Справа № 461/3684/25
Провадження № 2/461/1942/25
14.05.2025 року. м. Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ: 13814885) про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії, з підстав викладених у фабулі позову.
В даній позовній заяві прохала: визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 нарахованої, проте невиплаченої пенсії батька, ОСОБА_2 , за період з 01.12.2019 по 30.10.2022, що становить 163223,54 грн; зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 , недоотриману за життя її батьком ОСОБА_2 пенсію шляхом стягнення з Головного управління пенсійного фонду України у
Львівській області на користь ОСОБА_1 нарахованої за рішенням Львівського
окружного адміністративного суду від 23.08.2022 року у справі №380/9900/22 пенсії за період
з 01.12.2019 по 30.10.2022, що становить 163223,54 грн.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що у відкритті провадження за даним позовом слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Так, згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексах випадках.
Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Положеннями п.2 ч.1 ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно зі ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Разом з тим, згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»
Частиною 2 статті 20 КАС України визначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом даного спору є визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 , недоотриману за життя її батьком ОСОБА_2 пенсію шляхом стягнення з Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 нарахованої за рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 року у справі №380/9900/22 пенсії за період з 01.12.2019 по 30.10.2022, що становить 163223,54 грн. Дані вимоги заявлені до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, яке є державним органом, суб'єктом владних повноважень та пов'язане з бездіяльністю такого, а отже відноситься до публічно - правових відносин та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Також, суд роз'яснює, що в даному випадку позивачці необхідно звернутись до адміністративного суду в порядку, передбаченому положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім цього, при вивченні матеріалів позовної заяви встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 по справі №380/9900/22 зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Державною установою «ТМО МВС України по Львівській області» Міністерства внутрішніх справ України від 27.07.2021 №2779 станом на листопад 2019 року', з 01 грудня 2019 року, з
врахуванням раніше проведених виплат.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 по справі №380/9900/22 було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з
01.12.2019 по 30.10.2022, що становить 163223,54 грн.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частинами 2 та 3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення закріплені в статті 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Аналіз вказаних норм права дозволяє прийти до висновку, що набрання рішенням суду законної сили породжує відповідні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, рішення суду стає загальнообов'язковим, є незмінним, остаточним та може бути виконано примусово.
В той же час, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, регламентовані розділом ІV КАС України.
Так, статтею 382 КАС України визначено порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а статтею 383 КАС України передбачена можливість визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду.
Згідно із положеннями частин 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України ( ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Таким чином, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження чи за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Зі змісту позову вбачається, що фактичною підставою позовних вимог для звернення до суду із даними вимогами, слугувала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.085.2022 у справі №300/9900/22.
Тобто, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відтак, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним в постанові від 21.12.2020 у справі № 440/1810/19.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи, що для захисту порушених прав позивачка має звернутись до суду в порядку адміністративного судочинства із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись ст.186 ЦПК України, суд -
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ: 13814885) про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що з позовною заявою слід звертатись до адміністративного суду в порядку, передбаченому положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити ОСОБА_1 можливість звернення до суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 23.08.2022 у справі № 380/9900/22 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.Р.Юрків.