Справа № 650/6087/24
провадження № 2/650/335/25
14 травня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого - судді Сікори О.О.,
за участю секретаря - Завістовської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся представник - ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», про розірвання договору оренди,
Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом в якому просить розірвати Договір оренди землі від 11.04.2019 року №1600181 який укладений між громадянкою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589), предметом якої є земельна ділянка площею 6,1521 га з кадастровим номером 6520982000:07:003:0024, яка розташована в межах території Давидово-Брідська сільська рада, Бериславського району (раніше Великоолександрівського району), Херсонської області.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив такі доводи та обґрунтування.
Позивачка є власником земельної ділянки, яка має кадастровий номер 6520982000:07:003:0024, площею 6,1521 га, яка розташовані в Херсонській області, Бериславській (Великоолександрівський) район, в межах території Давидово-Брідської сільської ради, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
11.04.2019 року між орендодавцем - ОСОБА_1 та орендарем - ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» код ЄДРПОУ 41101589., (відповідач по справі) укладено Договорів оренди землі №1600181. Предметом Договору оренди земельної ділянки визначені земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6520982000:07:003:0024 площа 6,1521 га, яка розташована в адміністративних межах Давидово-Брідської сільської ради Бериславського району Херсонської області за межами населеного пункту.
Згідно з п.2.1, Договору оренди землі №1600181 від 11.04.2019 року орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду вищевказані земельні ділянки, належні позивачу земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Давидово-Брідської сільської ради Великоолександрівського (Бериславського) району Херсонської області.
Відповідно до п.3.1 вищевказаного Договору оренди землі він укладений строком до 30 листопада 2026 року.
Згідно з п.п 4.1 вищевказаного Договору оренди землі орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 8,21 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік оренди.
Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 4.4 Договору оренди земельної ділянки).
Згідно з п. 4.5 Договору оренди земельної ділянки, Орендна плата вноситься у такі строки з 01 серпня до 31 грудня кожного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця.
Відповідно до п. 3.2. п. 6.2 Договору оренди земельної ділянки, його дія припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря, з інших підстав, визначених законом; а також дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню та з інших підстав, визначених законом.
Позивачка вважає, що в даному випадку даний Договір оренди землі № 1600181 від 11.04.2019 року котрий вона підписувала підлягає розірванню, виходячи з наступного.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які становляться відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати землю здійснюється урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендна плата справляється у грошовій формі.
В даному випадку, за умовами Договору оренди землі № 1600181 від 11.04.2019 року орендна плата мала сплачуватися термін з 01 серпня до 31 грудня кожного року.
Але всупереч цим положенням, позивачка не отримала орендну плату від відповідача за 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік, що свідчить про систематичність невиконання відповідачем своїх зобов'язань що до чинного Договору оренди землі щодо оплати орендованої земельної ділянки.
06 травня 2025 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній заперечує проти позовних вимог, посилаючись на обставини непереборної сили, що, на його думку, унеможливили виконання договірного обов'язку щодо сплати орендної плати. Зокрема, представник відповідача вказує, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації з 24 лютого 2022 року територія розташування спірної земельної ділянки була окупована та в подальшому включена до переліку територій, на яких велися бойові дії (наказ Мінрегіону №376З від 28.02.2025 року). Відповідно, доступ до орендованої земельної ділянки та її обробіток був об'єктивно неможливий.
Крім того, представник відповідача посилається на офіційну позицію Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року, яка кваліфікувала військову агресію як форс-мажор, та на ст. 617 і ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, які передбачають звільнення від відповідальності та від обов'язку сплати орендної плати у разі неможливості використання майна з незалежних від наймача причин.
Також відповідач зазначає, що діяльність його підприємства була фактично припинена внаслідок знищення та викрадення майна, що підтверджується посиланнями на окремі судові рішення в справах за позовами інших осіб, які також втратили майно на тимчасово окупованих територіях Херсонської області.
У підсумку відповідач просить суд врахувати зазначені обставини як підстави для звільнення його від відповідальності за порушення умов договору та здійснити розгляд справи без його участі.
Відзив на позов не надійшов.
На судове засідання позивач не з'явився, його інтереси були представлені ОСОБА_2 .
На судове засідання представник позивача - Промітний Д.С. не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов просила задовольнити.
На судове засідання представник відповідача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити.
Зважаючи на вказані обставини, керуючись статтею 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін та їх представників.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені учасниками доводи суд дійшов таких висновків.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6520982000:07:003:0024, загальною площею 6,1521 га, розташованої на території Давидово-Брідської сільської ради, Бериславського району, Херсонської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до договору оренди землі №1600181 від 11.04.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», земельну ділянку з кадастровим номером 6520982000:07:003:0024 було передано в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до п. 3.1 договору оренди землі №1600181 від 11.04.2019, строк дії договору оренди встановлено до 30 листопада 2026 року.
