Провадження № 33/803/1294/25 Справа № 207/228/25 Суддя у 1-й інстанції - Юрченко І.М. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
13 травня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Мороза К.Т. на постанову Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.,
Згідно постанови Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року 07 січня 2025 року о 07 год. 00 хв. в м.Кам'янське по провулку 3-му Травневому водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Renault Megane Scenic», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась, від керування транспортним засобом відсторонена, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Велась відеофіксація на нагрудні відеореєстратори.
В апеляційній скарзі адвокат просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки сторона захисту отримала повний текст оскаржуваної постанови 31 березня 2025 року, по суті просить скасувати вказану постанову суду та постановити нову, якою закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не було запропоновано проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу “Драгер» та в медичному закладі. Наголошує на тому, що особі не було роз'яснено її прав та наслідків у випадку відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Вказує на те, що працівниками поліції не було встановлено будь-яких ознак алкогольного спяніння, які були начебто виявлені у ОСОБА_1 . Звертає увагу на те, що водія не було відсторонено від керування транспортним засобом.
ОСОБА_1 та її захисник Мороз К.Т. у судове засідання повторно не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, клопотань про відкладення судового розгляду не надходило, тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Вирішуючи клопотання апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає за необхідне його задовольнити, оскільки копію оскаржуваної постанови апелянт отримав 31 березня 2025 року, а тому з огляду на той факт, що для подання апеляційної скарги необхідний значний проміжок часу для її підготовки, зокрема і наявність повного тексту судового рішення, дану обставину слід вважати належною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом поліцейського; відеозаписом з бодікамер поліцейських, а також іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у неї ознаки такого сп'яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо того, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу “Драгер» та в медичному закладі є безпідставними та спростовуються долученим до матеріалів справи відеозаписом з бодікамер поліцейських, з яких вбачається, що працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу “Драгер» або проїхати з ними до лікаря для проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку. При цьому, ОСОБА_1 вказала, що вона відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не заслуговують на увагу і твердження захисника з приводу того, що ОСОБА_1 не було роз'яснено її прав та наслідків у випадку відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, містить підпис останньої про роз'яснення їй працівниками поліції прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Крім того, апеляційний суд критично ставиться до тверджень захисника Кас'яненко Г.О. щодо відсутності у неї ознак алкогольного сп'яніння на момент зупинки транспортного засобу, оскільки такі ознаки вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, а будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі, апеляційному суду не надано.
Що ж стосується посилання захисника про те, що ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом, то слід зазначити, що вказані доводи не є тією безумовною підставою для визнання дій ОСОБА_1 такими, що не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який містить самостійні підстави для притягнення до адміністративної відповідальності.
В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 є доведеною поза розумним сумнівом.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без зміни.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Поновити захиснику особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокату Морозу К.Т. строк на апеляційне оскарження постанови Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Мороза К.Т. - залишити без задоволення.
Постанову Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот