справа № 619/2643/25
провадження № 1-кп/619/389/25
іменем України
13 травня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025221270000051 від 16.02.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мар'янівка, Маловисківського району, Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
У провадженні Дергачівського районного суду Харківської області надійшло кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12025221270000051 від 16.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України, немає, розгляд справи повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту з додатками, з огляду на відсутність підстав для прийняття інших, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України рішень, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, виходячи з наступного.
Дане кримінальне провадження підсудне Дергачівському районному суду Харківської області.
Ухвалою суду від 09.05.2025 у кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання, під час якого не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4, 6 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, клопотань від учасників про розгляд провадження у закритому судовому засіданні не надходило, а тому воно повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Обвинуваченому роз'яснено положення ч. 4 ст. 315 КПК України щодо розгляду кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Клопотань про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів обвинуваченим та його захисником не заявлено.
З дотриманням вимог статті 293 КПК України копія обвинувального акту та реєстри матеріалів досудового розслідування вручені обвинуваченому та його захиснику.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 частини 1 та частини 2 статті 284 КПК України, або повернення обвинувального акту прокурору судом не встановлено.
Таким чином, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з'ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з'ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Також, у підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення й те, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, не зможуть забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Обвинувачений та захисник проти задоволення клопотання не заперечували.
Заслухавши клопотання прокурора та думку присутніх осіб оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п. п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 17.02.2025 щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 16.04.2025 включно, без визначення розміру застави. Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 15.04.2025 щодо ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 травня 2025 року (включно), без визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частина 2 статті 177 КПК України констатує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ст. 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень враховує положення статей 368, 369,371,374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини. На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Отже, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду на потреби судового розслідування.
Щодо ризику переховування обвинуваченого від суду, суд зазначає наступне.
В обґрунтування ризику переховування обвинуваченого від суду прокурор посилається на суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим за вчинення злочину, що може бути само по собі мотивом переховуватись від суду з метою уникнення від покарання.
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину та тяжких злочинів, строк покарання за санкціями вказаних злочинів передбачає позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років. Отже, усвідомлюючи ризик бути засудженим до тривалого терміну ув'язнення, обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватися від суду.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, суд вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що обвинувачений може вчинити спроби переховуватися від суду, у зв'язку з чим наявність вказаного ризику, на думку суду, є доведеним.
При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно з п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків, потерпілих може бути визнано на початкових стадіях процесу. Суд з огляду на вказане, з урахуванням, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 наразі перебуває на стадії підготовчого провадження, судове слідство по справі не розпочате, - вважає, що ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на свідків, експертів, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати показання в вигідному для нього аспекті є реальним.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи, що обвинувачений раніше судимий, доводи прокурора про те, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, є переконливими.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, отже виправдовують продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, враховуючи вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, а фактичні обставини інкримінованих останньому злочинів свідчать про підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, вказують на обґрунтованість заявленого прокурором клопотання.
Суд не вбачає можливості застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, оскільки інші запобіжні заходи не здатні в повній мірі запобігти зазначеним ризикам.
Тримання ОСОБА_5 під вартою сприятиме забезпеченню кримінального судочинства. Досягнення цієї мети становить суспільний інтерес, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи підозрюваного.
Враховуючи викладене, наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 без визначення застави.
Керуючись ст. 176, 177, 183, 194, 197, 199, 315, 392 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 липня 2025 року включно.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025221270000051 від 16.02.2025 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 185 КК України, на 10 год. 30 хв. 22 травня 2025 року у приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
Про день та час проведення судового засідання повідомити учасників судового провадження.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали до 10 липня 2025 року включно.
Повний текст ухвали складено та проголошено 14 травня 2025 року о 12 годині.
Суддя ОСОБА_1