Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1836/25
16.05.2025 року м. Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч.1 ст.185-10 КУпАП,
До суду надійшла справи про адміністративне правопорушення, запроваджена відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.185-10 КУпАП.
За змістом протоколу: 13 березня 2025 року близько 11 год. 10 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) на напрямку 105 прикордонного знаку (територія Королівської об'єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) в прикордонній смузі на відстані 1500 метрів до державного кордону було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який перебував та пересувався в прикордонній смузі без дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби України.
При спробі затримання на неодноразово повторювану законну вимогу військовослужбовця ДПСУ зупинитися та надати документи, що посвідчують особу громадянин України ОСОБА_1 проігнорувавши вимогу зупинитися, вдався до втечі.
Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги cm. 23 Закону України «Про державну прикордонну службу України» від 19.06.2003 року, відповідальність за яке передбачено ч. 1 cт. 185-10 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що не вчиняв дії злісної непокори, перетин державного кордону не здійснював, випасав худобу на власній земельній ділянці.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Як вбачається з протоколу серії ЗхРУ № 242495 від 13.03.2025 року ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 cт. 185-10 КУпАП.
Частиною 1 статті 185-10 КУпАП передбачено відповідальність за злісну непокору законному, розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Об'єктивними ознаками складу зазначеного адміністративного правопорушення полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу, військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або члена громадського формування: а охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України а так само іншого умисного невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено у ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Пункт 7 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 року, передбачено, що громадяни України в'їжджають у прикордонну смугу та контрольований прикордонний район, перебувають, проживають або пересуваються в їх межах на підставі документів, що посвідчують їх особу.
Згідно п.10 вказаного положення, особи, зазначені у пунктах 7 та 8 цього Положення, на вимогу уповноважених осіб Державної прикордонної служби та органів Національної поліції, а також членів громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, зобов'язані пред'являти відповідні документи, передбачені цими пунктами.
Разом з тим, протокол не містить достовірних відомостей та обставин вчинення особою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КУпАП.
Крім цього, матеріали справи не містять жодних відомостей про працівника прикордонної служби законні вимоги за змістом протоколу ОСОБА_1 проігнорував, а також, що такий працівник прикордоннної служби виконував службові обов'язки, пов'язані з охорони державного кордону України.
За таких обставин, всі перераховані вище доводи у своїй сукупності дають суду підстави прийти до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 у зазначений в протоколі час та місці, дійсно здійснив злісну непокору законній вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону.
У відповідності до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Сукупність зібраних у справі доказів не дозволяє констатувати вчинення особою адміністративного правопорушення, у справі не доведено ні події, а ні складу правопорушення про вчинення якого складено протокол та у вчиненні якого звинувачено ОСОБА_1 .
Оцінивши досліджені докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя не встановив існування події і складу адміністративниї правопорушень за ознаками ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 185-10 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю (недоведеністю) події і складу адміністративних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 251, 252, 247, 254-256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження в справі про адміністративні правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 185-10 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку із відсутністю (недоведеністю) події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя В. Р. Трагнюк