Справа № 320/27131/24 Головуючий у 1 інстанції - Парненко В.С.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
14 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛ ПІ ДЖІ РІТЕЙЛ» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛ ПІ ДЖІ РІТЕЙЛ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛ ПІ ДЖІ РІТЕЙЛ» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 18.03.2024 № 0202480707.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 16.02.2024 №756-п у період з 21.02.2024 по 23.02.2024 працівниками Головного управління ДПС у Харківський області проведено фактичну перевірку АЗС за адресою: пр. Перемоги, буд. 77-В, м. Харків, яка належить ТОВ «ЕЛ ПІ ДЖІ РІТЕЙЛ», про що складено акт фактичної перевірки від 23.02.2024 №6452/20/30/РРО/41203184.
У ході фактичної перевірки ТОВ «ЕЛ ПІ ДЖІ РІТЕЙЛ» встановлено:
- порушення порядку обліку, встановленого законодавством, обліку товарних запасів, при цьому суб?єктом господарювання не надані контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб?єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об?єкті) на загальну суму 195 262,49 грн., із них порушення обліку газу скрапленому на суму 90 964,39 грн. та ненадання на початок перевірки документів, що підтверджують облік тютюнових виробів на суму 104 298,10 грн, чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон України №265).
05.03.2024 позивачем подані заперечення на акт фактичної перевірки.
Листом Головного управління ДПС у Харківський області від 14.03.2024 висновки акту фактичної перевірки від 23.02.2024 зменшені на 95 грн. в частині невидачі розрахункового документу, в іншій частині залишаються без змін, як такі, що відповідають вимогам законодавства.
За результатами розгляду акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2024 №0202480707, згідно з яким застосовано до ТОВ «ЕЛ ПІ ДЖІ РІТЕЙЛ» штрафні (фінансові) санкції у сумі 195 262,49 грн. (195 262, 49 грн. х 100%) за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України, рішенням якої від 31.05.2024 №16312/6/99-00-06-05-02-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки, як на початок проведення перевірки так і станом на момент її закінчення позивачем не було подано документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб?єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об?єкті) на загальну суму 195 262,49 грн., із них порушення обліку газу скрапленому на суму 90 964,39 грн. та ненадання на початок перевірки документів, що підтверджують облік тютюнових виробів на суму 104 298,10 грн., то відповідачем правомірно застосовано штрафну санкцію за неподання документів.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що висновки контролюючого органу спростовуються відповідними документами, які були подані до заперечень на акт (довідку) фактичної перевірки від 05.03.2024 та до скарги на податкове повідомлення-рішення від 28.03.2024. Також, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення у справі, що переглядається, було невірно застосовано висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 11.01.2024 у справі №420/12275/22, а також норми ст. 20 Закону України №265/95-ВР, внаслідок чого суд дійшов до невірного висновку.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За приписами п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів врегульований Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155.
Відповідно до п. 4.2.1 Інструкції облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об'єму.
Для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статичний, об'ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.
Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.
Згідно з п. 10.2.1 Інструкції 10.2.1 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.
Згідно з пунктами 10.2.1, 10.2.2 Інструкції N 281/171/578/155 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.
Перед зливанням нафтопродуктів з автоцистерни оператору АЗС необхідно: перевірити наявність і непошкодженість пломб; переконатись у справності резервуара і його обладнання, технологічних трубопроводів і правильності функціонування запірної арматури; виміряти рівень нафтопродукту в резервуарі; переконатись у наявності і справності засобів пожежогасіння, правильності заземлення автоцистерн і справності її зливального пристрою; переконатись у наявності та придатності до застосування жорсткого буксира для відбуксирування автоцистерни в разі пожежі; ужити заходів щодо запобігання розливанню нафтопродукту; переконатись, що двигун автоцистерни вимкнено (під час зливання самопливом або під тиском); проконтролювати рівень наповнення автоцистерни; визначити за свідоцтвом про повірку автоцистерни об'єм автоцистерни і перевірити одержаний результат на відповідність об'єму, зазначеному в ТТН: відібрати пробу з автоцистерни в тару відповідно до ДСТУ 4488, виміряти густину і температуру нафтопродукту. Опечатати пробу за підписами своїм та водія автоцистерни, надати номер і зберігати її протягом 10 діб; проконтролювати наявність в автоцистерні підтоварної води.
Одержані результати вимірювань густини і температури нафтопродукту зазначаються у ТТН та журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП (додаток 13). Сторінки журналу необхідно пронумерувати, прошнурувати і скріпити печаткою суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 10.2.10 Інструкції N 281/171/578/155 на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП (додаток 14).
За змістом пунктів 10.3.1 - 10.3.4 Інструкції N 281/171/578/155 розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1315.
