Справа №718/336/25
Провадження №1-кс/718/133/25
14.05.2025 року м.Кіцмань Чернівецька область
Слідчий суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 , погоджене начальником Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури - прокурором ОСОБА_8 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021262110000199 від 09.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286? КК України, -
Слідчий за погодженням з прокурором 14.05.2025 звернувся до слідчого судді із описаним вище клопотанням, яким просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що органом досудового розслідування встановлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а саме, передбачені п.п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадження та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Потреба у найжорсткішому запобіжному заході виникла за наступних обставин.
08 листопада 2021 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, водій
ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи мотоциклом марки «Honda-Dio», без номерних знаків, маючи в якості пасажира ОСОБА_9 , рухався в темну пору доби автодорогою М-19 сполученням «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече» в межах населеного пункту с. Мамаївці Чернівецького району Чернівецької області по вул. Шевченка, яка освітлювалася вуличним електроосвітленням, зі сторони м. Чернівці в напрямку м. Снятин.
Наближаючись до будинку № 190 вказаної вулиці, водій ОСОБА_5 проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, допустив виїзд керованого ним мотоциклом за межі проїзної частини дороги вправо з подальшим наїздом на перешкоду у вигляді бетонного паркану, в результаті чого пасажир ОСОБА_9 допустив падіння з мотоцикла.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру мотоцикла марки «Honda-Dio» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинено смерть, яка відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 995 від 20.12.2021, настала від набряку та набухання речовини головного мозку, як ускладнення наявного при житті відкритого перелому кісток основи та склепіння черепа із забоєм речовини головного мозку та розвитком підоболонкових крововиливів.
Вказану дорожньо-транспортну пригоду, водій ОСОБА_5 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п. 10.1, та вимог подвійної суцільної лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 ПДР які безпосередньо перебувають у причинному зв'язку з наслідками, а також п.п. 1.5, 2.3 (б, д),
2.9 (а), які лише сприяли порушенню вищевказаних правил, встановлених «Правилами дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002.
09.11.2021 відомості про вказану подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021262110000199 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
30.09.2024 у зв'язку із тим, що водій ОСОБА_5 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані алкогольного сп'яніння, кримінальне провадження було перекваліфіковано із ч. 2 ст. 286 КК України на ч. 3 ст. 286? КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак не вручене їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
15.03.2025 відповідно до ст. 277 КПК України слідчим за погодженням з прокурором складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286? КК України, та оголошено його рідній сестрі ОСОБА_10 .
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12021262110000199 від 09.11.2021.
Відповідно до вимог ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, то слідчий оголошує його розшук.
15.03.2025 слідчим винесено постанову про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_5 , у зв'язку із тим, що останній ухиляється від слідства та його точне місце знаходження не відоме.
11.04.2025 слідчим суддею Кіцманського районного суду Чернівецької області винесено ухвалу про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
14.05.2025 підозрюваний ОСОБА_5 самостійно з'явився до приміщення слідчого управління Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, де йому було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2861 КК України, а також допитано в якості підозрюваного.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_11 та слідчий ОСОБА_12 просили клопотання задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, пояснила, що з часу ДТП - 08.11.2021 - ОСОБА_5 , був у статусі потерпілого у даному кримінальному провадженні, неодноразово з'являвся на всі виклик слідчого і брав участь у проведенні слідчих дій. У зв'язку із досліджуваними подіями ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, штраф сплатив. Інших порушень закону не допускав, є законослухняним громадянином. Вперше ОСОБА_6 дізналася про наявність у органу досудового розслідування претензій до ОСОБА_5 11.04.2025 - коли прибула до суду для розгляду клопотання про взяття його під варту в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України. Ні адвокат ОСОБА_6 , ні ОСОБА_5 не отримували підозри. 14.04.2025 ОСОБА_5 самостійно з'явився до слідчого, оскільки не ухилявся і не переховувався від правоохоронних органів. Просила обрати ОСОБА_13 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою місця його фактичного проживання в АДРЕСА_1 , оскільки присутня в судовому засідання власник даного житла - мама дружини ОСОБА_14 не заперечує проти цього.
Підозрюваний ОСОБА_5 повідомив суду, що одразу з'явився до слідчого, коли дізнався, що його розшукують. Не переховувався. Він є уродженцем с. Глибока, фактично проживає в с. Мамаївці, на життя заробляє ремонтами за наймом, у зв'язку із чим постійно змінює місце перебування в межах Чернівецької області. З 2023 року по квітень 2025 року тимчасово не проживав в с. Мамаївці через погіршення відносин з дружиною ОСОБА_15 . Наприкінці квітня дізнався про свій розшук. Обставин ДТП не пам'ятає через алкогольне сп'яніння, однак готовий понести відповідальність у разі наявності його вини у смерті ОСОБА_9 . Просив обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою місця його фактичного проживання в АДРЕСА_1 .
