Справа № 758/14599/23 Головуючий у І інстанції Будзан Л.Д.
Провадження №22-ц/824/6466/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
15 травня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Слюсар Т.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Довгун Ірини Володимирівни на рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа : ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який мотивовано тим, що являється клієнтом АТ «Держаний ощадний банк України» та споживачем банківських послуг.
26 жовтня 2022 року із 17 год. 27-28 хв. з банківського рахунку позивача № НОМЕР_1 трьома сумами були списані кошти в загальному розмірі 73650,00 грн (24500,00 грн, 24150,00 грн, 25000,00 грн), про що було отримано сповіщення в додатку вайбер від АТ «Ощадбанк».
Позивач негайно в телефонному режимі зв'язався із банком, повідомивши про списання та попросив заблокувати карту.
27 жовтня 2022 року позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення шахрайських дій з огляду на неправомірне списання коштів із рахунку.
За заявою позивача було зареєстроване кримінальне провадження № 12022105080002208 за ознаками ч. 3 ст. 190 КК України. Крім того, позивач вказує, що він завжди забезпечував неможливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, картковий пароль та інші дані щодо його картки, а також ніколи нікому не передавав свій телефон.
Також 27 жовтня 2022 року позивач подав письмову заяву представнику банку із проханням повернути безпідставно списані кошти.
Однак, листом від 11 листопада 2022 року банк повідомив позивача про відсутність підстав для повернення коштів.
ОСОБА_1 вказує, що банк неправомірно відмовив йому в поверненні коштів, а відповідь банку є формальною.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані кошти в розмірі 73 650,00 грн.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Довгун І.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
На думку апелянта, жоден доказ не підтверджує того, що 28 вересня 2022 року о 18 год. 05 хв. в системі Ощад 24/7 за допомогою телефону з фінансовим номером 380931429922 було створено віртуальну платіжну карту № НОМЕР_2 .
Вказує на те, що суд не звернув уваги на те, що 28 вересня 2022 року о 18:09:49 відбувся паралельний вхід в мобільний додаток з іншого, ніж у клієнта пристрою - не з Iphone, а з Мз9Т, з іншим, ніж у пристроя клієнта Device ID - ідентифікатором пристрою (його унікальним анонімним ідентифікатором, який складається з комбінації цифр та букв і пов'язаний з одним мобільним пристроєм).
Крім того, з наданої Банком інформації вбачається, що вхід в мобільний додаток Банку був здійснений з двох різних пристроїв і мобільний додаток був активним одночасно на них двох до 26 жовтня 2022 рок включно.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що позивач у позові зазначав про відсутність своєї вини у несанкціонованому списанні грошових коштів зі свого рахунку в частині розголошення будь-якої інформації про паролі, логіни тощо, а також формальність перевірки спірних транзакцій на предмет їх не санкціонованості клієнтом.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Ощадбанк» - Дем'янов І.Ю. вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою, тому просить рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В обґрунтування відзиву вказує на те, що без введення коду, який направлявся на фінансовий номер позивача вхід до системи «Ощад 24/7» та проведення операцій щодо перерахунку коштів не можливий. Згаданий код або біометрія були відомі/належали тільки особі, яка здійснювала операції з платіжною карткою, а саме позивачу.
Зазначає, що операції відбулися після успішної верифікації (прив'язки) платіжної картки 26 жовтня 2022 року о 17:26:11. Верифікація проведена коректно за допомогою введення позивачем даних платіжної картки, зокрема СVС та з використанням власно обраного під час первинної реєстрації 28 вересня 2022 року в системі «Ощад 24/7» коду доступу-паролю, без введення яких операцію щодо перерахунку коштів не можливо завершити, без введення якого операцію щодо перерахунку коштів не можливо завершити. Згаданий код міг бути відомий тільки особі, яка здійснювала операції з платіжною карткою, а саме позивачу.
Представник банку вважає, що операції щодо списання Банком грошових коштів з рахунків № НОМЕР_3 . № НОМЕР_4 у сумі 73300 грн відбулося відповідно до умов Договору, на підставі введених особисто позивачем даних платіжних карток НОМЕР_14. НОМЕР_15 та з використанням коду, який надходив після введення даних платіжної картки на фінансовий номер телефону позивача під час реєстрації в системі дистанттійного банківського обслуговування.
Крім того, під час розгляду справи судом першої інстанції було отримано повідомлення від АТ «ТАСКОМБАНК», що грошові кошти у сумі 73300,00 грн було перераховано на рахунок № НОМЕР_5 (Платіжна картка НОМЕР_16), власником якого є громадянин ОСОБА_2 , якого було залучено судом до участі у справі в якості третьої особи.
Жодних даних про те, що ОСОБА_2 заволодів грошовими коштами позивача шахрайським матеріали справи не містять.
Третя особа - ОСОБА_2 не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 360 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний суд розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 02 червня 2020 року ОСОБА_1 приєднався до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (надалі - Договір) шляхом підписання Заяви про приєднання № 543315811/250520 (надалі - Заява, Заява про приєднання).
Згідно з п. п. 3.1,3.2 Заяви шляхом підписання цієї заяви про приєднання до Договору, Клієнт беззастережно приєднується до Договору в редакції, яка на день підписання цієї Заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку https://www.oschadbank.ua та укладає з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.
Відповідно до п. 3.6.1. Заяви Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_6 в Гривня України, на умовах тарифного пакету «Мій рахунок», Тарифів за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, розміщених на сайті Банку таабо на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку та надає Клієнту платіжні картки типу MasterCard WorldPassCard та ПІН - конверт до них (за наявності).
Номер мобільного телефону повідомлений Банку Клієнтом, який використовується Банком для ідентифікації Клієнта, надання сервісів через Контакт центр Банку, в тому числі послуг CMC інформування, та вважається фінансовим номером Клієнта є номер 380931429922, зазначений в п.п. 2.2 Заяви.
28.09.2022 о 18-05 в системі Ощад 24/7 за допомогою телефону з фінансовим номером 380931429922 було здійснено реєстрацію у системі дистанційного банківського обслуговування та створено віртуальну платіжну карту № НОМЕР_2 .
26.10.2022 у період із 17.26 год. по 17.29 год. по рахунку № НОМЕР_6 з використанням платіжної картки № НОМЕР_7 були проведені операції: переказ коштів на рахунок № НОМЕР_6 в сумі 24150,00 грн; переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_8 , емітовану в АТ «Таскомбанк» в сумі 25000,00 грн; переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_8 , емітовану в АТ «Таскомбанк» в сумі 24500,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку.
Крім того, відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_6 26.10.2022 у період із 17-26 год. по 17-29 год. з використанням платіжної картки № НОМЕР_2 були проведені наступні операції по рахунку: зарахування коштів з рахунку № НОМЕР_6 в сумі 24150,00 грн; переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_8 , емітовану в АТ «Таскомбанк» в сумі 23800,00 грн.
27.10.2022 позивач звернувся до відділення AT "Ощадбанк" із заявою, в якій повідомив про безпідставне списання 26.10.2022 з його рахунку коштів в сумі 24500,00 грн, 24150,00 грн та в сумі 25000,00 грн., а також просив провести розслідування та повернути кошти.
За заявою позивача про вчинення кримінального правопорушення, 27.10.2022 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження № 12022105080002208 за ч. 1 с. 190 КК України.
Листом від 11.11.2022 № 100.16-08/798, АТ «Державний ощадний банк України» повідомив позивача про те, що операції з використання Інтернет ресурсу/Ощад 24/7 були проведені коректно з використанням усіх реквізитів платіжної картки банку з правильним введенням паролів, які відомі лише клієнту та були направлені на відповідний номер мобільного телефону. Зняття грошових коштів з карткового рахунку стало можливим у зв'язку із порушенням (недотриманням) вимог Розділу ІХ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. З огляду на викладене, банк повідомив про відсутність підстав для повернення коштів.
Відповідно до листа АТ «Державний ощадний банк України» від 25.02.2024, було встановлено, що 26.10.2022 із банківського рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_6 були здійснені перекази:
- 24150 грн між власними рахунками на банківську платіжну картку № НОМЕР_9 , емітовану на ім'я ОСОБА_1 ;
- 25000,00 грн та 24500,00 грн на банківську платіжну картку іншого банку № НОМЕР_10.
Крім того, відповідно до листа АТ «Таскомбанк» від 12.02.2024, власником платіжної карти № НОМЕР_10 , яка емітована АТ «Таскомбанк» є ОСОБА_2 .
Відповідно до листа АТ «Таскомбанк» від 03.06.2024, було підтверджено зарахування коштів із платіжних карток № НОМЕР_17 та № НОМЕР_9, що емітовані АТ «Ощадбанк» на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_11 у гривнях, а саме: 26.10.2022 о 17-27 год в сумі 25000,00 грн, 26.10.2022 о 17-28 год в сумі 24500,00 грн, 26.10.2022 о 17-29 в сумі 23800,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено дотримання ним умов договору, винність дій відповідача, що призвело до неправомірного зняття коштів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні поговорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання не зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Згідно ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Ст. 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Ч. 3 ст. 1092 ЦК України визначено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
Законом України «Про платіжні послуги» визначаються поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов'язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Згідно з п. 56 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки. Платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього (п. 57 ч. 1 ст. 1).
Відповідно до ч. 6 ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги» порядок відкриття рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунку та особливості його обслуговування зазначаються в договорі, укладеному між надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку та користувачем - власником рахунку.
Так, за правилами ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний:
1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором;
2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом;
3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права;
4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;
5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про платіжні послуги», надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання:
1) помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача;
2) помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника;
3) платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.
Частиною 11 вказаної статті передбачено що платник, з рахунку якого внаслідок помилки неналежного стягувача без законних підстав списано кошти, має право на стягнення суми такої платіжної операції з неналежного стягувача у судовому порядку.
Відповідно до п. 136 Постанови Правління НБУ №164 від 29 липня 2022 року «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (далі - Постанови), користувач зобов'язаний:
1) зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень;
2) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором.
П. 140 Постанови визначено, що користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
П. 146 Постанови визначено, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначені норми є спеціальними і підлягають обов'язковому застосуванню до спірних правовідносин.
Згідно з Правилами користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», Клієнт повинен вживати всіх можливих заходів для запобігання втрати, крадіжки чи незаконного використання Платіжної картки.
Відповідно до Правил користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», Клієнт зобов'язаний не розголошувати номер своєї Платіжної картки та ПІН-код стороннім особам, не зберігати ПІН-код разом з карткою. У разі здійснення оплати за товари, роботи або послуги в мережі Інтернет дуже уважно ставитися до вибору сайту, уникати розміщення інформації про платіжну картку на невідомих сайтах. При обслуговуванні за допомогою імпринтера чи ПОС-термінала звертати увагу на те, щоб усі дії касира з платіжною карткою здійснювались під візуальним контролем Кліента.
Компрометація банківської картки клієнта - ситуація, при якій реквізити банківської карти (номер банківської картки, строк дії банківської, CVV2/CVC2) стають відомі іншій особі, в результаті чого й подальше використання може призвести до несанкціонованого списання коштів з рахунку.
Якщо платіжну картку втрачено, викрадено або з іншої причини вона стала непридатною до використання, а також якщо ПІН-код став відомий сторонній особі, Клієнт повинен в усній формі терміново заявити про це в Контакт-центр АТ «Ощадбанк» та протягом 3 днів надати про це письмову заяву в оригіналі або по факсу до установи Банку, де відкрито рахунок. Клієнт відповідає за всі суми по операціях платіжною карткою, якщо сам передав платіжну картку (її дані) сторонній особі або не повідомив Банк про те, що її загублено.
З урахуванням обставин справи, відповідно до яких позивач самостійно повідомив стороннім особам відомості, які надали можливість електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, наслідком чого стало переведення коштів з карткового рахунку, а також відсутності доказів вини банку, АТ «Ощадбанк» не несе відповідальності перед позивачем за проведені операції по рахунку.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року по справі №363/3498/16-ц.
Відповідно до правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 по справі №522/22780/15-ц, враховуючи що при вході до системи дистанційного обслуговування Моbіlе-банкінг «Ощад 24/7» та проведенні операцій з переказу коштів проведена електронна ідентифікація самого електронного платіжного засобу і його користувача, відсутності належних доказів щодо проведення операцій сторонніми особами поза волею та бажанням Клієнта, відсутності доказів вини банку, банк не несе відповідальність за проведені позивачем операції по його рахунку.
Відповідно до даних програмного забезпечення AT «Ощадбанк» та АТ «Таскомбанк», 26.10.2022 із банківського рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_6 були здійснені перекази в сумі 24150 грн між власними рахунками на банківську платіжну картку № НОМЕР_9 , емітовану на ім'я ОСОБА_1 ; а також в сумі 25000,00 грн та в сумі 24500,00 грн на банківську платіжну картку № НОМЕР_10 , яка емітована АТ «Таскомбанк» та власником якої є ОСОБА_2
Отже, враховуючи, що операції з переказу коштів були здійснені здійсненні коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжних карток банку, випущених на ім'я позивача, з обов'язковою ідентифікацією/верифікацією позивача, з використанням коду доступу до мобільного додатку «Ощад 24/7» біометрії та з правильним введенням одноразового коду доступу для входу в мобільний додаток «Ощад 24/7» підтвердження операції, який надсилався банком 26 жовтня 2022 року на фінансовий номер телефону позивача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що АТ «Ощадбанк» не повинен нести відповідальність за дані операції.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Твердження апелянта про те, що він не вчиняв жодних дій щодо перерахунку коштів на користь третіх осіб спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема випискою по рахунках № НОМЕР_3 та № НОМЕР_12 .
Операції щодо перерахунку коштів відбулися після успішної верифікації (прив'язки) платіжної картки 26.10.2022 о 17:26:11. Верифікацію проведені коректно за допомогою введення Позивачем даних Платіжної картки, зокрема СVС та з використанням власно обраного під час первинної реєстрації 28.09.2022 в системі «Ощад 24/7» коду доступу-паролю, без введення яких операцію щодо перерахунку коштів не можливо завершити, без введення якого операцію щодо перерахунку коштів не можливо завершити.
Тобто, операції щодо списання Банком грошових коштів з рахунків № НОМЕР_13 відбулося відповідно до умов Договору, на підставі введених особисто позивачем даних платіжних карток НОМЕР_14, НОМЕР_15 та з використанням коду, який надходив після введення даних платіжної картки на фінансовий номер телефону позивача під час реєстрації в системі дистанттійного банківського обслуговування.
Встановивши, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу грошових коштів з рахунків позивача, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, не спростованого доводами апеляційної скарги, що позивачем не доведено порушення її прав внаслідок незаконних дій відповідача.
Наявність кримінального провадження, відкритого за заявою ОСОБА_1 , не може свідчити про вчинення злочину відносно нього та не може бути підставою для звільнення позивача від доказування в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України, враховуючи, що у зазначеному кримінальному провадження винна особа не встановлена та не є підтвердженням вчинення злочину стосовно позивачки до ухвалення вироку у кримінальній справі.
Крім того, під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що гроші були перераховані громадянину ОСОБА_2 , якого було залучено судом до участі у справі в якості третьої особи.
Жодних даних про те, що ОСОБА_2 заволодів грошовими коштами позивача шахрайським способом матеріали справи не містять.
З врахуванням викладеного вище, доводи апеляційної скарги є не обґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, оскільки позивачем не надано ні суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду доказів на підтвердження того, що несанкціоновані операції проведені внаслідок розголошення всіх необхідних даних та реквізитів рахунку працівниками АТ «Державний ощадний банк України».
Позивачем в супереч положенням ст. 77-81 ЦПК України не надано належних і допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені.
Посилання в апеляційній скарзі на не врахування судом першої інстанції правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22, згідно яких передбачено врахування споживчого характеру правовідносин між банком та споживачем за відсутності належних і допустимих доказів, сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є "слабкою" стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними, не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у вказаній постанові Верховного Суду, якою позивач обґрунтовує доводи апеляційної скарги позивач, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у цій справі.
Враховуючи викладене, апеляційним судом не встановлено підстав для визнання недійсними укладених кредитних договорів з АТ «Державний ощадний банк України», а доводи по суті позовних вимог, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, та не підтверджують обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позовних вимог з урахуванням предмету позову.
Суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасуванні відсутні.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Довгун Ірини Володимирівни залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар