Провадження 11-кп/824/312/2025 Категорія - ч. 1 ст. 309 КК України
Єдиний унікальний номер 364/914/21 Головуючий у суді 1 інстанції - ОСОБА_1
8 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12021116160000123, внесеного до ЄРДР 8 жовтня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Володарського районного суду Київської області від 5 листопада 2021 року, яким
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Зрайки, Володарського району, Київської області, українець, громадянин України, з професійно-технічною освітою, непрацюючий, пенсіонер, неодружений, на утриманні малолітніх дітей не має, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не є депутатом, не є адвокатом, військовозобов'язаний, учасник бойових дій, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
визнаний винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді одного місяця арешту,
за участю сторін апеляційного провадження:
прокурора ОСОБА_8
обвинуваченого (в режимі ВКЗ) ОСОБА_6
Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим у тому, що 18 жовтня 2021 року в ході проведеного санкціонованого обшуку за місцем його проживання, у нежитловому приміщенні, що знаходиться на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, загальною масою 314,88г.
Згідно «Списку №1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці 1» «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770, канабіс є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
Згідно таблиці №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 1 серпня 2000 року №188 кримінальна відповідальність за зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, настає в разі зберігання наркотичного засобу масою від 5 г.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Цим вироком вирішено питання речових доказів, процесуальних витрат, запобіжного заходу.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Перед апеляційним розглядом обвинуваченим подано клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Вислухавши обвинуваченого, позицію прокурора, яка не заперечувала проти задоволення клопотання, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів доходить такого висновку.
Так, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Обвинуваченому відповідно до ст. 285 КПК України роз'яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, а також право на розгляд поданих апеляційних скарг, на що обвинувачений надав свою згоду саме на розгляд його клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, підтвердивши, що йому зрозуміла така підстава звільнення від кримінальної відповідальності.
Зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч.1 ст. 7, ст. 26 КПК України, відповідно до якого «сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом», - обрання тієї чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого, який підтримав під час апеляційного розгляду подане клопотання, позицію прокурора, яка не заперечувала проти задоволення клопотання, роз'яснивши ОСОБА_6 наслідки задоволення клопотання, колегія суддів доходить висновку, що клопотання обвинуваченого підлягає до задоволення за таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Оскаржуваним вироком ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Санкція ч. 1 ст. 309 КК України станом на час інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбачала покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Санкція ч. 1 ст. 309 КК України станом на час апеляційного розгляду передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк.
Згідно з положеннями ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.
Отже, з урахуванням обставин справи, положень ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 49 КК України, з урахуванням того, що ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні 18 жовтня 2021 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, станом на 8 травня 2025 року сплинув строк 3 роки та закінчились визначені ст. 49 КК України строки давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Водночас перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 3 ст. 49 КК України).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 9 червня 2022 року у зв'язку з призовом 26 лютого 2022 року ОСОБА_6 для проходження військової служби під час мобілізації, апеляційне провадження зупинено до звільнення його з військової служби.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року апеляційне провадження відновлено у зв'язку з отриманням 28 січня 2025 року на запит суду відомостей про звільнення ОСОБА_6 звійськової служби по мобілізації та виключенням його з військового обліку відповідно до наказу МОУ № 402 від 2008 року (за станом здоров'я).
За наведеного, колегія суддів враховує, що матеріали провадження не містять даних про те, що ОСОБА_6 ухилявся від слідства та суду, а також, що перебіг давності зупинявся або переривався з передбачених законом підстав.
На час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції вирок суду, який наразі оскаржується, не набрав законної сили.
Таким чином, підставою звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч.1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (чч. 2-3 ст. 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно його згода на таке звільнення від кримінальної відповідальності, і таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4, 5, 6 ст. 49 КК.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що у справі наявні умови, які є правовою підставою для прийняття рішення судом апеляційної інстанції про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Оскільки обвинувачений надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, відсутні підстави для проведення судового провадження, що включає в себе відповідно до п. 24 ст. 3 КПК України і апеляційне провадження, в повному обсязі в загальному порядку, у зв'язку з чим колегія суддів не надає оцінки доводам апеляційних скарг.
Відповідно до ст.. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
За таких обставин клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.. 49 КК України підлягає до задоволення, вирок суду - скасуванню, кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК України - закриттю.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання ОСОБА_6 - задовольнити.
Вирок Володарського районного суду Київської області від 5 листопада 2021 року щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 309 КК України - скасувати.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12021116160000123, внесене до ЄРДР 8 жовтня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,- закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 286 КПК України.
Речові докази :
- особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено канабіс, загальною масою 314,88 г, що знаходиться на зберіганні у відділенні поліції №4 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - знищити;
- оптичний носій DVD- диск з відеозаписом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Судові витрати, пов'язані із залученням експерта, у розмірі 1029 (одна тисяча двадцять дев'ять ) грн 72 коп. віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 3 місяців з дня її оголошення.
Судді:
_________________________ _______________________ _________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4