Справа № 212/3760/25
2/212/2660/25
16 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., секретаря судового засідання Юшко А.М. в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Кривому Розі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, -
В квітні 2025 року АТ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» звернулося в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії. Мотивуючи свою заяву тим, що позивач є постачальником теплової енергії за адресою проживання та реєстрації відповідачів: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , квартира є приватною власністю. Відповідачі не здійснюють оплату за отриману теплову енергію, у зв'язку із чим виникла заборгованість за період з 01 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2024 року у розмірі 27300 грн. 06 коп., яку позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку, також у зв'язку із невиконанням відповідачами обов'язку щодо сплати заборгованості просить стягнути з них в рівних частинах суму індексу інфляції у розмірі 10783,86 грн., 3% річних у розмірі 2734,92 грн., плату за абонентське обслуговування у розмірі 288,96 грн., пені у розмірі 328,55 грн., всього на загальну суму 41436 грн. 35 коп., а також відшкодувати судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 3028 грн. 00 коп..
Ухвалою суду від 16.04.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачам строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
Представник позивача до суду не прибув, в матеріалах справи міститься письмове клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позовну заяву не подали, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від них не надходило.
Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладена у її письмовому клопотанні, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Правилами ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З наданої до суду позовної заяви вбачається, що боржниками за послуги з централізованого опалення є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України з метою з'ясування місця реєстрації відповідачів та визначення підсудності справи Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області направлено запити до Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради.
Судом отримано відповідь на запити у відповідності до яких ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03.09.2019 року по 18.03.2024 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Заборгованість АТ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» просить стягнути за період з 01.10.2013 року по 31.10.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на обслуговуванні у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» в солідарному порядку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII, який регулює основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов'язки зазначених учасників відносин.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону №2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії.
Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).
Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 зазначеного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Суд зазначає, що позивачем не надано достатніх належних та допустимих доказів, що за адресою, за якою виник борг з оплати комунальних послуг, відповідач ОСОБА_3 зареєстрована чи є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 або з нею укладено договір.
Таким чином, АТ "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ», як позивач, зобов'язаний довести, що саме відповідач ОСОБА_3 є належним відповідачем у справі.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Тобто, в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_3 слід відмовити у зв'язку з тим, що вона є неналежним відповідачем у справі.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на обслуговуванні у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ», на вказану квартиру відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . Квартира є приватною власністю.
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до положень статті 162 ЖК України власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст. 67, 68, 162 Житлового Кодексу України зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі №6-2951цс15.
Пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами) (надалі - Правила надання послуг) визначено, що централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною першою ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.
Обов'язок споживача оплатити надані послуги встановлений ст. 19 Закону України «Про теплопостачання».
Пунктом 18 Правил, передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Наданими представником позивача актами підтверджується, факт подання та припинення подання теплоносія в будівлю житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 у період з жовтня 2013 року по жовтень 2024 року.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2024 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 за послуги з опалення гарячого водопостачання, заборгованість станом на 31 жовтня 2024 року складає 27300,06 гривень.
Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.
Згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.
Таким чином, згідно з розрахунку доданого до позову, з відповідача підлягають стягненню заборгованість по оплаті за централізоване опалення в розмірі 27300,06 гривень, сума індексу інфляції у розмірі 10783,86 гривень, 3 % річних у розмірі 2734,92 гривень, плата за абонентське обслуговування у розмірі 288,96 грн., пеня у розмірі 328,55 грн., а всього 41436 гривень 35 копійок.
Приписами ст. 141 ЦПК України визначено, що зв'язку із задоволенням позовних вимог з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України,ст. ст. 525, 625, 901, 903 ЦК України, ЗУ «Про теплопостачання», ст. ст. 16, 20, 21, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, суд, -
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» суму заборгованості по оплаті за централізоване опалення за адресою: АДРЕСА_1 за період 01 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2024 року у розмірі 27300,06 гривень, сума індексу інфляції у розмірі 10783,86 гривень, 3 % річних у розмірі 2734,92 гривень, плата за абонентське обслуговування у розмірі 288,96 грн., пеня у розмірі 328,55 грн., а всього 41436 (сорок одна тисяча чотириста тридцять шість) гривень 35 копійок.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 гривень, тобто по 1 514 гривень 00 копійок з кожного.
В задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення - відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ», код ЄДРПОУ 00130850, місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична,1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: відсутній, остання відома адреса реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст складений 16 травня 2025 року.
Суддя: Р. В. Дехта