Справа № 215/3795/25
2-н/215/978/25
Іменем України
16 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Коноваленко М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки, в якій просить суд винести наказ, яким стягнути аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, встановлено наступне.
Відповідно до статті 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування фізичної особи - боржника, якщо інше не передбачено законом.
У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Відповідно до отриманої судом 16.05.2025 інформаційної довідки - відповіді №1383287, сформованої на запит суду засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», за вказаними параметрами особу не знайдено, і на даний час немає можливості встановити у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Частиною 9 статті 165 ЦПК України передбачено, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
На підставі вище викладеного, суддя вважає необхідним відмовити у видачі судового наказу.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 1ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Суд зауважує, що вказані вимоги заявника повинні розглядатись у порядку позовного провадження з огляду на те, що заявником заявлено вимогу щодо стягнення аліментів у розмірі, що не відповідає положенням п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 165,166 ЦПК України, суддя -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана суддею 16.05.2025 року.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.