13 травня 2025 року м. Дніпросправа № 280/1408/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Личкатої Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року (суддя Артоуз Олеся Олександрівна) в адміністративній справі
за позовом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»
про стягнення податкового боргу,
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» податковий борг шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, в загальній сумі 524 187 034,76 грн на користь державного бюджету України.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» податковий борг шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, в загальній сумі 336 552 245,91 грн на користь державного бюджету України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги. Податковий орган просить задовольнити позов повністю, зазначає, що податковий борг зменшився внаслідок необґрунтованого тривалого розгляду справи, натомість на момент подання позовної заяви борг був підтвердженим та підлягав стягненню. Відповідач, в свою чергу, просить відмовити у задоволенні позовної заяви податкового органу, оскільки раніше позивачем прийнято рішення № 8 від 29.10.2020 «Про стягнення коштів платника податків з рахунків в банках у рахунок погашення податкового боргу», а тому подання позову в цій справі фактично призводить до подвійного стягнення існуючого податкового боргу.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податків станом на дату звернення до суду з цим позовом за ПАТ «Запоріжжяобленерго» обліковувався податковий борг в загальному розмірі 524 187 034,76 грн.
Податковим органом 06 січня 2016 року сформовано та направлено ПАТ «Запоріжжяобленерго» податкову вимогу форми «Ф» № 1-23 на суму податкового боргу 67 185 679,54 грн.
Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суд апеляційної інстанції встановив, що після вручення відповідачеві податкової вимоги № 1-23 податковий борг ПАТ «Запоріжжяобленерго» збільшився за рахунок самостійно узгоджених податкових зобов'язань та внаслідок прийняття податкових повідомлень-рішень, які набули статус узгоджених.
Проте відповідачем не погасив податковий борг самостійно в повному обсязі, зворотного в межах розгляду даної справи не доведено.
Статтею 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відтак, податковий орган звернувся до суду з позовом в межах наданих законом повноважень.
Водночас, сторонами під час розгляду справи в суді першої інстанції підтверджено, що на момент ухвалення рішення у цій справі податковий борг ПАТ «Запоріжжяобленерго» зменшився до 336 552 245,91 грн у зв'язку з частковою сплатою відповідачем, а тому рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову є законним та обґрунтованим.
Доводи позивача щодо тривалого розгляду справи не впливає на оцінку правильності рішення, ухваленого за наслідком розгляду адміністративної справи, а тому не може слугувати підставою для його скасування в силу приписів статті 317 КАС України.
Також не може бути підставою для скасування рішення факт прийняття податковим органом рішення № 8 від 29.10.2020 «Про стягнення коштів платника податків з рахунків в банках у рахунок погашення податкового боргу», про що зазначає відповідач, адже пункт 95.5 статті 95 Податкового кодексу України передбачає альтернативний спосіб погашення самостійного узгодженого платником податків грошового зобов'язання - стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.
Водночас наявність такого права у податкового органу не свідчить, що податковий орган реалізує надане законом право не у спосіб, визначений законом, допустивши подвійне стягнення податкового боргу.
В межах даної справи податковий орган надав пояснення та докази, на підставі яких суд апеляційної інстанції не встановив подвійне стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго» суми податкового боргу, заявленої в межах справи № 280/1408/23. Зворотного відповідачем не доведено.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року в адміністративній справі № 280/1408/23 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 13 травня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 15 травня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров