"15" травня 2025 р. Справа № 597/158/25
Заліщицький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурорів - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики кримінальне провадження №12025216150000012 від 21.01.2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Горлівка, Донецької області, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, одруженого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,
19 січня 2025 ро?у близь?о 20 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив словесний ?онфлі?т із дружиною ОСОБА_5 . В ході ?онфлі?ту ОСОБА_4 діючи умисно, з метою завдання фізичного болю, усвідомлюючи суспільно небезпечний хара?тер свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслід?ів в порушення вимог За?ону У?раїни «Про запобігання та протидію домашньому насильству», наніс один удар долонею правої ру?и в ділян?у обличчя зліва, чим завдав ОСОБА_5 фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_4 , кваліфіковані ч.1 ст.126 КК України - умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, визнав, щиро розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, однак 10.04.2025 року подала заяву в якій просила розгляд кримінального провадження проводити без її участі. Також, у поданому клопотанні зазначила, що з обвинуваченим вона примирилася, претензій до нього не має.
Крім визнання вини, обвинувачений ОСОБА_4 повністю погодився зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, згідно обвинувального акту, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч.1 ст.126 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних проступків, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінальних правопорушень, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю беззаперечно визнав свою винуватість, інформація про негативну характеристику відсутня, на обліках в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, позицію сторони обвинувачення, дані про особу обвинуваченого, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за якою визнав ОСОБА_4 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання, за ч.1 ст.126 КК України, у виді штрафу у межах санкції статті.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні немає.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази відсутні.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. в дохід держави.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою,шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Суддя ОСОБА_6