Справа № 183/4610/25
№ 2-з/183/44/25
16 травня 2025 року м. Самар
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Фролова В.О., вивчивши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви,
14.05.2025 року до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження у будь-якому вигляді, заборони будь-яких реєстраційних дій щодо домоволодіння АДРЕСА_1 до завершення судового розгляду цивільної справи за його позовом до ОСОБА_2 про визнання факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ такого майна.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, до подання позовної заяви, оцінивши докази у їх сукупності, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.6 ч. 1 ст.151ЦПК України до заяви про забезпечення позову подаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання заяви про забезпечення позову складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на день звернення заявника до суду 605,60 грн.).
З матеріалів справи вбачається, що заява подана в паперовій формі, однак документів про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову не надано.
Стосовно посилань позивача на наявність статусу учасника бойових дій як на підставу звільнення від сплати судового збору, суд зауважує наступне.
Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви про визнання факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ такого майна, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір за подання позивачем позовної заяви підлягає сплаті на загальних підставах. Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, викладеним, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року (справа № 9901/311/19), залишеного без відступу від нього її постановою від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.
При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до ухвали Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/2309, об'єктивних причин для відступу від правового висновку, викладеного у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі
№ 9901/311/19 не встановлено.
Таким чином, доводи заявника не підтверджують існування обставин, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір» для звільнення позивача від сплати судового збору, у зв'язку з чим, останньому необхідно сплатити судовий збір на загальних підставах.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне заяву про забезпечення позову повернути заявнику, оскільки її подано з порушенням ст. 151 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 149-153, 157, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви - повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду
Ухвала складена та підписана 16 травня 2025 року.
Суддя В.О. Фролова