Провадження № 22-ц/803/863/25 Справа № 182/4613/22 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
13 травня 2025 року м.Кривий Ріг
Справа № 182/4613/22
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
секретар судового засідання - Матвійчук Ю.К.
сторони:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» Нікопольської міської ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Комунального підприємства «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» Нікопольської міської ради на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року, яке ухвалено суддею Рунчевою О.В. у місті Нікополі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 19 серпня 2024 року, -
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» Нікопольської міської ради (надалі - КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР), третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завдану дорожньо-транспортною пригодою.
Позов мотивовано тим, що 27.08.2022 року о 12 год. 05 хв. на паркувальному майданчику торгівельного центру «ЕПІЦЕНТР», що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область м. Нікополь вул. Патріотів України, 128, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ-21043 р.н. НОМЕР_1 , рухався заднім ходом та скоїв зіткнення з автомобілем MAZDA 6 р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 16.12.2021 року Територіальним сервісним центром № 1245, ОСОБА_1 є власником автомобіля MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
За наслідком оформлення матеріалів ДТП, відносно водія автомобіля ВАЗ-21043, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 315612 за ст. 124 КУпАП, який направлено до суду для розгляду.
Відповідно до постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.09.2022 року (справа № 182/3448/22) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Внаслідок ДТП автомобіль MAZDA 6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав значних механічних пошкоджень, а отже позицічці, як його власнику, завдано матеріальної шкоди.
З метою визначення розміру завданої шкоди, внаслідок пошкодження автомобіля MAZDA 6 р.н. НОМЕР_2 , було вирішено залучити судового експерта-автотоварознавця Печерицю Г.В.
У відповідності до п. 5.2 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України N 142/5/2092 від 24.11.2003р. на огляд автомобіля експертом також було запрошено представника відповідача, проте у призначений для огляду день та час представник відповідача не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення величини матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу в наслідок ДТП № 919, складеного 17.09.2022 року судовим експертом Печерицею Геннадієм Васильовичем:
1. Ринкова вартість (С), на період до моменту пригоди КТЗ - автомобіля «MAZDA 6», реєстраційний номер: НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 , пошкодженого внаслідок ДТП 27.08.2022 року, становить: С = 674535,66 грн.
2. Вартість відновлювального ремонту (Свр), необхідного КТЗ - автомобілю«MAZDA 6», реєстраційний номер: НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 , пошкодженого внаслідок ДТП 27.08.2022 року, становить: Свр = 103457,32грн.
3. Величина матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ - автомобіля «MAZDA 6», реєстраційний номер: НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 , пошкодженого внаслідок ДТП 27.08.2022 року, становить: У = Сврз = 78943,77 грн.
Вказаним Висновком автотоварознавчого дослідження були визначені пошкодження, які зазнав автомобіль «MAZDA 6», р.н. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, що мала місце 27.08.2022 року та підтверджено необхідність заміни певних кузовних запчастин.
Згідно товарного чека № 919 від 17.09.2022 року, позивачкою було сплачено 6000,00 грн. за послуги судового експерта Печериці Г.В. з визначення розміру завданої їй матеріальної шкоди, що є реальними збитками, які вона понесла та які повинні бути стягнуті з особи відповідальної за завдання шкоди.
Відповідно до Акту надання послуг № 30 від 30.09.2022 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «MAZDA 6», р.н. НОМЕР_2 , склала 110765,00 грн.
Вказана сума була сплачена 30.09.2022 року, що підтверджується квитанцією № 30.
Таким чином, загальна сума понесених нею витрат (реальні збитки) становить: 110765,00грн. (вартість відновлювального ремонту) + 6000,00грн. (оплата послуг судового експерта Печериці Г.В.) = 116765,00 грн.
Згідно Централізованої бази даних МТСБУ, станом на час скоєння ДТП 27.08.2022 року, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ-21043, р.н. НОМЕР_1 , не застрахована.
Як було встановлено під час оформлення матеріалів ДТП, автомобіль ВАЗ-21043, р.н. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , належить КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР та на час скоєння ДТП ним керував керівник комунального підприємства, а отже обов'язок щодо відшкодування шкоди покладається на Комунальне підприємство «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» Нікопольської міської ради (код за ЄДРПОУ 25012889).
Також зазначає, що окрім завданих їй матеріальних збитків, їй завдано також моральної шкоди. Весь час із дня скоєння пригоди, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль MAZDA 6 р.н. НОМЕР_2 , до дня коли вона його забрала зі станції технічного обслуговування, вона була позбавлена можливості реалізовувати свої права, як власника цього автомобіля (керувати та розпоряджатися автомобілем), змушена була витримувати незручності у пересуванні, оскільки доводилось користуватися громадським транспортом, а у разі необхідності виїхати за межі міста доводилося наймати автотранспорт. Оскільки автомобіль був єдиним транспортом її сім'ї, ці самі незручності доводилося переживати усій її сім'ї. Багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом, їм довелося відкласти, а від деяких з них вони взагалі були змушені відмовитись. Їй постійно приходиться згадувати про цю дорожньо-транспортну пригоду, через що у неї постійно пригнічений стан. Обурює її також той факт, що керівник КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР ОСОБА_2 , який керував автомобілем ВАЗ-21043 р.н. НОМЕР_1 , на час скоєння ДТП навіть не мав посвідчення водія, а цивільно-правова відповідальність власника даного автомобіля не була застрахована, що позбавляє її можливості отримати страхове відшкодування не звертаючись до суду. Вказані факти свідчать про нехтування ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху та зневажливе ним ставлення до інших учасників дорожнього руху. Натомість, після того як сталася ДТП, ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що ДТП сталася з його вини, жодного разу навіть неспробував врегулювати з нею правовідносини в позасудовому порядку та навіть не вибачився.
Розмір заподіяної їй моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося їй перенести. Розмір її душевних страждань, з урахуванням розумності та справедливості, вона оціює в 10000,00 гривень. Цей розмір враховує в себе усі страждання, які довелося їй перенести, зокрема: порушення звичайного способу життя під час перебування автомобіля на СТО, моральних страждань, пов'язаних із пошкодженням належного їй автомобіля MAZDA 6, р.н. НОМЕР_2 , та поведінкою керівника КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР ОСОБА_2 , який не вжив жодних заходів для врегулювання виниклих відносин.
Посилаючись на викладене, просила суд: стягнути з КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР 116 765,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Стягнуто з КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 110 765,00 грн., витрати пов'язані з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 6 000 грн. 00 коп.
Стягнуто з КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 4992,40 грн., з яких - 992,40 грн. - судовий збір; 4000,00 грн. - витрати за надання професійної правничої допомоги.
В апеляційній скарзі відповідач КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з?ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи транспортного засобу «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_4 , з метою визначення матеріального збитку.
Судом не було враховано, що Висновок експертного автотоварознавчого дослідження з визначення величини матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу внаслідок ДТП № 919, складено без урахування того, що транспортний засіб позивачки з ідентифікаційним номером (VIN): НОМЕР_4 , відповідно до відкритих даних мережі Інтернет, на момент його продажу з аукціону в США 10.06.2020 року, знаходився у пошкодженому стані, після дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до відкритих даних мережі Інтернет вказаний автомобіль з тим самим ідентифікаційним номером (VIN): НОМЕР_4 , на дату його продажу в США (дата аукціону): 10.06.2020 року, місце продажу: Florida, Fort Pierce, мав пошкодження: бампер передній, панель передня, решітки нижня бамперу переднього, решітка радіатору, фари ліва та права, капот, крило переднє ліве, ходова частина переднього лівого колеса, двері передні ліві, крило переднє праве, підкрилок передній правий, використані повітряні подушка безпеки: голови ліва, бічна ліва. Відповідно до даних Інтернет сайту за посиланням № 1, дата продажу: 10.06.2020 року, Фін. ставка: $ 2825. 05.08.2020 року автомобіль імпортований в Україну, митна вартість складала 103583.17 UAH. Судовим експертом вказана обставина була залишена поза увагою, а позивачкою не було доведено до відома судового експерта про таке. Таким чином, судовим експертом не було належним чином здійснено дослідження КТЗ на наявність фізичного зносу, що у свою чергу призвело до помилкового визначення матеріального збитку. Тобто, замість визначеної судовим експертом Печерицею Г.В. ринкової вартості автомобіля до моменту події у сумі 674535,66 грн., мала б бути сума 130392,16 грн. Відповідач вважає, що Висновок № 919 від 17.09.2022 року судового експерта Печериці Г.В. складено з чисельними порушеннями та просить суд розглядати такий Висновок критично.
Посилаючись на наведене вище, в апеляційній скарзі відповідач КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР просить призначити судову експертизу транспортного засобу «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_4 .
Також, відповідач КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення моральної шкоди, вважає, що позивачка не надала належних і допустимих доказів спричинення їй моральної шкоди, а саме: конкретних факторів, які вплинули на її психологічний та моральний стан; який її стан був до та після цього впливу; яких можливостей була позбавлена; в чому полягало її обмеження у вільному пересуванні; в чому полягають душевні страждання.
Щодо акту наданих послуг ФОП ОСОБА_4 № 30 від 30.09.2022 року та квитанції № 30 від 30.09.2022 року (копії яких завірені шляхом проставляння напису «згідно з оригіналом ОСОБА_1 » та підпис позивача) відповідач звертає увагу суду апеляційної інстацнії, що вказані документи складені на суму 110765,00 грн. не містять підпису замовника - ОСОБА_1 , що свідчить про те, що послуги ФОП ОСОБА_4 у обсягах вказаних у Акті наданих послуг № 30 від 30.09.2022 року та квитанції № 30 від 30.09.2022 року не надавались та не були сплачені позивачкою.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» - Квашу О.Л. та третю особу ОСОБА_5 , які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, позивачку ОСОБА_1 та її представника адвоката Толпегіна А.В., які, кожен окремо,запеерчували протии доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 27.08.2022 року о 12 год. 05 хв. на паркувальному майданчику торгівельного центру «ЕПІЦЕНТР», що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область м. Нікополь вул. Патріотів України, 128, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ-21043, р.н. НОМЕР_1 , рухався заднім ходом та скоїв зіткнення з автомобілем MAZDA 6, р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 .
В результаті ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження.
Відповідно до постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.09.2022 року по справі № 182/3448/22, 27.08.2022 року о 12-05 год. в м.Нікополь по вул.Патріотів України 128, на парковці водій гр. ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ, д.н.з НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності руху та скоїв зіткнення з автомобілем Мазда 6, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності ст. 124 КУпАП
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , транспортний засіб марки «Мазда», номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 .
Транспортний засіб марки ВАЗ-21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР.
Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля ВАЗ-21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була (а.с.28).
Згідно Висновку автотоварознавчої експертизи №919 від 17.09.2022 року: ринкова вартість автомобіля «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП 27.08.2022 року, складає 674535,66 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля ««Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 27.08.2022 року, складає 103457,32 грн.; величина матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 27.08.2022 року, складає 78943,77 грн.
В подальшому автомобіль «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був відремонтований, що підтверджується Актом наданих послуг №30 від 30 вересня 2022 року, складеним фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 . Вартість відновлювального ремонту автомобіля ««Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала 110 765,00 грн. (а.с.26).
Оплата відновлювального ремонту автомобіля «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , підтверджується квитанцією від 30.09.2022 року (а.с.27).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з вини ОСОБА_2 у ДТП, який перебуває у трудових відносинах з КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР, у зв?язку з чим завдані збитки мають відшкодовуватися згідно зі ст.ст. 1187, 1188 ЦК України, роботодавцем, тобто КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР. Визначаючи розмір збитків, що підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що такий розмір визначається відповідно до вартості виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженого транспортного засобу, оскільки автомобіль «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відремонтовано.
