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу). При цьому, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено, що він не має можливості надавати таку допомогу доньці, яка продовжує навчання. Так, ОСОБА_12 є працездатним, постійно проживає в республіці Польща, де мінімальна заробітна плата становить 4?666 польських злотих, що приблизно складає 51046 грн. Тому, навіть із урахуванням обов'язку позивача утримувати неповнолітню доньку (як стверджує відповідач він сплачує аліменти в розмірі 5000 грн в місяць), при організації свого життя для того, щоби працевлаштуватися, відповідач буде мати змогу утримувати свою доньку, яка не може сама себе забезпечувати у зв'язку із навчанням.
Такий розмір аліментів приблизно відповідає мінімальному рекомендованому розміру аліментів встановленому статтею 182 Сімейного кодексу України.
Менший розмір аліментів, не буде достатнім для належного виховання та утримання доньки та забезпечення її рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
При цьому, суд враховує і обов'язок матері утримувати доньок.
Разом із тим, позивачка не навела поважних причин, чому вона просить стягнути аліменти за попередній період, а тому позов слід задовольнити частково, стягувати аліменти з дня звернення до суду 11.02.2025.
Згідно частини першої статті 430 ЦПК України суд вважає, що рішення в частині стягнення аліментів за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 280-283, 352-355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково. Стягувати із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини усіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 11.02.2025 і до закінчення навчання, але не пізніше досягнення нею 23-х років.
Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяця підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме зареєстроване місце проживання в Україні: АДРЕСА_3 , місце проживання в АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , тел.: НОМЕР_4 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк