Справа № 620/5584/20
14 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність, при перерахунку ОСОБА_1 пенсії по рішенню Деснянського районного суду від 24.01.2018 у справі № 750/12728/17, починаючи з 20.12.2016;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відповідно рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 здійснити донарахування ОСОБА_1 до пенсії, перерахованої 14.09.2020 по рішенню Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.01.2018 у справі №750/12728/17, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, починаючи з 20.12.2016 до моменту вирішення спору судом;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області негайно здійснити по рішенню Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.01.2018 в справі № 750/12728/17, у межах суми стягнення за один місяць, виплату ОСОБА_1 заборгованість по пенсії, яка виникла при перерахунку 14.09.2020 з 01.01.2016 по 30.09.2020 в розмірі 311 264 грн. 18 коп.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області негайно здійснити виплату заборгованості по рішенню Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.01.2018 у справі № 750/12728/17 у межах суми стягнення за один місяць виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії, розмір якої виник після проведеного донарахування відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, з 20.12.2016 до моменту вирішення спору судом, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення, зобов'язавши відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду (ст. 382 КАС України).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у виплаті нарахованої пенсії, яка викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 10.11.2020 за № 4238-4472/0-02/8-2500/20; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність, при перерахунку ОСОБА_1 пенсії по рішенню Деснянського районного суду від 24.01.2018 у справі № 750/12728/17, починаючи з 20.12.2016 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відповідно до рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 здійснити донарахування ОСОБА_1 до пенсії, перерахованої 14.09.2020 по рішенню Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.01.2018 у справі №750/12728/17, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, починаючи з 20.12.2016 до моменту вирішення спору судом, та прийнято в цій частині нове рішення, яким дані позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо проведення 14.09.2020 (на виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.01.2018 у справі № 750/12728/17) перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 20.12.2016 з обмеженням її максимальним розміром; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести з 20.12.2016 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмежень максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум; в іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 залишено без змін.
Надалі, до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Згідно ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення визначеними способом і порядком. При цьому, зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в силу вимог ст. 378 КАС України заява про встановлення способу і порядку виконання судового рішення розглядається саме судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 не може бути подана до апеляційного суду, оскільки судом першої інстанції в даній справі є Чернігівський окружний адміністративний суд, а зміна рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення не є підставою для подання заяви в порядку ст. 378 КАС України до суду апеляційної інстанції.
Отже, враховуючи положення ст. 378 КАС України, а також те, що Шостий апеляційний адміністративний суд не є компетентним судом з розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 задоволенню не підлягає.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він не позбавлений права на звернення із відповідною заявою до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 311, 321, 325, 328, 378 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.