Відповідно до п. 4.4 договору оренди земельної ділянки, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Відповідно до п. 4.5 договору оренди землі, орендна плата має сплачуватися у строк з 01 серпня до 31 грудня кожного року на банківський рахунок орендодавця.
Згідно з умовами договору оренди землі, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зобов'язано було сплатити ОСОБА_1 орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки. Інформація про розмір річної орендної плати в позові не зазначена, тому сума загальної заборгованості не підлягає арифметичному уточненню.
Відповідно до п. 3.2 та п. 6.2 договору оренди землі від 11.04.2019, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря; з інших підстав, визначених законом; а також шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку випадкового знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, та з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , наданої АТ КБ «ПриватБанк», а також до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, станом на 06.05.2025, вбачається, що на рахунок позивачки не надходила орендна плата від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за 2022, 2023 та 2024 роки.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.
Земельним кодексом України, а саме статтею 96, передбачено обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату. Вказана норма кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка надає орендодавцю право вимагати своєчасного внесення орендної плати.
На підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди може бути достроково розірваний у разі невиконання орендарем своїх зобов'язань, визначених статтями 24, 25 цього закону та умовами договору.
Відповідно до статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.
Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 10 постанови від 06 березня 2024 року у справі № 902/1207/22, провадження № 12-80гс23, зробила наступний висновок щодо застосування норм права: «Застосовуючи в контексті спірних правовідносин статті 13, 17, 15 та 19 Закону № 161-XIV у редакції Закону № 340-IX, а також статті 3, 6, 627, 638, 640 ЦК України у відповідній редакції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що договір оренди землі є консенсуальним.
Слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів з 01.01.2013), з якого у його сторін виникають права і обов'язки зобов'язального характеру, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов'язаний з моментом державної реєстрації такого права (третє речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV у редакції, чинній на час підписання Договору).
Абзац третій частини першої статті 15 та друге речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV імперативно встановлюють, що дата укладення договору оренди землі є істотною умовою цього правочину і саме з цієї дати починається перебіг строку його дії.
Тому сторони договору оренди землі не можуть врегулювати свої відносини у спосіб, який суперечить імперативним нормам абзацу третього частини першої статті 15 та другого речення частини першої статті 19 Закону № 161-XIV у редакції Закону № 340- IX зокрема на власний розсуд встановити інші правила визначення моменту початку перебігу строку дії цього правочину або не зазначати дати його укладення.
Умови договору оренди землі, що не відповідають указаним вище імперативним нормам Закону № 161-XIV, не змінюють визначеного в Законі № 161-XIV моменту, з якого розпочинається перебіг строку дії договору оренди землі».
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше. Вказані умови є істотними для зобов'язальних правовідносин, а отже повинні виконуватися безумовно, у точній відповідності до умов договору.
Земельним кодексом України, а саме статтею 96, встановлений обов'язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Ця норма Земельного кодексу України кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в укладеному Договорі оренди землі, а саме в п 29- «Орендодавець має право вимагати від орендаря в повному обсязі внесення орендної плати» та п.32 - «Орендар зобов'язаний розраховуватися з Орендодавцем по орендній платі».
На підставі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Аналогічна умова зазначена у пункті 12.3 Договору оренди землі (у редакції від 26.12.2023 року).
У зв'язку з цим, прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2022, 2023 та 2024 роках, є невиконанням обов'язків відповідача, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання Договору оренди землі.
Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України «Про оренду землі» до інших законодавчих актів, що регулюють відносини щодо оренди земельної ділянки відносяться положення Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушення зобов'язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є підставою для розірвання договору.
Загальною умовою виконання цивільно-правових зобов'язань, відповідно до ст. 526 ЦК України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з п. 2 ст. 651 ЦК України, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
При погоджені з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельними ділянками, який відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі, позивач розраховував на своєчасне отримання орендної плати за землю у відповідному розмірі. А отже в зв'язку з порушенням строку сплати орендної плати, сторона орендодавців була позбавлена можливості отримання матеріальних благ, на які розраховувала при укладені Договору оренди землі.
Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до п. «д» ст. 141 ЗК України є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Отже договір оренди землі можливо розірвати лише у разі систематичного порушення строків сплати орендної плати, разове порушення умов договору не є підставою для його розірвання. Несплата орендної плати, а також невиконання обов'язку щодо нарахування та сплати щорічних інфляційних витрат відповідачем є підставою для розірвання Договору оренди землі. Із зазначеного питання є відповідна позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 12 грудня 2012 року справа № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року № 6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року № 6-1449цс17 і яка в силу ст. 263 ЦПК України повинна враховуватись судами при прийнятті рішення.
