Справа № 381/250/25 Головуючий у суді І інстанції Ковалевська Л.М.
Провадження № 22-ц/824/11003/2025 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
про залишення апеляційної скарги без руху
15 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання права власності на спадкове майно,
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 24 квітня 2025 року відповідач в особі представника за довіреністю - Дерюгіної А.В. звернувся засобами поштового зв'язку з апеляційною скаргою, яка не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, а саме не додано документів, що посвідчують повноваження представника та доказів сплати судового збору.
За частиною третьою статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
У пунктах 18, 20 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім'я одного з працівників довіреності».
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (провадження № 12-30гс24) уточнено вказаний висновок та зазначено, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
У частині першій, другій статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Позивач звертаючись до суду з даним позовом, просив визнати право власності на спадкове майно, а тому відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України зазначена справа не може вважатися малозначною, тобто такою, що підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а відтак особа, яка не є адвокатом, не може представляти інтереси відповідача у справі на підставі частини другої статті 60 ЦПК України, у тому числі підписувати та подавати апеляційну скаргу від імені та в інтересах відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга підписана Дерюгіною А.В., на підтвердження повноважень якої додано лише копію довіреності.
Однак, до матеріалів апеляційної скарги не додано документів, які б засвідчували повноваження Дерюгіної А.В. діяти від імені та в інтересах ГУ ПФУ у Київській області у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва. Довіреність юридичної особи самостійно не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Документи, які б свідчили, що Дерюгіна А.В. є адвокатом також відсутні.
Отже, ГУ ПФУ у Київській області необхідно надіслати на адресу суду апеляційної інстанції належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представника на подання/підписання апеляційної скарги від його імені.
Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як передбачено підпунктом 1.2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць у 2025 році згідно вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» складає 3 028,00 грн.
Ураховуючи категорію спору, характер задоволених позовних вимог позивача, а також вимоги апеляційної скарги відповідача, розмір судового збору в даному випадку становить 1 816,80 грн (1 211,20 грн /майнова вимога/ х 150 %).
Апеляційна скарга повинна бути оплачена судовим збором на рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783.
Призначення платежу: *;101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір, за скаргою ГУ ПФУ у Київській області на рішення від25 березня 2025 року по справі № 381/250/25, Київський апеляційний суд.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі або належним чином засвідченні копії.
За правилом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2025 року залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліків десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.А. Голуб