Справа №: 398/3149/24
провадження №: 3/398/15/25
Іменем України
"12" травня 2025 р. м.Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Яна Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградської області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно протоколу про адміністративне правопорушення не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №540973 від 13.06.2024 року, ОСОБА_1 13.06.2024 року о 19 год 26 хв в м.Олександрія Кіровоградської області, по вул.Декабристів, керував автомобілем ВАЗ 321011, днз. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 08.11.2024, 03.12.2024, 24.12.2024 та 29.01.2025, 24.03.2025 та 12.05.2025, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення СМС-повідомлень на номер телефону, зазначений ним в заявці про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою СМС-повідомлення. СМС-повідомлення з викликом ОСОБА_1 в судові засідання на 08.11.2024 та 29.01.2025 було доставлено останньому, що підтверджується довідками про доставку СМС-повідомлення. СМС-повідомлення на 03.12.2024, 24.12.2024, 24.03.2025 та 12.05.2025, не були доставлені ОСОБА_1 , оскільки абонент був тимчасово недоступний.
При цьому, ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього, він був обізнаний щодо вищевказаної події, йому було повідомлено, у вчиненні якого адміністративного правопорушення йому висувається обвинувачення, тому, зважаючи на це, він мав реальну можливість та нагоду хоча б поцікавитись про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконує процесуального обов'язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надає, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.
Згідно з положеннями КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно статті 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу статті 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за статтею 130 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №540973 від 13.06.2024 року ОСОБА_1 13.06.2024 року о 19год 26хв в м.Олександрія Кіровоградської області, по вул.Декабристів, керував автомобілем ВАЗ 321011, днз. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), тобто доказова база має бути спрямована на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Для виявлення правопорушення транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, тобто, до зупинки транспортний засіб має знаходитися в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли транспортний засіб рухається. Саме по собі знаходження особи у транспортному засобі навіть і за кермом у стані сп'яніння не має наслідком складу правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, так як така особа не керує транспортним засобом.
Чинне законодавство, зокрема, Правила дорожнього руху, не містять визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення наведено в пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.02.2019 року по справі №404/4467/16-а (провадження №К/9901/21130/18) зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до матеріалів справи долучено DVD-диск з відеозаписами, який було досліджено судом.
Так, на вказаних відеозаписах зафіксовано, як працівники поліції проїжджають повз автомобіль марки ВАЗ, який був припаркований на узбіччі дороги з увімкненими лампами задніх габаритів. У цей час на відстані декількох метрів попереду автомобіля йде чоловік, саме якого і наздоганяють працівники поліції та зупинившись біля нього повідомляють, що на реєстраторі службового автомобіля зафіксовано як він, керуючи транспортним засобом, виїхав на смугу зустрічного руху. Після цього, працівники поліції разом з чоловіком повертаються до припаркованого транспортного засобі марки ВАЗ, з пасажирського переднього сидіння та з пасажирського заднього сидіння якого виходять ще два чоловіки. Під час спілкування з чоловіками біля припаркованого транспортного засобу, працівники поліції спочатку здійснюють перевірку документів вказаних чоловіків, а в подальшому поверхневий огляд. В подальшому протокол про адміністративне правопорушення складається працівники поліції не на особу, якій працівниками поліції було повідомлено, що вона потрапила на реєстратор службового автомобіля, як водій який керував транспортним засобом і порушив ПДР, а на особу, яка була присутня в салоні автомобіля, як особа яка за одягом схожа на особу яка керувала транспортним засобом та порушила ПДР, яким був ОСОБА_1 ..
При цьому, на прохання як ОСОБА_1 так і чоловіка, який працівниками поліції був повернутий до місця розташування транспортного засобу, надати запис, де зафіксовано факт керування кимось із ним транспортним засобом, працівники поліції такий запис не надають та повідомляють, що він буде наданий під час розгляду справи судом.
З урахуванням наведеного приходжу до висновку про те, що факт керування автомобілем ВАЗ 321011, днз. НОМЕР_1 , саме ОСОБА_1 , як і в цілому факт керування цим транспортним засобом будь-якою іншою особою, не є доведеним поза розумним сумнівом.
Матеріали справи, в тому числі надані як доказ відеозаписи, не містять доказів того, що ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу, і транспортний засіб, яким він керував, було зупинено працівниками поліції, оскільки, як вже зазначалось, на досліджених судомвідеозаписах зафіксовано, як працівники поліції під'їхали до автомобіля, який був припаркований на узбіччі дороги, та за його кермом у цей час нікого не було.
Окрім того, працівниками поліції не було названо ОСОБА_1 жодних ознак наркотичного сп'яніння, за наявності яких останньому було запропоновано пройти огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння. При цьому, спочатку ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння двічі відповідав згодою, однак працівником поліції було роз'яснено останньому можливі наслідки для нього вразі якщо результати будуть позитивні, зокрема про те, що ОСОБА_1 буде поставлено на облік.
За таких обставин, суд не може брати до уваги, як доказ, протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №540973 від 13.06.2024 року, зазначені в ньому події не можуть ставитися ОСОБА_1 у провину, оскільки вони не підтверджені іншими доказами.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що в адміністративних матеріалах відсутні належні та допустимі докази, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.7, 221, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Суддя Яна Миколаївна Подоляк