Заслухавши учасників судового засідання, перевіривши надані матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з положеннями ст. ст. 176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на ризики, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених передбачені п.п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, отже, існує ризик переховування від правоохоронних органів, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також обґрунтуванням зазначеного ризику є той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 вже переховувався від органу досудового розслідування у зв'язку з чим був оголошений в розшук, що вказує на реальну можливість в подальшому переховування його від правоохоронних органів України;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перебуваючи на волі може чинити на них тиск з метою зміни або відмови від показів, які мають істотне значення для доведення винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення;
- вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що на даний час підозрюваний не позбавлений права керування транспортними засобами, та наразі може сісти за кермо, тому не виключається ймовірність скоєння ним злочину повторно.
Як встановлено слідчим суддею та підтверджується матеріалами справи, у провадженні відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Чернівецькій області, перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021262110000199 від 09.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , якому 15.03.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
14.05.2025 ОСОБА_5 допитано в якості підозрюваного, під час чого він повідомив, що про набуття статусу підозрюваного та про його розшук він дізнався від свого адвоката ОСОБА_6 у квітні 2025 року.
Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч 3 ст 286-1 КК України, є тяжким.
Також, обґрунтованість підозри слідчий підтверджує наданими суду на протоколами слідчих дій: огляду місця ДТП, огляду місця події, огляду трупа, висновками експертів, проведення слідчих експериментів, допитів свідків.
Проте, з передумов для застосування запобіжного заходу, передбачених ст. 194 КПК України, слідчим та прокурором доведено лише наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що й не заперечується ним самим, та частково наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
При цьому, із заявлених стороною обвинувачення ризиків своє підтвердження в судовому засіданні знайшли лише частково зумовлена тяжкістю очікуваного покарання реальна можливість ухилитися від досудового розслідування та/або суду.
При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи сторони обвинувачення про попереднє переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 про набуття статусу підозрюваного та свій розшук дізнався від адвоката ОСОБА_6 лише у квітні 2025 року, а вже 14.05.2025 самостійно з'явився до слідчого і почав активно брати участь у досудовому розслідуванні.
Ризик пливу на свідків стороною обвинувачення не доведено, оскільки в матеріалах, якими обґрунтовано клопотання, є лише протокол допиту свідка ОСОБА_16 , яка доводиться підозрюваному дружиною та взагалі не зобов'язана давати показання або пояснення щодо ОСОБА_5 .
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення слідчим та прокурором обґрунтовано наявністю в ОСОБА_5 права керування транспортними засобами, можливістю сісти за кермо та скоїти новий злочин. Однак, сторонню обвинувачення взагалі не доведено наявність у підозрюваного права керування транспортними засобами ні на момент скоєння ДТП, ні на час розгляду цього клопотання, а також не обґрунтовано зв'язок між наявністю в особи спеціального права та реальною можливістю вчинення інших кримінальних правопорушень.
Отже, стороною обвинувачення доведено лише наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, та один із заявлених ризиків - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Проте, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 ініціативно та самостійно з'явився до слідчого - підстави стверджувати про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, відсутні.
У такому разі відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Сторона захисту просила обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою його фактичного проживання в АДРЕСА_1 .
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, описані вище, слідчий суддя доходить висновку про доцільність у цьому випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме - у виді цілодобового домашнього арешту із покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які забезпечать належну поведінку підозрюваного.
Згідно з ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість заявленого слідчим клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 та встановив підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181-186, 193-197, 309, 372, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 , погоджене начальником Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури - прокурором ОСОБА_8 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021262110000199 від 09.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286? КК України, - залишити без задоволення.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , фактично проживає в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 , строком на один місяць і двадцять сім днів в межах строку досудового розслідування - до 11.07.2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5ст. 181 КПК України, працівники національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати його:
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, за винятком надання підозрюваному невідкладної медичної допомоги та необхідності перейти в укриття під час повітряної тривоги;
- прибувати до слідчих та прокурорів у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
Визначити строк дії ухвали та термін дії покладених на підозрюваного обов'язків в межах строку досудового розслідування до 11.07.2025 року включно.
Ухвалу в частині застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 16.05.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_17