Справа № 320/35233/24 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.
14 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
за участю секретаря Дудин А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Агро" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Агро" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ТОВ "Рост Агро" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0005061402 від 30.05.2017; визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України №16673/6/99-99-11-01-01-25 від 31.07.2017 про результати розгляду скарги, в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0005061402 від 30.05.2017.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року відмовлено у відкритті провадження.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що підстави адміністративного позову позивача, тобто - коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, у справі № 826/10658/17 та у справі № 320/35233/24 не є тотожними. Позовні вимоги позивача у справі № 826/10658/17 ґрунтувалися на тому, що вчинення виконавчого напису нотаріусом про стягнення заборгованості, яка виникла у договірних відносинах між позивачем та його контрагентами, зупиняє строки нарахування пені за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами, а отже, рішення відповідачів про нарахування позивачу такої пені є незаконними. Натомість, позовні вимоги позивача у справі № 320/35233/24 ґрунтуються на тому, що численні процедурні порушення, допущені відповідачами під час призначення та проведення податкової перевірки позивача, оформлення її результатів, а також розгляду скарги позивача на результати такої перевірки, мають наслідком і є самостійною підставою для визнання незаконними рішень відповідачів, прийнятих за результатами такої перевірки.
У відзиві на апеляційну скарги ГУ ДПС у Полтавській області зазначило, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає. Відповідач вказав, що у справах № 826/10658/17 та № 320/35233/24 убачається тотожній характер спірних правовідносин; суб'єктний склад учасників відносин зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) не змінювався; об'єкт і предмет правового регулювання ідентичні, матеріально-правове регулювання спірних правовідносин на час виникнення спірних правовідносин та умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) однакові (тотожність сторін, предмета і підстав у справах № 826/10658/17 та № 320/35233/24 підтверджується, зокрема, позовною заявою та рішеннями судів у цих справах). Відмінність полягає лише в тому, що в цій справі позивач перефразував позовні вимоги, оскарживши законність податкового повідомлення-рішення.
ТОВ "Рост Агро" надано додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відмовляючи у відкритті провадження на підставі п.2 ч.1 ст.170 КАС України, суд першої інстанції виходив з наявності рішення суду, яке набрало законної сили, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ
Згідно ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України також передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України установлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Ця підстава кореспондується з принципом "res judicata" (юридичної (правової) визначеності), у відповідності з яким, зокрема, якщо справу уже вирішено судом, вдруге заявляти тотожний адміністративний позов не можна.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на необхідність дотримання на рівні національного судочинства принципу ''res judicata'', наголошуючи, що жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення.
Верховний Суд висловлював позицію, що підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
У цій справі предметом спору є законність податкового повідомлення-рішення №0005061402 від 30.05.2017 та рішення Державної фіскальної служби України №16673/6/99-99-11-01-01-25 від 31.07.2017 про результати розгляду скарги, в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0005061402 від 30.05.2017.
Позивач у своєму позові та апеляційній скарзі посилається на те, що відповідачами допущено численні процедурні порушення під час призначення та проведення податкової перевірки позивача, оформлення її результатів, а також розгляду скарги позивача на результати такої перевірки.
Верховний Суд у постановах від 03.03.2020 року у справі №280/3203/19, від 24.07.2024 року у справі №340/807/21 у подібних правовідносинах вказав, що у справах про протиправність податкового повідомлення-рішення предметом позову є акт індивідуальної дії, який включає в себе зокрема і наявність податкового правопорушення. Тому акт перевірки та встановлені ним порушення податкового законодавства є невід'ємною частиною рішення контролюючого органу (предмету позову) та об'єктом дослідження судами безвідносно до того, якими ще підставами мотивований позов. Суд зобов'язаний в силу положень частини 2 статті 2 КАС України перевірити оскаржуване рішення на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень встановлених цією статтею критеріїв, яким має відповідати рішення, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві.
Колегія суддів зазначає, що обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у цій справі, існували під час подання ним первісної позовної заяви у справі №826/10658/17.
Нормативне регулювання правовідносин щодо призначення та проведення податкової перевірки позивача, оформлення її результатів, а також розгляду скарги не змінювалося.
Та обставина, що позивач при поданні первісного позову у справі №826/10658/17 не висловлював позицію щодо допущення відповідачами процедурних порушень під час призначення та проведення податкової перевірки позивача, оформлення її результатів, а також розгляду скарги позивача на результати такої перевірки, не дає йому права на подання нового позову про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення ДПС, законність яких вже перевірена судом.
Постанова Верховного Суду у справі №826/10658/17, яка набрала законної сили 12.07.2024, свідчить про те, що спір між сторонами щодо правомірності податкового повідомлення-рішення №0005061402 від 30.05.2017 та рішення Державної фіскальної служби України №16673/6/99-99-11-01-01-25 від 31.07.2017 про результати розгляду скарги, в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0005061402 від 30.05.2017 остаточно вирішений судом адміністративної юрисдикції.
З моменту виникнення спірних правовідносин їхнє правове регулювання та фактичні обставини, у зв'язку з якими між сторонами виник цей спір, не змінилися, а підстави для нового позову не виникли.
Обставини, про які вказує позивач, не є достатніми для того, щоб визнати цей спір новим, і не дають позивачу права на повторне звернення до суду з позовом про скасування того самого податкового повідомлення-рішення та рішення ДПС.
Наведений висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 10.11.2020 року у справі №640/5894/20, від 08.04.2021 року у справі №520/14220/19, від 17.01.2022 року у справі №340/1986/21, від 13.07.2022 року у справі №160/615/21, від 11.03.2025 року у справі №480/5673/24 у подібних правовідносинах, пов'язаних із застосуванням принципу "res judicata" у спорах щодо протиправності податкових повідомлень-рішень.
З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав передбачених пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України для відмови у відкритті провадження у справі за цим позовом, оскільки у тотожному спорі є постанова суду, якою спір вирішений по суті і яка набрала законної сили.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 238, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост Агро" - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст тпостанови виготовлено 14.05.2025.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю.Коротких