Справа № 640/17123/19
14 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів Бужак Н.П.,
Кобаля М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача, що полягають у неправильному обрахуванні суми, яка належить йому до виплати з 01.01.2018, у зв'язку з перерахунком раніше призначеної пенсії, що відбувався на підставі постави Кабінету Міністрів Україні від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;
- зобов'язати відповідача провести і здійснювати у подальшому, до дня прийняття нового рішення про перерахунок пенсії, нарахування та виплату пенсії позивачу із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, окрім іншого, надбавок за кваліфікацію, за особливості проходження військової служби, за режимні обмеження та премії, згідно довідки від 13.06.2012 №19/89/42876 про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії, та у розмірі 73 % від нарахованого грошового забезпечення;
- стягнути з відповідача кошти на відшкодування збитків завданих його правам, внаслідок протиправних дій у розмірі 176288,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2021 задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019 по 03.09.2019 та з 01.01.2020 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, виплативши перераховану пенсію з урахуванням раніше сплачених сум. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2018 із застосуванням 73% відповідних сум грошового забезпечення, виплативши перераховану пенсію з урахуванням раніше сплачених сум.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2021 - без змін.
20 жовтня 2022 року позивачем подано заяву про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2021 у справі № 640/17123/19, в якій просить надати роз'яснення на предмет того, чи встановлює судове рішення обов'язок повторного звернення ОСОБА_1 до суду адміністративної юрисдикції з позовом до ГУ ПФУ в м.Києві, як умову для реалізації позивачем права на одержання пенсійних виплат, обрахованих виходячи із розміру і складу грошового забезпечення, відомості про яке наведено у довідці; обов'язок для ГУ ПФУ в м.Києві утримуватися від здійснення обрахунку пенсії позивача виходячи із складу і розміру усіх видів грошового забезпечення, відомості про яке викладено у довідці, як умову належного виконання відповідачем судового рішення у справі № 640/17123/19.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2021 в адміністративній справі №640/17123/19.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року - без змін. Заяви ОСОБА_1 від 07.04.2023 року та від 12.04.2023 року про винесення окремої ухвали - залишено без задоволення.
16 серпня 2023 року позивачем до суду апеляційної інстанції подано заяву про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року.
Вказана заява мотивована тим, що відповідно до змісту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023, колегія суддів вирішила утриматися від роз'яснення мотивувальної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2021 у справі № 640/17123/19 обґрунтовуючи свою процесуальну бездіяльність правовою позицією, відповідно до якої: «роз'яснення інших частин судового рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру».
Як наслідок, ОСОБА_1 просить постановити ухвалу суду про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 у якій, окрім іншого, навести інформацію щодо конкретних норм матеріального чи процесуального права на підставі яких (керуючись якими) колегія суддів ШААС сформулювала, задекларувала і застосувала, як норму процесуального права, що встановлює повноваження суду, наступні правові позиції: «постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду апеляційної інстанції»; «роз'яснення інших частин судового рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
За правилами частини третьої статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву позивача про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023, колегія суддів приходить до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
У той же час, роз'яснення судового рішення може бути зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення.
Таким чином, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту та викладенні рішення суду в більш ясній і зрозумілій формі для його виконання.
У такому разі в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення та суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається з заявою про роз'яснення судового рішення.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.04.2020 у справі №22а-11177/08 та від 01.09.2020 у справі №806/984/18.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі № 814/907/16 та від 01.09.2020 у справі № 806/984/18.
При цьому, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Відтак, очевидним є те, що суд може роз'яснити рішення яке підлягає виконанню.
Наведене свідчить про те, що оцінка поняття про незрозумілість судового рішення заявника повинна узгоджуватися із вимогами статті 254 КАС України.
Як свідчать матеріали справи, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року - без змін. Заяви ОСОБА_1 від 07.04.2023 року та від 12.04.2023 року про винесення окремої ухвали - залишено без задоволення.
Тобто, резолютивна частина постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року не припускає кілька варіантів її тлумачення, є чіткою та зрозумілою, та у мотивувальній частині судами наведено належне правове обгрунтування та підстави, які регулюють спірні правовідносини з відповідним посиланням на норми чинного законодавства.
При цьому, заявником не наведено жодних обґрунтованих причин неможливості подачі вказаної заяви одразу після винесення такої постанови від 13.04.2023, а лише після спливу досить тривалого часу (у серпні 2023 року) після прийняття такого рішення.
Вказане, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про факт зловживання своїми процесуальними правами, що в свою чергу порушує права іншої сторони.
У даному випадку, доводи апелянта, викладені в заяві про роз'яснення судового рішення, фактично зводяться до роз'яснення порядку застосування норм процесуального права, якими колегія суддів апеляційної інстанції керувалась при вирішенні даної справи.
При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв'язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин.
Не підлягають роз'ясненню судові рішення (ухвали), що прийняті з процесуальних питань, які не стосуються суті спору, що виник між сторонами у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить висновку, що постанова яку просить роз'яснити заявник, по суті є чіткою за змістом, оскільки не містить жодних положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння.
При цьому, слід відмітити, що ухвалою Верховного Суду від 23 травня 20223 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі №640/17123/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів.
Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року колегія суддів дійшла висновку, що постанова, яку просить роз'яснити заявник, не містить неточностей чи розбіжностей, що могли би стати перешкодою для її виконання та є такою, що не підлягає роз'ясненню в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення вказаного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 254, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року у справі №640/17123/19 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді Н.П. Бужак
М.І. Кобаль