Справа № 638/8616/25
Провадження № 2/638/4773/25
14 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Цвірюк Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
ОСОБА_3 звернулась до Шевченківського районного суду міста Харкова в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Перевіривши матеріали позову, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає передачі за підсудністю з наступних підстав.
За загальним правилом відповідно до ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 9 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Так, відповідачем у справі визначено ОСОБА_2 , який згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі, не має місця реєстрації в Україні. При цьому, матеріали справи не містять доказів зареєстрованого місця проживання відповідача чи останнього відомого його місця реєстрації на території, що відноситься до юрисдикції Шевченківського районного суду міста Харкова. Натомість позивачем зазначена остання відома адреса його місця проживання як АДРЕСА_1 .
Крім того, частиною 2 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти.
Зі змісту позову вбачається, що у сторін є неповнолітня дитина, яка проживає разом із матір'ю - позивачем у даній справі.
При цьому згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі, позивач ОСОБА_1 не має місця реєстрації в Україні. Матеріали справи не містять жодних доказів зареєстрованого місця проживання позивача на території, що відноситься до юрисдикції Шевченківського районного суду міста Харкова.
З огляду на вищевикладене, даний позов не підсудний Шевченківському районному суду міста Харкова.
Натомість, як вбачається з копії паспорту громадянина України позивач ОСОБА_1 з 16.09.2003 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до юрисдикції Харцизького міського суду Харківської області.
При цьому, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» територіальну підсудність Харцизького міського суду Харківської області передано Добропільському міськрайонному суду Донецької області.
Крім того, з 7 жовтня 2024 року рішенням Вищої ради правосуддя змінено територіальну підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська.
З огляду на вищевикладене, даний позов слід передати на розгляд до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до ч.3 ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.27, 28, 31, 260, 261, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати на розгляд до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: Д.В.Цвірюк