Справа № 215/2060/24
1-кп/215/366/25
15 травня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі колегії суддів:
головуючого- судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю: секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11
обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16
ОСОБА_17 , ОСОБА_18
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42023000000000111 від 31.01.2023 року про обвинувачення ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за обвинуваченням за ч. 1 ст. 255 , ч.3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190, ч. 2 ст. 255 , ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України,
До суду надійшло вищевказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурором заявлено письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_13 , посилаючись на те, що необхідно провести судовий розгляд справи, враховуючи тяжкість, кількість і суспільну небезпеку злочинів, вчинених у співучасті, значну суму матеріального збитку, сувору міру покарання, дію в державі воєнного стану, можливість виїзду за кордон, обізнаність обвинуваченого про особисті дані потерпілих, свідків, розташування електронно-обчислювальної техніки, через продовження існування ризиків вчинення нового злочину, незаконного впливу на свідків, знищення чи спотворення речей і документів, перешкоджання провадженню іншим чином та ухилення від суду. також зазначав, що на цей час проводиться досудове розслідування щодо інших учасників злочинної організації
В судовому засіданні захисник і обвинувачений заперечували проти клопотання прокурора, просили про зміну запобіжного заходу, вказували на відсутність будь яких ризиків, доказів впливу на свідків, відсутність судимостей в обвинуваченого, наявність соціальних звязків, тривалий розгляд справи, з незалежних від обвинуваченого причин, просили зменшити розмір застави. Вказували про те, що відносно інших обвинувачених обрано більш мякі запобіжні заходи.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Згідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Положеннями ст.178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу та продовження його дії, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, а не тільки ті, на які посилаються прокурор та обвинувачений.
Водночас, суд враховує практику ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р., згідно якої суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів
Так, ОСОБА_13 на даний час, як і на час обрання запобіжного заходу, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого у складі злочинної організації, який викликає значний суспільний інтерес і за який законом передбачено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, має можливість виїзду за кордон, тому з метою уникнення можливої суворої відповідальності він може переховуватися від суду. Також, він обвинувачується у скоєнні корисливого злочину, йому відомі особисті дані потерпілих і свідків, місце розташування електронно-обчислювальної техніки, тому наявні ризики незаконного впливу на потерпілих, свідків, знищення чи спотворення речей і документів, перешкоджання провадженню іншим чином з метою уникнення від суворого покарання, а також продовження злочинної діяльності з метою відшукання коштів для прожиття.
Отже, суд вважає, що обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися та є актуальними, а застосування більш м'яких запобіжних заходів, в т.ч. домашній арешт, може виявитися недостатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону.
Доводи сторони захисту не спростовують вищевказані обставини і є недостатніми для зміни запобіжного заходу на цей час. Також суд зазначає, що тривалий розгляд справи має обєктивний характер з огляду на складність справи, а судові засідання відкладались з незалежних від суду причин . Наявність в інших обвинувачених більш мяких запобіжних заходів не є тією обставиною, що враховується при обранні запобіжного заходу обвинуваченому згідно до вимог ст.177 КПК.
Враховуючи наведені вище обставини, інтереси правосуддя, в т.ч. необхідність проведення судового розгляду, та зважаючи на значний суспільний інтерес до такої категорії справ, суд вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою ще на 60 днів без зміни розміру застави.
Керуючись ст.ст.177, 199, 183, 184, 331 КПК України, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на 60 днів до 13 липня 2025 року з можливістю внесення застави у розмірі 1 211 200 грн. та в порядку, визначеному ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20.02.2024.
У задоволенні клопотання обвинуваченого і захисника - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення.