Справа №461/2359/25
15 травня 2025 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючої судді Волоско І.Р.
секретар судового засідання Старовецька С.І.
за участю: представника відповідача Качмарика Б.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Шафран Роман Іванович, про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 15 грудня 2021 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/18585/21 вирішено: - позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії задовольнити; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 із 01 квітня 2019 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 3322 від 07 вересня 2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області», з урахуванням раніше виплачених сум; - стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 908 грн. Вищенаведене рішення набрало законної сили та не оскаржувалося. Вказане рішення було виконано в частині перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки № 3322 від 07 вересня 2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області», однак у період з 01 квітня 2019 року по день фактичного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/18585/21 утворилася заборгованість у розмірі 87 125, 87 грн., що підтверджується розрахунком на доплату пенсії за пенсійною справою №9111890. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Заборгованість пенсійного забезпечення у сумі 87 125, 87 грн., на виконання вимог рішення Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/18585/21 не була проведена ОСОБА_2 за час її життя. У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 лютого 2024 року, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шафран Романом Івановичем, спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є її син - ОСОБА_1 . 15 лютого 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із запитом, у якому просив повідомити про наявність у нього права на отримання заборгованості по пенсії за рішенням по справі №380/18585/21 після смерті матері - ОСОБА_2 . Листом №1300-5505-8/31186 від 23 лютого 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило, що заборгованість, обчислена ОСОБА_2 на виконання судового рішення, позивач може отримати за умови покладення судом зобов'язання в частині виплати ОСОБА_1 пенсії, яка була нарахована померлій. Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Шафран Роман Іванович звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із запитом про розмір недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 . У відповідь, листом №1300-5505-8/38539 від 07 березня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило, що недоотримана пенсія ОСОБА_2 відсутня. Крім того, доплата пенсії, яка обчислена на виконання судового рішення не включається до складу спадщини та може бути виплачена особі за умови покладення судом зобов'язання в частині виплати пенсії яка була нарахована померлому. Позивач вважає відмову ГУ ПФУ у Львівській області здійснити нарахування та виплату невиплаченої пенсії ОСОБА_2 на користь спадкоємця - ОСОБА_1 порушенням права на спадкування. Відтак, просить суд позов задоволити та визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на недоотриману пенсію у розмірі 87 125, 87 грн. та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 , грошові кошти, набуті ним в порядку спадкування у вигляді недоотриманої пенсії у розмірі 87 125, 87 грн.
Представник позивача подав заяву, згідно якої заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечив з підстав, наведених у відзиві.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Заслухавши пояснення, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
15 грудня 2021 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/18585/21 вирішено позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії задовольнити; - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 із 01 квітня 2019 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 3322 від 07 вересня 2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області», з урахуванням раніше виплачених сум; - стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 908 грн.
Вказане рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.
Рішення було виконано в частині перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки № 3322 від 07 вересня 2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області».
Однак у період з 01 квітня 2019 року по день фактичного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/18585/21 утворилася заборгованість у розмірі 87 125, 87 грн., що підтверджується розрахунком на доплату пенсії за пенсійною справою №9111890.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.
Заборгованість пенсійного забезпечення у сумі 87 125, 87 грн., на виконання вимог рішення Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/18585/21 не була проведена ОСОБА_2 за час її життя.
У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 лютого 2024 року, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шафран Романом Івановичем, спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є її син - ОСОБА_1 .
Згідно довідки приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шафран Романа Івановича №26/02-14 від 13 травня 2024 року єдиним спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_2 є громадянин ОСОБА_1 .
15 лютого 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із запитом, у якому просив повідомити про наявність у нього права на отримання заборгованості по пенсії за рішенням по справі №380/18585/21 після смерті матері - ОСОБА_2 .
Листом №1300-5505-8/31186 від 23 лютого 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило, що заборгованість, обчислена ОСОБА_2 на виконання судового рішення, позивач може отримати за умови покладення судом зобов'язання в частині виплати ОСОБА_1 пенсії, яка була нарахована померлій.
Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Шафран Роман Іванович звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із запитом про розмір недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 .
У відповідь, листом №1300-5505-8/38539 від 07 березня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило, що недоотримана пенсія ОСОБА_2 відсутня. Крім того, доплата пенсії, яка обчислена на виконання судового рішення не включається до складу спадщини та може бути виплачена особі за умови покладення судом зобов'язання в частині виплати пенсії яка була нарахована померлому.
Позивач вважає відмову ГУ ПФУ у Львівській області здійснити нарахування та виплату невиплаченої пенсії ОСОБА_2 на користь спадкоємця - ОСОБА_1 порушенням права на спадкування та такою, що суперечить нормам чинного законодавства.
Статтею 1216 ЦК України, передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов'язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об'єктом спадкування можуть бути лише права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті. Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку. У разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом право на спадкування виникає у спадкоємців за законом почергово. Ці спадкоємці набувають право на спадщину в рівних частках.
Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну (ч. 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Згідно ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини 3 статті 52 даного Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де у ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення частин 2,3 ст. 52 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотримано пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 вересня 2020 року (справа № 428/6685/19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується при застосуванні норм права.
Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, то сума недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, що належала їй за життя і залишилась недоотриманою, у зв'язку з її смертю, увійшла до складу спадщини.
Відтак, позивач, прийнявши спадщину від померлої, має право на отримання усієї суми недоотриманої пенсії.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) надано правовий висновок, у якому зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Отже, положення частин 2,3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
У постанові Верховного суду від 29.03.2023 року у справі № 263/12032/20 провадження № 61-17419св21 зазначено, що суди не врахували, що позивач успадкував право на належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті; дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат; видача спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину за законом, в якому зазначено менший розмір недоотриманої спадкодавцем пенсії, ніж передбачений законом, не є підставою для відмови спадкоємцю в задоволенні позову; припинення виплати пенсії за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначеної пенсії і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на її отримання.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) надано правовий висновок, у якому зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Відповідно до ч.1 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, то сума недоотриманої пенсії, що належала померлому за життя і залишилась недоотриманою, у зв'язку з його смертю, увійшла до складу спадщини.
Відтак, позивач має право на отримання усієї суми недоотриманої пенсії.
Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Доводи представника відповідача про те, що стягнення з рахунків відповідача призначених для виплати пенсій, конкретних сум може поставити під загрозу функціонування Пенсійного фонду та нанести шкоду необмеженій кількості осіб, є надуманими та безпідставними з огляду на наступне.
Заборгованість перед спадкодавцем виникла саме через неналежну діяльність саме відповідача який несвоєчасно виконав свої зобов'язання та, до того ж, вчинив дії які змусили спадкодавця звернутися до суду за захистом своїх інтересів. Зазначене твердження, на думку суду, є абсолютно надуманим адже Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Тобто своєчасне проведення соціальних виплат є прямим обов'язком відповідача. Більше того, у цій справі має місце ситуація коли спадкодавець помер, так і не дочекавшись отримання належних йому за законом виплат. Як пряме виконання своїх обов'язків і зобов'язань перед спадкоємцем «може поставити під загрозу функціонування Пенсійного фонду та нанести шкоду необмеженій кількості осіб» для суду, є незрозумілим.
Фактично відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем, а також її розмір.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача, як спадкоємця, на отримання усього належного йому спадкового майна.
Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб'єктом порушеного права способи захисту є як ефективними, так і такими, що відповідатимуть його змісту та системі права.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Крім того, спосіб захисту права чи інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (п. 58).
Ці тези стосуються саме засад ефективного судового захисту, а отже можуть бути враховані у цій частині при ухваленні рішення у справі.
Враховуючи, що позивач має право, як спадкоємець, на отримання нарахованих, але не виплачених у повному обсязі сум пенсії, які входять до складу спадщини і не були отримані спадкодавцем за життя, проаналізувавши в сукупності надані докази, суд дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,
позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на недоотриману пенсію у розмірі 87 125, 87 грн. та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 , грошові кошти, набуті ним в порядку спадкування у вигляді недоотриманої пенсії у розмірі 87 125, 87 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,2? грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 16.05.2025.
Суддя І.Р.Волоско