Справа № 320/8988/23 Головуючий у 1 інстанції: Балаклицький А.І.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
14 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Агро Україна" про стягнення коштів з банківських рахунків платника, -
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві за допомогою системи «Електронний суд» звернулося до суду першої інстанції з позовом про стягнення з розрахункових рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Торг Агро Україна" податкового боргу у розмірі 55 264, 18 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог статей 160, 161 КАС України, а саме, у зв'язку з тим, що подана позовна заява містить велику кількість додатків, що унеможливлює для суду їх роздрукування та приєднання до матеріалів справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись із ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що позовна заява підлягає поверненню позивачу, оскільки останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Так, позивачем не подано позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі з доказами надіслання копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що не погоджується з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2024, адже подав позовну заяву з додатками через ЄСІТС - «Електронний суд» з дотриманням усіх вимог. Разом з цим, звертає увагу суду, що ухвала про повернення позовної заяви винесена більше ніж через рік після ухвали про залишення без руху, чим було порушено норми статті 169 КАС України.
Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини першої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС).
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що позовна заява може бути повернута на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС лише у разі неусунення протягом встановленого судом строку порушень норм статей 160, 161 КАС, які були вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Так, залишаючи позовну заяву без руху та здійснюючи її подальше повернення, суд першої інстанції вказав, що поданий позивачем через електронний суд адміністративний позов містить велику кількість додатків, що унеможливлює для суду його роздрукування та приєднання до матеріалів справи, а тому позивачу необхідно подати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.
Вказане, на переконання суду першої інстанції, свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 КАС.
Однак, колегія суддів наголошує на тому, що положення статті 161 КАС чи будь-які інші норм цього Кодексу не визначають обов'язок позивача подавати до суду документи в паперовій формі у разі відсутності у суду можливості друкувати подані в електронній формі документи.
Приписи пункту 113 розділу V "Перехідні положення" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, а також рішення Ради Судів України від 05.08.2022 №26, на які послався суд першої інстанції, не містять загальнообов'язкових вимог до письмової форми позовної заяви або долучених до неї документів.
Положення вказаних актів про те, що документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються лише за наявності такої можливості в суді, не містять будь-яких зобов'язальних приписів для учасників справи, які б забороняли їм подавати документи та докази в електронній формі із використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Критично недостатнє фінансове забезпечення судових органів не відміняє дію принципу «належного урядування», який полягає у тому, що держава не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж; ризик будь-якої помилки державного апарату повинен покладатися виключно на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок інших осіб, яких вони стосуються. Неспроможність держави дотриматись власних правил не може створювати негативні наслідки для її резидентів.
Відтак, неможливість суду роздрукувати додатки до позовної заяви, які подані в електронній формі, не є обставиною, яка «нівечить» позовну заяву, створюючи у ній недолік, який підлягає виправленню.
Таким чином, вказані судом першої інстанції обставини не є такими, що свідчать про недоліки позовної заяви, які підлягали виправленню позивачем.
Разом з цим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що повертаючи позовну заяву 02.09.2024 (більше ніж через рік після ухвали без руху), судом першої інстанції було порушено норми статті 169 КАС України, однак зазначає, що саме дана обставина не може бути підставою для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2024.
З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що повернення позовної заяви суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, а тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 312, 316, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення і не може бути оскаржена.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.