15 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/34665/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року (суддя Ніколайчук С.В.) у справі №160/34665/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) в розмірі 4463,15 грн. щомісячно в загальній сумі 258862,7 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 в розмірі 258862,7 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення.
В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у період проходження військової служби.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року до 31.12.2022 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації розміром: 4463,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок
в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що індексація грошового забезпечення позивача передбачена нормами діючого законодавства, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача в питанні нарахування та виплати її позивачеві в період проходження служби.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що після підвищення посадових окладів військовослужбовців у березні 2018 року поріг індексації у 103% був перевищений лише у жовтні 2018 року, а відсоткові показники індексу інфляції були офіційно оприлюднені у листопаді 2018 року. З цих підстав відповідач вказує на те, що у період з 01.03.2018 по 30.11.2018 були відсутні підстави для індексації грошового забезпечення. Крім того, відповідач зазначає, що позовні вимоги стосовно застосування щомісячної фіксованої індексації грунтуються на положенням Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних відносин. З цих підставі відповідач вказує на необгрунтованість заявлених вимог щодо виплати фіксованої щомісячної індексації. Також відповідач вказує на те, що позивачем невірно розраховано можливу суму щомісячної індексації грошового забезпечення через неправильне застосування величини приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що ОСОБА_1 в період з 28.02.2018 по 30.05.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується Витягом із послужного списку та не заперечується сторонами.
18.06.2024 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, яка направлена поштою 20.06.2024.
У зв'язку з відсутністю відповіді у встановлений законом строк, позивач звернувся до суду з даним позовом.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Предметом спору у цій справі є зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 виплатити на користь ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 року відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 13.06.2021 №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду №1013 від 09.12.2015 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачають обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З цих підстав суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією відповідача про те, що чинним законодавством не передбачено виплату фіксованої суми індексації.
Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи, що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду; суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу що відбувся у зв'язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду (березень 2018 року); і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів.
Звідси випливає висновок про те, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується. Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078 (103 відсотка).
У спірному випадку ОСОБА_1 , в поданому позові, наводить алгоритм встановлення розміру індексації-різниці, при якому визначальним є порівняння розміру грошового забезпечення, яке отримував військовослужбовець до підвищення грошового забезпечення на підставі постанови КМУ №704 (за лютий 2018 року) та після такого підвищення (за березень 2018 року).
ОСОБА_1 в поданому позові не зазначає розмір свого грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року, та не визначає розмір підвищення грошового забезпечення, натомість, вказує сталий розмір індексації станом на березень 2018 року - 4463,15грн., який не підлягає доказуванню та який визначається шляхом простого множення приросту індексу споживчих цін (253, 30%) на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762,0грн).
В той же час, як зазначено вище, право військовослужбовця на індексацію-різницю виникає лише у випадку, якщо розмір підвищення грошового доходу (за березень 2018 в порівнянні з лютим 2018) не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Вказані обставини не були враховані і судом першої інстанції, яким також, без визначення розміру підвищення грошового доходу, визначено лише розмір індексації станом на березень 2018 року - 4463,15грн. та вказану суму зобов'язано виплачувати відповідача щомісячно у спірному періоді.
Як вбачається з матеріалів справи, грошове забезпечення позивача за березень 2018 року становило 8003,16грн.
Оскільки ОСОБА_2 зарахований до Військової частини НОМЕР_1 28.02.2018, тобто фактично у лютому 2018 року ОСОБА_2 перебував на службі лише один день, у зв'язку з чим його грошове забезпечення за лютий 2018 року, згідно карток особового рахунку, склало 272,24грн., судом апеляційної інстанції витребувано у відповідача інформацію щодо грошового забезпечення за повний місяць - лютий 2018 року військовослужбовців, за аналогічною посадою, яку обіймав позивач з 28.02.2018 та з аналогічними умовами (вислуга років тощо), включаючи усі види грошового забезпечення (основні та додаткові), окрім тих, які носять разовий характер.
Згідно з наданою інформацією щомісячне грошове забезпечення військовослужбовця за аналогічною посадою, яку обіймав позивач з 28.02.2018, становить 4764,15грн.
Отже, грошовий дохід позивача збільшився на суму 3239,0 грн (8003,16 грн. - 4764,15 грн).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1 762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .
Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме:
1 762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4 463,15 грн.
Таким чином, розмір підвищення доходу (3239,0грн.) не перевищує суму індексації за березень 2018 року (4 463, 15 грн.), тобто є меншою за суму індексації.
Оскільки розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму індексації, що склалася у березні 2018 року, тому починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 мала виплачуватися позивачеві щомісячно в сумі 1224,15 грн. (4463,15грн. - 3239грн.) до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини.
Відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що в період починаючи з 01.03.2018 року позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вказаних вимог Порядку № 1078 та не нараховано позивачу належні суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції, в частині визначеної суми індексації різниці, які підлягає сплаті позивачу щомісячно
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Змінити резолютивну рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі №160/34665/24, в частині визначеної суми індексації-різниці, яка підлягає сплаті ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 щомісячно, визначивши таку суму у розмірі 1224,15грн.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ч.5 ст.291 КАС України.
Повне судове рішення складено 15.05.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк