Справа № 320/7610/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.
14 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови від перерахунку ОСОБА_1 пенсії, в розмірі 66% з 01.01.2008; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.01.2008 перерахунок та виплату одним платежем ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум пенсії, в розмірі 66% основного розміру пенсії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в у Київській області про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2008 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 66% сум грошового забезпечення, та здійснення виплати з урахуванням виплачених сум. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2008, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 66% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт зазначив, що збільшення пенсії на 5% особам, які отримують пенсію по інвалідності, не передбачено чинним законодавством України, а доводи позивача стосовно наявних у нього прав на таке збільшення є безпідставним. Також апелянт вказав, що про пропуск строку передбаченого ст.122 КАС України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що офіційно про зменшення йому відсотку основного розміру пенсії органи ПФУ його не повідомляли. Позивач зазначив, що строк звернення до суду слід відраховувати з серпня 2022 року. Поряд з цим позивач також зазначив, що законодавець не обмежив строк звернення до суду з вимогами про перерахунок пенсії, і суди не мають права відмовляти у розгляді позову з підстав його пропуску.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач з 27.02.2006 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що при призначені пенсії її розмір становив 66% від сум грошового забезпечення.
Після проведеного з 01.01.2008 пенсійним органом перерахунку та всіх наступних перерахунків, пенсія обчислена виходячи з основного розміру пенсії 61% грошового забезпечення за 22 роки вислуги.
Позивач у липні 2022 року звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку та виплати пенсії у розмірі 66% від сум грошового забезпечення.
Листом від 09.08.2022 №4755-9262/Д-02/8-1000/22 відповідач повідомив останнього про правомірність нарахування позивачу пенсії обчисленої виходячи з основного розміру пенсії 61% грошового забезпечення.
Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі за текстом Закон №2262).
Відповідно до пунктів «а» та «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 р. №3591-ІV (далі за текстом Закон №3591), який набрав чинності з 29.04.2006, пункт «в» частини 1 статті 13 Закону №2262 викладено в новій редакції: «особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» (пункт «в» статті 12): за вислугу 15 років 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)».
З набуттям чинності Закону №3591, тобто з 29.04.2006 нова редакція пункту «в» частині першої статті 13 Закону №2262 не передбачала вказану 5-відсоткову доплату особам, які взяли участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорії 3.
Порядок перерахунку пенсій з 01.01.2008 регулюється Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
Згідно з пунктом 1 цього Порядку перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Нові види грошового забезпечення військовослужбовців було визначено Постановою № 1294, яка набрала чинності з дня втрати чинності указами Президента України, що визначали умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 01.01.2008.
Як вбачається з наведених у пунктах 43-48 цієї постанови норм, складові грошового забезпечення, з яких обчислюється та перераховується пенсія, та їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Водночас відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що пенсія за вислугу років була призначена позивачу 27.02.2006 відповідно до пункту «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, її розмір складав 66% від грошового забезпечення, у тому числі 5 % - збільшення розміру пенсії на підставі пункту «в» частини першої статті 13 цього Закону як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесена до категорії 2.
На час виникнення спірних правовідносин стаття 13 Закону № 2262-ХІІ була чинною у редакції Закону № 3591-IV, яка не передбачала вказаної 5-відсоткової доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 2.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Викладене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 16.02.2022 у справі №200/7786/19-а та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18.
Застосовуючи ці правові висновки до обставин справи, колегія суддів вважає, що відповідач протиправно здійснив перерахунок пенсії позивача з урахуванням 61% суми грошового забезпечення, тоді як відповідно до законодавства, чинного на момент призначення пенсії, цей показник становив 66%.
Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, ухвалена у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду) Суд сформував правовий висновок про те, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У цій постанові Верховний Суд наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Дотримання строку звернення до суду в адміністративному судочинстві перевіряється судом у кожній справі до розгляду спору по суті, не залежно від того, чи подано відповідну заяву відповідачем.
Звернувшись до суду з цим позовом 25 серпня 2022 позивач заявив вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 01.01.2008.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що строк звернення до суду слід відраховувати з серпня 2022 року, тобто з моменту отримання ним відмови Пенсійного фонду у перерахунку пенсії.
Проте, колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Враховуючи наведене, а також те, що позивач звернувся до суду з цим позовом 25.08.2022 його права можуть бути захищені судом з 25.02.2022 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01.01.2008, як просив позивач, у зв'язку із чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов - частковому задоволенню шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 25.02.2022, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 66% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Позовні вимоги за період з 01.01.2008 до 24.02.2022 (включно) слід залишити без розгляду відповідно до статті 123 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 18.03.2025 у справі № 560/6257/24 та від 25.03.2025 у справі № 400/4957/24.
Доводи викладені в апеляційній скарзі частково спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє часткове підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 25.02.2022, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 66% сум грошового забезпечення, та здійснення виплати з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 25.02.2022, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 66% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.01.2008 по 24.02.2022 залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю. Коротких