ПРК мають забезпечувати індикацію ціни нафтопродукту, кількості та загальної вартості виданої дози нафтопродукту.
Облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.
Згідно з пунктами 10.4.1 - 10.4.3 Інструкції № 281/171/578/155 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП.
Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС:
- визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок);
- вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок);
- роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті;
- передають залишок готівки;
- перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.
Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою № 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
Відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Як було зазначено позивачем, згідно договору поставки скрапленого газу №01/08-2 від 01.08.2017 ТОВ «ЕЛ ПІ ДЖІ РІТЕЙЛ» у перевіряємому періоді придбало у ТОВ «ГАЗТРОН-УКРАЇНА» газ вуглеводний скраплений.
21.02.2024 товариством від ТОВ «ГАЗТРОН- УКРАЇНА» було отримано газ вуглеводний скраплений у кількості 2601 літр, оприбуткований у стаціонарний склад №1003920, розташований за адресою: пр. Перемоги, 77-В, що підтверджується видатковою накладною №1709 від 21.02.2024, товарно-транспортною накладною №11910 від 21.02.2024, а також складеною та зареєстрованою в ЄРАН акцизною накладною №1129 від 21.02.2024.
Весь обсяг отриманого пального на стаціонарний акцизний склад у кількості 2061 літрів було зафіксовано і в Журналі оперативного обліку крапленого газу.
В цей же день від ТОВ «ГАЗТРОН- УКРАЇНА» було отримано газ у кількості 3421 літри у транспортний засіб (пересувний акцизний склад) - НОМЕР_1 , що підтверджується видатковою накладною №1710 від 21.02.2024, товарно-транспортною накладною №11911 від 21.02.2024, а також акцизною накладною №1130 від 21.04.2024.
У той же день газ у кількості 1421 літр було переміщено з транспортного засобу в стаціонарний акцизний склад №1003920, розташований за адресою: пр. Перемоги, 77-В, що підтверджується товарно-транспортною накладною №11911/1 від 21.02.2024 та зареєстрованою в ЄРАН акцизною накладною №560 від 21.02.2024.
Вказану кількість пального також занесено до Журналу оперативного обліку крапленого газу.
Скраплений газу у кількості 2000 літрів згідно товарно-транспортної накладної №11930 від 22.02.2024 був переміщений транспортним засобом (пересувним складом) - НОМЕР_1 до іншого стаціонарного акцизного складу №1003913, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 6-Й, про що була складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизна накладна №587 від 22.02.2024.
Стосовно висновків акта фактичної перевірки щодо порушення порядку ведення обліку тютюнових виробів на суму 104 298, 10 грн., то колегією суддів було встановлено, що відповідно до договору поставки № 7768-ХА/20 від 25.03.2023 ТОВ «ЕЛ ПІ ДЖІ РІТЕЙЛ» придбало у ТОВ «ДЛ СОЛЮШН» тютюнові вироби, що підтверджується копіями виписаних видаткових накладних/товарно-транспортних накладних №XA24-000006920 від 02.02.2024р.; №XA24-000008333 від 09.02.2024р.; №XA24-000009849 від 16.02.2024р.; №XA24-000006920 від 02.02.2024р.; №XA24-000000932 від 05.01.2024р.; №XA24-000002368 від 12.01.2024р.; №XA24-000003926 від 19.01.2024р.; №XA24-000005386 від 26.01.2024р.; №XA23-000044185 від 01.12.2023р.; №XA23-000045461 від 08.12.2023р.; №XA23-000047007 від 15.12.2023р.; №ХА23-000048466 від 22.12.2023р.; №ХА23-000049851 від 29.12.2023р.; №ХА23-000037813 від 03.11.2023р.; №ХА23-000039480 від 10.11.2023 р.; №XA23-000041194 від 17.11.2023р.; №XA23-000042763 від 24.11.2023р.; №XA23-000033095 від 13.10.2023р.; №XA23-000034750 від 20.10.2023р.; №XA23-000036175 від 27.10.2023р.; №XA23-000022551 від 01.09.2023р.; №XA23-000026078 від 15.09.2023р.; №XA23-000027787 від 22.09.2023 р.; №XA23-000029581 від 29.09.2023р.; №XA23-000086872 від 04.08.2023р.; №XA23-000016857 від 11.08.2023р.; №XA23-000018360 від 18.08.2023р.; №XA23-000020679 від 25.08.2023р.; №ДП23-000068025 від 14.07.2023р.; №ДП23-000078486 від 21.07.2023р.; №ДП23-000042076 від 16.06.2023р.; №ДП123-000048957 від 23.06.2023р.; №П23-000055841 від 30.06.2023р.; №XA23-000006352 від 05.05.2023р.; №XA23-000000958 від 07.04.2023р.; №XA23-000003295 від 21.04.2023р.; №XA23; №XA23-000004860 від 28.04.2023р.; №X23-000000102 від 31.03.2023р.; №XA23-000006165 від 03.02.2023.
