Ширяївський районний суд Одеської області
14.05.2025 Справа №: 518/331/25 Провадження № 2/518/206/2025
14 травня 2025 року селище Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Гуржій А.В.
за участю секретаря судового засідання Майнич В.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в селищі Ширяєве Березівського району Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Коллект центр» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором № 2110264339208 від 12.04.2021 року у розмірі 39933,00 грн. та понесені судові витрати по справі на сплату судового збору у розмірі 2422,40 та на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансових послуг № 2110264339208 від 12.0.2021 року, що акцептований відповідачем, шляхом підписання договору електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язалося надати позичальнику кредит без конкретної споживчої мети, яка зазначається та погоджується сторонами в анкеті-заяві, та складає 5100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та проценти за користування кредитом. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2110264339208 від 12.04.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 91567.44 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 5100.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -86467.44 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 0.00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами 0.00 грн.; заборгованість за комісіями -0.00 грн.; інфляційні збитки - 0.00 грн.; нараховані 3% річних -0.00 грн.
Враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 39933.00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5100.00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 34833.00 грн.;
Окрім судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн., позивач також просить суд відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн.
Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 11.03.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 18.03.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з (повідомленням) викликом сторін по справі.
У судові засідання призначені на 01.04.2025 та 14.05.2025 року сторони не з'явились.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в позовній заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач до суду не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, відзиву на позов, письмових пояснень, заперечень чи зустрічного позову не надав, ухвали суду направлялись за адресою місця проживання відповідача, поштова кореспонденція повернута на адресу суду з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про дату розгляду справи і позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Приймаючи до уваги заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2021 року укладено договір № 1-12 відповідно до якого ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110264339208.
10.03.2023 року укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110264339208.
До ТОВ «Коллект центр», відповідно змін у реєстрі боржників, перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , за договором № 2110264339208.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2110264339208.
Отже, позивач належними та допустимими доказами довів наявність права вимоги до ОСОБА_1 , яке перейшло до нього на підставі договорів факторингу.
Як убачається з матеріалів справи 12.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 на підставі анкети-заяви до кредитного договору (додаток № 1), укладено договір про надання фінансових послуг № 2110264339208 «Стандартний», що акцептований відповідачем, шляхом підписання договору електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням Закону України «Про електронну комерцію»
За умовами Договору позикодавець надає позичальнику кредит без конкретної споживчої мети, що складає 5100 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Так наступними пунктами Договору передбачено:
Проценти за користування кредитом розраховуються відповідно до п. 1.4 Договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4. а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Згідно з п. 4.4. Договору підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п. 4. 3. цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст. 639 та ст. 1055 ЦК України, цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
Укладаючи цей договір, сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
В анкеті-заяві до кредитного договору, підписаній відповідачем за допомогою електронного підпису, зазначені основні умови надання кредиту, які відповідають договору № 2110264339208 від 12.04.2021 року. Відповідно до п. 4.14., 4.15., додатками до договору є: заява-анкета, графік платежів, паспорт кредиту. Невід'ємними частинами договору є Правила та повідомлення суб'єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані. сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг". Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до Додатку № 3 до Кредитного договору - паспорту споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит), строк кредитування складає 16 днів. Загальні витрати за кредитом 1632,00 грн. (сума % по договору) + 714,00 грн. (комісія). Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 5100,00 грн. (тіло кредиту) + 1632,00 грн. (% по договору) + 714,00 грн. (комісія).
Зазначений вище Договір, анкету-заяву, графік платежів та паспорт споживчого кредиту відповідач підписав за допомогою електронного підпису 12.04.2021 року шляхом вчиненим одноразовим ідентифікатором «Y3».
Застосовуючи норми матеріального права суд виходить з такого.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Факт отримання позичальником коштів від позикодавця у розмірі 5100,00 грн. підтверджується інформацією від ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» про те, що на підставі укладеного між ТОВ «Служба МК» та ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» договору про організацію переказів грошових коштів, ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» було здійснено переказ грошових коштів у сумі 5100,00 грн. на банківську картку відповідача.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позивачем надано три розрахунки заборгованості, відповідно до яких:
Згідно з розрахунку від 12.04.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування», відповідач отримав кредит у розмірі 5100 грн., заборгованість за період з 12.04.2021 року по 30.11.2021 року за кредитним договором склала 39 933,00 грн., з яких тіло кредиту 5100,00 грн.; відсотки 34833,00 грн.
Розрахунком заборгованості відповідача перед товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» станом на 10.03.2023 року заборгованість за кредитним договором склала 91 567,44 грн. з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 5100,00 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 34 833,00 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками в період з 01.12.2021 року по 11.04.2022 року складає 51634,44 грн.
Заборгованість за кредитним договором відповідача перед товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» станом на 21.02.2025 року, загальна заборгованість за договором на 21.02.2025 складає 91567,44 грн., загальна заборгованість заявлена до стягнення за договором на 21.02.2025 складає 39933,00 грн.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі N 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Суд не приймає до уваги надані позивачем розрахунки заборгованості, оскільки загальна вартість кредиту зазначена в Додатках до договору про надання фінансових послуг № 2110264339208 12.04.2021 року: № 1 Заяві-анкеті, № 2 графіку платежів та № 3 паспорту споживчого кредиту та складає заборгованості за основним зобов'язанням 5100 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 1632,00 грн.
Нарахування позивачем відсотків за користування кредитом, починаючи з 28.04.2024 року не ґрунтується на умовах кредитного договору, які погоджені сторонами, а тому відповідач повинен сплатити проценти лише за період з 12.04.2024 року по 27.04.2024 року (з розрахунку 16 днів), так як лише (виключно) у межах цього періоду, позикодавець має право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами, розмір яких складає 1632 грн., виходячи з розрахунку 5100 грн. х 2% х 16 днів.
Ураховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість договору про надання фінансових послуг 2110264339208 від 12.04.2021 року, яка складає 6732 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 5100 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом 1632 грн., яку і слід стягнути з відповідача.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо витрат на правову допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до статті 19 Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону)
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, суд зважає на таке.
Як убачається з матеріалів справи, 01.07.2024 року року між ТОВ «Коллект центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір №01-07/2024 про надання правової допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявки на надання юридичної допомоги, яка є невід'ємним додатком до договору. Сума, визначена актом № 2 про надання юридичної допомоги цього договору є гонораром адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та є безстроковим у своїй дії.
З витягу з акту №2 про надання юридичної допомоги від 31.01.2025 року убачається, що на виконання умов договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «Коллект Центр» такі послуги: надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 години та вартістю 4000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подання до суду тривалістю 3 годин та вартістю 9000 грн.
Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат ТОВ «Коллект центр» на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданою послугою); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» 3000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 0499570401 від 24.02.2025 року, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн., а тому, у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню сума судового збору, пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 408,42 грн.
На підставі викладеного керуючись, ст.ст. 205, 207, 525, 526, 536, 626-628, 638, 639, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306 ) заборгованість за договором № 2110264339208 від 12.04.2021 у розмірі 6732 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306 ) судовий збір у розмірі 408,42 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
Суддя А.В. Гуржій