Справа№ 644/3018/25
н/п 2-а/953/281/25
про залишення позовної заяви без руху
"15" травня 2025 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді - Лисиченко С.М., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова із вказаним вище адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову №6559 від 27.03.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 21.04.2025 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, - передано на розгляд Київському районному суду м. Харкова.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 13.05.2025, визначено головуючу суддю у справі: Лисиченко С.М.
Згідно п.2 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує,зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які в цьому кодексі встановлені.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 , всупереч вимогам ст. 160, 161 КАС України, відсутні: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти - відповідача, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивачем, в порушення вищезазначених вимог процесуального закону не додано копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, ч.3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до положень ст. 3,5 Закону №3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до правової позиції у постанові по справі № 543/775/17 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. В контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Підпунктом 1 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі на 01.01.2025 - 3028,00 грн., за подання даного позову підлягало б сплаті 1211,20 судового збору.
Однак, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 від 18.03.2020, розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення повинен складати 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 гривень.
До позовної заяви не долучено документів про сплату судового збору у розмірі 605,60 гривень за подання адміністративного позову. Отже, позивачем не виконана вимога ч. 3 ст. 161 КАС України.
Ч.1 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 , відповідно до ч.1 ст.169 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, позивачу необхідно:
- надати суду нову редакцію позовної заяви (примірник для суду та відповідно до кількості учасників справи), у якій, на виконання вимог ч.5 ст.160 КАС України зазначити: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти - відповідача, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 605,60 гривень.
Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA578999980313161206000020654, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), у призначенні платежу платником повинно бути вказано: *;101; РНОКПП платника; слова за позовом (найменування позивача», Київський районний суд м. Харкова (код клієнта за ЄДРПО для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікова картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір,за позовом___________(ПІБ чи назва установи, організації позивач; Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядаєте справа).
Згідно із ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк позовна заява повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 4 ст. 185 КАС України.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
На підставі наведеного, керуючись ст.160, 161, 169, 171, 248, 256, 294 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП - залишити без руху.
Встановити строк 7 (сім) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Після усунення недоліків позовної заяви, документи до суду необхідно направляти із зазначенням номеру судової справи №644/3018/25 та прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя - С.М.Лисиченко