Сам факт систематичного порушення Договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18, провадження №61-39488ск18.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Незалежно від того, несплата орендної плати була в повному обсязі або в частині.
Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди». Такого висновку дійшла об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, провадження № 61-41932сво18. Схожі висновки зроблено Верховним Судом у постановах від 17 червня 2021 року, справа № 485/784/20, провадження № 61-3760св21, та від 10 вересня 2021 року, справа № 650/628/19-ц, провадження № 61-21777св19.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 4 ЦПК України, статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на вищевказані обставини, відповідно до Договору оренди землі, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендодавцю орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки.
Відповідно до договору оренди землі №1600181 від 11 квітня 2019 року, орендна плата за весь об'єкт оренди становить 8,21% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У зв'язку з несплатою орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, сума заборгованості складає трикратний розмір орендної плати, обчисленої згідно встановленого відсотку від нормативної грошової оцінки.
Таким чином, Відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки до 31 грудня кожного поточного року, однак цього не виконав.
Матеріали справи не містять жодних доказів сплати орендної плати відповідачем, зокрема - платіжних документів, квитанцій або іншої інформації, що свідчила б про виконання ним грошового зобов'язання за договором. Водночас, позивач послідовно й обґрунтовано заперечує факт надходження будь-яких коштів у рахунок орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, посилаючись на конкретні умови договору, розрахунок заборгованості та Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 12.05.2025. Відповідач не скористався своїм правом надати докази сплати або пояснити причини невиконання зобов'язань, що відповідно до частини першої статті 617 ЦК України покладає на нього обов'язок доведення наявності обставин непереборної сили. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що орендна плата за вказані роки відповідачем не сплачувалася, а зобов'язання за договором оренди землі - не виконано.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди з причин, які не залежали від його волі або були наслідком форс-мажорних обставин. Відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за користування майном лише за умови, що його використання стало неможливим через обставини, за які він не відповідає.
Водночас відповідач не довів, що мав об'єктивну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка не могла бути використана за її цільовим призначенням. Також відповідач не звертався до позивача з повідомленнями про наявність обставин, які унеможливлювали виконання ним договірних зобов'язань, не надав доказів причинно-наслідкового зв'язку між воєнними діями та неможливістю обробітку землі.
Крім того, загальне посилання на воєнний стан або лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року не є достатніми підставами для безумовного звільнення від виконання зобов'язань, оскільки такий лист носить загальний характер і не містить ідентифікації конкретного зобов'язання відповідача. Відповідно до усталеної судової практики, зокрема висновків Верховного Суду у справах № 910/8580/22, № 910/14244/20 та інших, сторони, що посилаються на форс-мажор, повинні довести його наявність у конкретному випадку та безпосередній вплив на виконання їхніх зобов'язань.
Таку саму позицію із вказаних питань підтримує і колегія суддів Херсонського апеляційного суду, що має відображення у постанові від 11 березня 2025 року № 650/4366/24, постанові від 08 квітня 2025 року № 650/1547/24, постанові від 09 квітня 2025 року № 650/1548/24, а також колегія суддів Верховного Суду, що має відображення у постанові від 23 квітня 2025 року № 916/5400/23.
Отже, з урахуванням відсутності належних доказів об'єктивної неможливості використання земельної ділянки та невиконання відповідачем свого обов'язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, підстави для звільнення його від орендної плати відсутні.
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідач систематично не виконував обов'язок зі сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, що є істотним порушенням договору відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» та статті 651 ЦК України. Водночас у матеріалах справи відсутні докази, що несплата була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання його зобов'язань.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позов задоволено повністю, судові витрати у вигляді судового збору слід покласти на відповідача.
Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного законодавства та керуючись статтями 12, 13, 141, 209, 259, 263 - 265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся представник - Промітний Дмитро Сергійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», про розірвання договору оренди - задовольнити.
Розірвати Договір оренди землі від 11.04.2019 року №1600181 який укладений між громадянкою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589), предметом якої є земельна ділянка площею 6,1521 га з кадастровим номером 6520982000:07:003:0024, яка розташована в межах території Давидово-Брідська сільська рада, Бериславського району (раніше Великоолександрівського району), Херсонської області.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ: 41101589, адреса місцезнаходження: Україна, 12402, Житомирська обл., Житомирський р-н, село Оліївка, вул. Звягельська, будинок 19А) на користь ОСОБА_1 (місце зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: __________________ О.О. Сікора