Позивачем подано до суду першої інстанції узагальнюючу інформацію щодо обігу тютюнових виробів у торгівельному об?єкті, розташованому за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 77-В, станом на 21.02.2024, в якому відображено перелік наявних тютюнових виробів станом на 21.02.2024 в розрізі видаткових накладних від постачальника; інформацію про початковий залишок: кількість у пачках, закупівельну вартість, закупівельну вартість за одиницю, МРЦ, ціну з урахуванням МРЦ, загальну суму; інформацію про загальний продаж за 21.02.2024: кількість, собівартість, ціну продажу; кінцевий залишок: кількість, вартість по ціні придбання, вартість по ціні продажу.
Колегія суддів звертає увагу, що висновки, викладені в акті фактичної перевірки від 23.02.2024 №6452/20/30/РРО/41203184, зроблені податковим органом на підставі неподання платником податків документів, що підтверджують облік та надходження товарів, чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон України №265).
Апелянт щодо таких висновків податкового органу про неподання документів зазначає, що відповідні документи були подані до заперечень на акт (довідку) фактичної перевірки від 05.03.2024 та до скарги на податкове повідомлення-рішення від 28.03.2024, з огляду на що колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до підпункту 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Таким чином, з урахуванням положень підпункту 44.6 ПК України, оскільки до закінчення перевірки позивачем не надано посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №380/15525/21.
Податковим органом зауважено, що саме по собі ненадання документів, які підтверджують облік та походження товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), є підставою для застосування штрафної санкції, визначеної статтею 20 Закону №265/95-ВР. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний був надати такі документи саме на початок проведення перевірки, а тому вчинення ним таких дій під час проведення перевірки не нівелює факту порушення та не звільняє від відповідальності.
Розділ ІІ Закону №265/95-ВР врегульовує питання порядку проведення розрахунків суб'єктами господарювання. У статті 3, яка міститься у зазначеному розділі, перелічено низку обов'язків, які висуваються законодавцем до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
До 01 січня 2022 року пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачав, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому, суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Законом №1914-IX, який набрав чинності 01 січня 2022 року, пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР викладено в наступній редакції: «Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті)».
Таким чином, пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР зобов'язує суб'єктів господарювання (як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців (за виключенням перелічених в абзаці 3 цієї норми осіб)) вести облік товарних запасів і у разі проведення перевірки надати документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). При цьому, до 01 січня 2022 року суб'єкт господарювання зобов'язаний був надати такі документи під час проведення перевірки, а після цієї дати такий обов'язок має бути виконаним саме на початок її проведення.
Разом з тим, відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР унормована приписами розділу V цього Закону.
Стаття 20 Закону №265/95-ВР (із змінами, внесеними Законом №1914-IX) передбачає, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
До 01 січня 2022 року зазначена норма передбачала, що фінансова санкція має застосовуватись у подвійному розмірі вартості товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Законом №1914-IX у статті 20 слово "подвійної" було виключено.
Таким чином, за змістом наведеної норми суб'єкт господарювання несе відповідальність за (окремо або в сукупності): 1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку; 2) не надання під час перевірки документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Як наголосив Верховний Суд у постанові від 27 серпня 2024 року у справі № 300/2879/22, ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу (господарському об'єкті), є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону № 265/95-ВР.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 січня 2024 року у справі № 420/12275/22.
Отже, у спірному випадку порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР полягає у несвоєчасному наданні (не на початок перевірки, не під час проведення перевірки, ні до закінчення проведення перевірки) документів про походження цих товарів.
В той же час, диспозиція норми статті 20 Закону №265/95-ВР передбачає, що до суб'єкта господарювання застосовується відповідна фінансова санкція за ненадання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
З огляду на те, що, як на початок проведення перевірки, так і станом на момент її закінчення позивачем не було подано документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб?єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об?єкті) на загальну суму 195 262,49 грн., із них порушення обліку газу скрапленому на суму 90 964, 39 грн. та тютюнових виробів на суму 104 298,10 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно застосовано штрафну санкцію за неподання документів.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було невірно застосовано висновки, викладені Верховним Судом в постанові від 11.01.2024 у справі №420/12275/22, а також норми ст. 20 Закону України №265/95-ВР, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не відповідають дійсності та спростовуються обставинами справи.
Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню, оскільки висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛ ПІ ДЖІ РІТЕЙЛ» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.