Задовольняючи частково позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції керувався ст. 1167 ЦК України та виходив з того, що КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР, як роботодавець особи винної у завданні шкоди, належному позивачці майну, повинен нести відповідальність за заподіяну позивачці моральну шкоду, розмір якої суд визначив у 5 000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Конституційним Судом України у Рішенні від 1 грудня 2004року №18-рп/2004 року надано тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобівправової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року (далі - Постанова № 4 від 01.03.2013 року) роз'яснено, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Згідно зі статтею 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадження, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.09.2022 року, по справі № 182/3448/22, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності ст. 124 КУпАП та встановлено, що 27.08.2022 року о 12-05 год. в м.Нікополі по вул.Патріотів України 128, на парковкі водій гр. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ, д.н.з НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності руху та скоїв зіткнення з автомобілем Мазда 6, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.10.9; 1.5 ПДР, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме ОСОБА_2 є особою винною у пошкодженні транспортного засобу позивачки ОСОБА_1 , що сторонами не оспорюється.
Частиною 1 статті 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, перебуває з організацією в трудових відносинах і шкода заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 перебувавз КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР у трудових відносинах та в момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, виконував свої трудові обов'язки, суд першої інстанцїі дійшов вірного висновку про те, що завдані збитки мають відшкодовуватися згідно зі ст.ст. 1187, 1188 ЦК України, роботодавцем, КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР, що не оспорюється в апеляційній інстанції.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1192 ЦК України визначено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, відповідно до частини першої якої, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому, на його вимогу, відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку із заподіянням шкоди майну.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
Судом встановлено, що автомобіль «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на час розгляду справи відремонтований, що підтверджується Актом наданих послуг №30 від 30 вересня 2022 року, складеним фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 , що відповідачем не спростовано.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля ««Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала 110 765,00 грн. (а.с.26).
Оплата відновлювального ремонту автомобіля «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , підтверджується квитанцією від 30.09.2022 року (а.с.27).
Тобто, розмір реальних збитків, завданих власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП, становить 110 765,00 грн., й ці витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі за рахунок винної особи.
Доводи вапеляційної скарги про те, що Висновок експертного автотоварознавчого дослідження з визначення величини матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу внаслідок ДТП № 919, складено без урахування того, що транспортний засіб позивачки з ідентифікаційним номером (VIN): НОМЕР_4 , відповідно до відкритих даних мережі Інтернет, на момент його продажу з аукціону в США 10.06.2020 року, знаходився у пошкодженому стані, колегією суддів не приймаються, оскільки, висновок експерта складено до проведення ремонтних робіт, тоді як, станом на теперішній час, пошкоджений транспортний засіб відремонтовано та розмір завданих збитків, які підлягають відшкодуванню відповідачем, вірно визначено судом першої інстанції відповідно до вартості відновлювального ремонту автомобіля «Мазда 6», проведення якого підтверджено Актом наданих послуг №30 від 30 вересня 2022 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що Акт наданих послуг ФОП ОСОБА_4 № 30 від 30.09.2022 року та квитанція № 30 від 30.09.2022 року (копії яких завірені шляхом проставляння напису «згідно з оригіналом ОСОБА_1 » та підпис позивача) не містять підпису замовника - ОСОБА_1 , що свідчить про те, що послуги ФОП ОСОБА_4 у обсягах вказаних у акті наданих послуг № 30 від 30.09.2022 року та квитанції № 30 від 30.09.2022 року не надавались та не були сплачені позивачкою, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки вказані документи містять підпис та печатку виконавця (а.с. 26-27), а тому відсутні підстави вважати їх неналежними доказами у справі.
За наведених обставин, колегією суддів відхилено клопотання КП «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» НМР про призначення судової експертизи транспортного засобу «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_4 , як безпідставне та небгрунтоване.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодуванняморальноїшкоди, завданоївнаслідок порушення її прав та законнихінтересів. Відповідно до частинидругоїцієїстатті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, якихфізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншимушкодженнямздоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи наведені обставини та беручи до уваги, що внаслідок протиправної поведінки відповідача порушено право володіння, користування та розпорядження ОСОБА_1 належним їй автомобілем, порушився звичний життєвий уклад, вона через пошкодження автомобіля вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, внаслідок чого переносила душевні та моральні страждання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку з відшкодування позивачці завданої моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн., який визначено судом з урахуванням принципів розумності і справедливості, й колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги щодо необгрунтованості такого розміру моральної шкоди.
Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача Комунального підприємства «РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» Нікопольської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 15 травня 2025 року.
Головуючий:
Судді: