Справа № 278/2232/25
Номер провадження 3/278/1285/25
Іменем України
09 травня 2025 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Мокрецький В.І., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 06 травня 2025 року, в умовах особливого періоду та воєнного стану, виконував обов'язки військової служби у пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , у стані алкогольного сп'яніння.
Порушник у судовому засіданні вину визнав та пояснив, що напередодні вживав алкогольні напої на дні народженні матері, однак вважає, що 06 травня не перебував у стані алкогольного сп'яніння, а 0,40 проміле вказує лише на залишкові явища в організмі вживання алкоголю.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 з огляду на таке.
Диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
У свою чергу, частина перша згаданої статті, зокрема, забороняє виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби в нетверезому стані.
Автор протоколу доводить винуватість ОСОБА_1 у виконанні ним обов'язків військової служби у стані алкогольного сп'яніння роздруківкою приладу «Алконт-М №00290», відповідно до якої стан алкогольного сп'яніння становить 0,40 проміле.
Європейський Суд з прав людини у низці своїх рішень зазначає, що принцип правової визначеності є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Конституційний Суд України у своїх рішеннях також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права. Загальний принцип права гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
Перевірка військовослужбовців щодо алкогольного сп'яніння та порядок проведення даної процедури передбачені ст. 266-1 КУпАП та Постановою Кабінету Міністрів України №32 від 12.01.2024 «Про затвердження Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду».
Однак, вказаною статтею КУпАП та Постановою КМУ не визначена норма алкоголю в крові, перевищення якої встановлює наявність стану алкогольного сп'яніння військовослужбовця.
Водночас «Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015, передбачена допустима норма алкоголю у крові 0,2 проміле.
Однак, суд не може у даному випадку застосувати цю Інструкцію, оскільки нею передбачений порядок та виявлення алкоголю не у військовослужбовців, а у водіїв транспортних засобів.
Своєю чергою, ОСОБА_1 притягується до відповідальності за військові адміністративні правопорушення, а саме за порушення військовослужбовцем порядку несення військової служби, а не за адміністративні правопорушення на транспорті.
Разом з тим, згідно з Методичними рекомендаціями «Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем» (МОЗ України, Київ, 2004), оцінка психофізіологічних змін організму в залежності від концентрації етанолу в крові, яка визначається методом хроматографічного аналізу, визначає, що показник менше 0,3‰ свідчить про відсутність впливу алкоголю, а від 0,3 до 0,5‰ про його незначний вплив.
Таким чином, згідно зазначених Методичних рекомендацій показник 0,40 ‰ не встановлює стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .
Будь-яких інших доказів того, що ОСОБА_1 06.05.2025 за вказаних у протоколі обставин виконував обов'язки військової служби у нетверезому стані матеріали справи не містять.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до міжнародного принципу права «in dubio pro reo» (сумнів на користь обвинуваченого), який знайшов своє нормативне відображення у імперативних приписах ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: