справа № 235/3924/24
провадження № 1-кп/208/731/25
про продовження запобіжного заходу
14 травня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - в режимі відеоконференції
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднані кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 березня 2023 року за № 12023050000000122 та 03 жовтня 2024 року за № 12024052410000798 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченко Покровського району Донецької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст.307 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Мирноград, Донецької області, громадянка України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України, -
В провадженні Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
Прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду, може впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачена ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання проти продовження запобіжного заходу, просила також зменшити заставу, тиск на свідків не вчиняла під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави у першому кримінальному провадженні, так зробила помилку, що стало підставою для другого кримінального провадження, проте подібного нині не допустить, оскільки припинила вживати наркотичні засоби за час перебування під вартою.
Захисник ОСОБА_7 підтримав позицію підзахисної, посилався на зменшення ризиків, що виключає можливість продовження запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію обвинуваченої ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_6 відніс вирішення питання на розсуд суду.
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обстави кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Про існування обґрунтованої підозри вказують обставини, викладені в обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 жовтня 2024 року за № 12024052410000798 відносно обвинуваченої, в рамках якого і подано клопотання, що нині є предметом розгляду, враховуючи стадію судового провадження під час якої і вирішується питання продовження застосування запобіжного заходу.
На думку суду, прокурором доведено наявність ризиків на час судового провадження, що полягають у можливості переховування від суду, впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.
На наявність цих ризиків вказує те, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України. Кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 307 та ч.2 ст.307 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів. Санкція ч.1 ст.307 КК України передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років позбавлення волі, санкція ч.2 ст. 307 КК України передбачає покарання також виключно у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Обвинувачена не заміжня, що у своїй сукупності свідчить про відсутність у неї міцних соціальних зв'язків за місцем свого мешкання, що у свою чергу свідчить про можливість переховування він суду, оскільки ризик втечі нею може бути розцінений менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарань.
Також наявний і ризик, що полягає у можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи репутацію обвинуваченої, відносно якої в провадженні суду вже перебуває кримінальне провадження, за яким також ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень. Нині кримінальні провадження об'єднані в одне провадження. Крім цього ОСОБА_5 не працює, а тому може вчинити аналогічні кримінальні правопорушення тим, що їй інкримінується, враховуючи, що остання обвинувачується у збуті наркотичних засобів та психотропних речовин.
Позиція обвинуваченої, що нині цей ризик відсутній, оскільки вона припинила вживати наркотичні засоби, а тому не вчинить нового кримінального правопорушення, не є переконливою, а натомість вказує на ефективність нинішнього запобіжного заходу.
Всі ці обставини в сукупності свідчать про можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, а також вчинити спробу переховуватися від органів досудового розслідування та суду та впливати на свідків, допит яких в суді не проводився.
Отже, враховуючи обставини в їх сукупності, передбачені ст.178 КПК України, наявність ризиків, передбаченого п.п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню і наявні достатні підстави для застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, оскільки жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим ризикам, враховуючи вищевикладене.
Також суд не вважає можливим зменшити розмір застави, визначений відповідно до ч.3 ст.183 КК України, і вважає його таким, що здатний запобігти ризикам та забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченої.
До закінчення строку дії попередньої ухвали неможливо закінчити судовий розгляд кримінального провадження. Судовий розгляд триває, і для запобігання ризикам, що можуть його ускладнити, слід продовжити забезпечення кримінального провадження, шляхом застосування відповідних заходів, а саме запобіжного заходу до обвинуваченої у вигляді тримання під вартою, і не можливість запобігання встановленим ризикам більш м'якими запобіжними заходами.
Керуючись ст. ст.331, 392, главою 18 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Димитров Донецької області, громадянки України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» строком на 60 днів, тобто з 14 травня 2025 року по 12 липня 2025 року включно.
Строк дії ухвали в частині дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 липня 2025 року включно.
Визначити розмір застави в розмірі 302800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень, які обвинувачена або заставодавець мають право внести у будь-який момент, що є підставою для звільнення обвинуваченої з-під варти, і остання вважається такою, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави зобов'язати обвинувачену з'являтися до прокурора та суду за першою вимогою та покласти на обвинувачену обов'язки:
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання вищеперерахованих обов'язків, та якщо будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин, застава буде звернена в дохід держави.
Строк дії обов'язків 2 місяця з моменту звільнення особи під заставу.
Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченої щодо зміни запобіжного заходу або зменшення розміру застави.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань №4» для відома і виконання, а також вручити обвинуваченій ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду обвинуваченою, її захисником, законним представником, прокурором протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено учасникам розгляду справи о 09 годині 00 хвилин 16 травня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1