Справа № 932/3619/25
Провадження № 1-кс/932/2032/25
16 травня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , розглянувши у приміщенні суду м. Дніпра клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024050030000811 від 30.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, про арешт майна, -
До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024050030000811 від 30.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, в якому просять накласти арешт на речі, вилучені у ході обшуку 14.05.2025 року, господарства за адресою: АДРЕСА_1 , речі, а саме:
- Мобільний телефон ОСОБА_4 , марки Redmi з сім-карткою НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ;
- Конверт для документів А4 ТОВ «Нова Пошта» від 22.04 Відправник:
ОСОБА_5 та Отримувач: ОСОБА_4 ;
- Медична картка амбулаторного хворого №180601 ОСОБА_4 ;
- Довідка №3043 від 01.06.2023 на ім?я ОСОБА_6 .
В обґрунтування свого клопотання зазначає, що у ході досудового розслідування встановлено, що 30.12.2024 року до ТУ ДБР у м. Краматорську надійшло повідомлення від УВБ у ЗСУ, що 26.05.2024 року, в умовах воєнного стану, у с. Богоявленка Вугледарської ТГ Волноваського району Донецької області, старший бойовий медик роти вогневої підтримки вч НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 сержант ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_5 (проживає: АДРЕСА_1 ), шляхом обману та надання підроблених документів щодо нібито наявності інвалідності у його дружини, необхідності стороннього догляду за нею, намагався ухилитися від подальшого проходження військової служби та звільнитися з військової служби.
14.05.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 від 16.04.2025 проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено:
1. Мобільний телефон ОСОБА_4 , марки Redmi з сім-карткою НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ;
2. Конверт для документів А4 ТОВ «Нова Пошта» від 22.04 Відправник: ОСОБА_5 та Отримувач: ОСОБА_4 ;
3. Медична картка амбулаторного хворого №180601 ОСОБА_4 ;
4. Довідка №3043 від 01.06.2023 на ім'я ОСОБА_6 .
Вказані предмети та речі 14.05.2025 року визнані речовими доказами.
Накладення арешту на вищевказане майно, відповідає меті, визначеній в КПК України, як засобу забезпечення кримінального провадження, а саме: збереження речового доказу.
Таким чином, вилучені в ході обшуку речі є речовим доказом у кримінальному провадженні.
У судове засідання слідчий не з'явився. Про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, надавши заяву про розгляд клопотання без його участі.
У судове засідання прокурор не з'явився. Про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, надавши заяву про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю можливим розглянути клопотання за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Поряд з цим, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Арешт майна, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, що у провадженні слідчих слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024050030000811 від 30.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України
Згідно з витягу із наказу №654 від 08.06.2024 року, командира військової частини НОМЕР_4 , призначено службове розслідування за фактом підробки документів необхідних для звільнення сержанта ОСОБА_6 .
Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від 05.02.2025 року, протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на підстав ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 квітня 2025 року.
З наведених вище підстав, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що зазначене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та без їх арешту та вилучення існує реальна загроза зміни слідової інформації, яка наявна на них на теперішній час, крім того необхідно провести ряд невідкладних слідчих (розшукових) та процесуальний дій, в тому числі експертних досліджень, для встановлення об'єктивної істини по кримінальному провадженню, у зв'язку з чим, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважає за доцільне накласти арешт на майно, вказане у клопотанні.
Слідчий суддя враховує наявність правових підстав для накладання арешту, можливість використання вказаного речового доказу у кримінальному провадженні. Приймаючи до уваги, що вищевказані речі, можуть бути використаній, як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, тому з метою збереження цього речового доказу та досягнення дієвості кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання, тому воно підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Оскільки вилучене майно необхідно зберігати в тому вигляді, в якому вони були вилучені, а також для забезпечення проведення відповідних експертиз, вважаю, що існують підстави для заборони відчуження, розпорядження та користування майном.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 131, 170-173, 309, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024050030000811 від 30.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на речі, вилучені у ході обшуку 14.05.2025 року, господарства за адресою: АДРЕСА_1 , речі, а саме:
- Мобільний телефон ОСОБА_4 , марки Redmi з сім-карткою НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ;
- Конверт для документів А4 ТОВ «Нова Пошта» від 22.04 Відправник:
ОСОБА_5 та Отримувач: ОСОБА_4 ;
- Медична картка амбулаторного хворого №180601 ОСОБА_4 ;
- Довідка №3043 від 01.06.2023 на ім?я ОСОБА_6 .
Копію ухвали направити прокурору, слідчому та власнику майна.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1