15 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/34591/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року (суддя Горбалінський В.В.) в адміністративній справі №160/34591/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, пов'язані із вжиттям організаційних заходів щодо забезпечення функціонування ЄДЕБО, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №217759 від 28.08.2024 року відображалися відомості про порушення послідовності навчання ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних ЄДЕБО, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 у колонці “На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту» відображалося значення “Так, не порушує».
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що у 2017 році позивача було відраховано з Криворізького національного університету та позивач не здобув освітній ступень бакалавр. В свою чергу в 2024 році позивача зараховано студентом 1 курсу денної форми здобуття освіти для здобуття освітнього ступеня бакалавр до Українського державного університету науки і технологій. Однак у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти вказано, що на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти не порушує послідовність, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" вказано "Ні, порушує". Вказані дії відповідача порушують право позивача на відстрочку під час мобілізації, у зв'язку з чим останній звернувся з позовом до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року позов задоволено.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що для визначення дотримання чи недотримання такої вимог, як послідовність набуття освіти, слід виходити із завершеності навчання та здобуття в зв'язку з цим рівня освіти, а не саме лише перебування певний час у статусі здобувача освіти без отримання
диплому через відрахування.
З цих підстав суд дійшов висновку про те, що у спірному випадку попереднє навчання позивача, з якого його було відраховано, не впливає на визначення дотримання чи недотримання такої вимог, як послідовність набуття освіти, оскільки при попередньому навчанні позивач не здобув рівня освіти, так як не завершив навчання.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не правильно тлумачиться поняття «здобуття освіти». За позицією відповідача повторний вступ особи на навчання для здобуття освіти того самого ступеня (рівня), після попереднього відрахування з навчального закладу, свідчить про порушення послідовності здобуття освіти, визначеного ч.2 ст.10 Закону України «Про світу». Відповідач зазначає, що особа має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти (поновитися на навчання), а не повторно вступити для здобуття того самого ступеня вищої освіти. Таку позицію обгрунтовує тим, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня вищої освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти, що свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Також, відповідач вважає, що судом першої інстанції неправильно визначено особу, на яку слід покласти обов'язок щодо внесення відповідних змін до ЄДЕБО. З цього приводу зазначає, що на Міністерство освіти і науки України покладено функції організаційні та контролюючим функції ведення цієї електронної бази, а не технічні функції, які необхідні для внесення відповідних змін до бази.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що згідно з довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №217759 від 28.08.2024 року ОСОБА_1 :
- 24.06.2011 року отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 , виданий Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 Криворізької міської ради Дніпропетровській області;
- 01.06.2013 року отримав атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 , виданий Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23 Криворізької міської ради Дніпропетровській області.
- з 01.09.2024 року здобуває в Українському державному університеті науки і технологій рівень освіти бакалавр на денній формі навчання на спеціальності - 192 Будівництво та цивільна інженерія (дата завершення здобуття освіти 30.06.2028 року).
У довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №217759 від 28.08.2024 року в графі “на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту» зазначено “Ні, порушує».
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що фактично спірні відносини, які є предметом розгляду у цій справі, виникли з приводу реалізації позивачем права, передбаченого для здобувачів освіти, щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно абз. 1 п. 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, зокрема: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Отже, у період проведення загальної мобілізації, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які є здобувачами, зокрема, вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти.
Очевидним є те, що положення п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» направлені на дотримання справедливого балансу між конституційним правом особи на освіту та її конституційним обов'язком щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України.
Задля цього законодавцем запроваджено певні умови здобуття освіти, як підстави для надання відстрочки від призову на військову службу, а саме те, що особою здобувається рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти та у послідовності визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Таким чином, у разі здобуття військовозобов'язаним вищої освіти, який навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», за відсутності з його боку зловживанням права на освіту у різних формах, він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року №1556-VII вища освіта - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.
Відповідно до абз. 1-5 ч. 1 ст. 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
У спірному випадку встановлено, що у 2013 році позивач закінчив Криворізьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №23 Криворізької міської ради Дніпропетровської області, про що 01.06.2013 отримав атестат про повну загальну середню світу.
Тобто, наступним рівнем освіти для позивача, згідно із ч. 2 ст. 10 Закону № 2145-VIII, є один із рівнів, що йде після базової середньої освіти.
Відповідно до Довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 28.08.2024 року №217759 позивач навчається в Українському державному університеті науки і технологій за денною формою здобуття освіти, спеціальність “ 192. Будівництво та цивільна інженерія» з 01.09.2024 року. Позивач навчається за ступенем/рівнем освіти: бакалавр. Період навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028.
Тобто, позивач з 01.09.2024 року по 30.06.2026 року навчатиметься за денною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти перший (бакалаврський), що є вищим за раніше здобутий рівень освіти (базова середня освіта).
В той же час, встановлені обставини справи свідчать про те, що згідно інформації, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, позивач у 2013 році був зарахований до Криворізького національного університету за освітнім ступенем бакалавра за спеціальністю «Інженерна механіка».
Наказом від 03.04.2017 №528 су позивача відраховано із Криворізького національного університету за порушення умов договору (а.с.11).
Отже, в період з 2013 по 2017 рік позивач вже здобував освіту за рівнем, який був вищий наявного у нього рівня освіти (базова середня освіта), в Криворізькому Національному університеті, з якого його відрахували, а саме вищу освіту згідно Закону України «Про освіту» за ступенем освіти - бакалавр.
З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня вищої освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти, що у розмінні визначення послідовності здобуття освіти свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку.
Посилання позивача на те, що для цілей застосування положень п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» раніше здобутий рівень освіти слід вважати саме завершений процес, що підтверджується виданим дипломом про освіту, а тому зарахування та подальше відрахування з навчального закладу не можливо вважати здобутим рівнем освіти, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки за умови такого тлумачення вказаної норми права здобувач освіти, задля можливості отримання відстрочки від призову, може постійно перебувати в статусі «здобувача освіти» - зараховуючись (поступаючи) та відраховуючись з навчального закладу на той же самий ( з того ж самого) рівень освіти. І у такому випадку мета вступу до навчального закладу буде полягати не в здобутті освіти, а в отриманні відстрочки від призову, що буде суперечити положенням п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» метою яких, як зазначено вище, є дотримання справедливого балансу між конституційним правом особи на освіту та її конституційним обов'язком щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року в адміністративній справі №160/34591/24 - скасувати та ухвалити нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова складена у повному обсязі 15.05.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк