14 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/32240/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року
у адміністративній справі № 160/32240/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства «Інфоресурс», визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття рівня освіти та зобов'язано Міністерство освіти і науки України внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформацію про дотримання ОСОБА_1 послідовності здобуття рівня освіти відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту», із зазначенням у полі довідки здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»: «Так, не порушує». Одночасно, цим рішенням суду відмовлено у задоволені вимог позивача про визнання протиправною відмову Міністерства освіти і науки України №3/9348-24 від 26.11.2024 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Міністерством освіти і науки України з підстав його невідповідності нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити інше рішення про задоволення заявлених у цій справі вимог у повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, позивач посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення
Обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин, правильність їх оцінки та застосування до них норм матеріального права, а також питання дотримання судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та для скасування рішення суду першої інстанції виходячи з нижченаведеного
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 : 21.06.2006 року завершив навчання у Павлоградській загальноосвітній школі І-ІП ступенів № 12 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області та отримав свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 ; 20.06.2008 року завершив навчання у Павлоградській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №12 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області та отримав атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 ; а з 01.09.2012 року був поновлений на навчання з іншого закладу освіти до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 6.060101 будівництво, але не завершивши навчання будучи відрахованим 29.08.2013 року, і відповідно, диплом про здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти не отримував.
Згідно виданої за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти Довідки про здобувача освіти за № 274262 від 04.09.2024 року, позивач був зарахований 01.09.2024 року до Відокремленого структурного підрозділу «Донбаський аграрний фаховий коледж Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля» на 1 курс очної денної форми здобуття освіти для здобуття фахового передвищого рівня освіти (фаховий молодший бакалавр) за спеціальністю 206 садово-паркове господарство, і як зазначено: датою початку здобуття освіти є 01.09.2024 рік, а датою завершення здобуття освіти є 30.06.2026 рік.
У звязку з тим, що у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 274262 від 04.09.2024 року зазначено, що у розділі Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо інформації про порушення визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» послідовності зазначено «НІ, ПОРУШУЄ», позивачем 22.11.2024 року направлялося звернення на електронну пошту Міністерства освіти і науки України та на електронну пошту Державного підприємства «Інфоресурс» з проханням внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо не порушення ним черговості здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а саме, про зазначення в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати “ТАК, НЕ ПОРУШУЄ».
Відповідь на своє звернення позивачем було отримано від Державного підприємства «Інфоресурс» № 1-13/4376 від 25.11.2024 року, в якій зазначено, що його ( ОСОБА_1 ) заява від 22.11.2024 року щодо послідовності здобуття освіти відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» надсилається за належністю для розгляду в межах компетенції, від Директората фахової передвищої, вищої освіти Міністерства освіти і науки України отримано відповідь № 3/9348-24 від 26.11.2024 року з роз'ясненням про те, що: «Після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 01.09.2012 зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, відрахований 29.08.2013, а 31.08.2024 зарахований на навчання за освітнім рівнем фахового молодшого бакалавра до ВСП «Донбаський аграрний фаховий коледж Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля». При цьому, у зазначеному листі наголошено, що «наступним освітнім рівнем після освітнього рівня бакалавра є освітній рівень магістра, а не фахового молодшого бакалавра. Здобуття освіти на рівні, нижчому ніж рівень попереднього навчання, не вважається послідовним, і таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності».
Вважаючи відмову Міністерства освіти і науки України №3/9348-24 від 26.11.2024 року протиправною, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, під час вирішення по суті якого спираючись на положення: ч.2 ст.19, ч.1 і ч.3 ст.53 Конституції України; Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630 (далі - Положення № 630), яким визначено, що Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності; Указу Президента України від 30.09.2010 № 926 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» на підставі якого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 752 затверджено Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, відповідно якого Міністерств освіти і науки доручено: забезпечити створення до 1 січня 2012 р. та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти; розробити та затвердити порядок формування та функціонування зазначеної Єдиної бази - суд першої інстанції обґрунтовано проаналізувавши положення п.5 і п.23 ч.1 ст.1, абз.1-5 ч.1 ст.5 та ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (далі - Закон № 1556-VII), дійшов правильного висновку, що наведеними нормами чітко передбачаються умову здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», і акцентовано увагу на тому, що обов'язковою характеристикою є саме завершеність етапу освіти.
Тобто, законодавцем акцентовано увагу саме на фактично здобутому рівні освіти, оскільки лише завершена освіта може свідчити про відповідний рівень професійних та академічних знань та навичок, і це прямо випливає з формулювання «раніше здобутий рівень освіти», а незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння.
Вказане положення також закріплено у ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.1 ч.3 якої прописано, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначені ч.1 ст.10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури, тобто, чітко визначено, що відстрочка надається особам, які здобувають новий рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий.
Оскільки закон вимагає порівнювати поточний рівень освіти із рівнем, який особа вже завершила, тобто, враховувати тільки ту освіта, яка дійсно була здобута, а ні в одному із зазначених вище нормативних актів не встановлено будь-яких особливостей для осіб, які були раніше відраховані із навчального закладу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що лише факт здобуття певного рівня освіти (для вищої факт здобуття освітнього ступеня), а не факт навчання за певним рівнем освіти, надає особі право на здобуття вищого рівня освіти, і відрахування особи з навчання за відповідним рівнем освіти не може розцінюватися як здобуття такого рівня освіти.
Погоджується колегія суддів також з висновками суду першої інстанції у цій справі про не відповідність положенням чинного законодавства роз'яснень МОН щодо формування довідки з ЄДЕБО (Лист МОН № 1/9758-24 від 03.06.2024, а.с.59-60) з прирівнюванням «відрахування» до «здобутого рівня освіти», оскільки листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст.117 Конституції України, а відтак, не є джерелом права відповідно до ст.7 КАС України, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.05.2022 року по справі №440/170/20.
Виходячи з того, що Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №630 (далі - Положення №630), чітко визначено, що саме Міністерство освіти і науки України, як центральний орган виконавчої влади, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, і ведення та функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, інших державних електронних баз та реєстрів, інших інформаційних систем у сфері, відповідно до пп.78 п.4 Положення №630 забезпечується саме Міністерством освіти і науки України - суд першої інстанції правильно у цій справі вдався до перевірки повноважень саме Міністерства освіти і науки України на внесення відповідної інформації до діючої відповідно до ч.1 ст.74 Закону №2145-VIII у системі освіти інтегрованої інформаційної системи - Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - Електронна база або ЄДЕБО), порядок функціонування якої визначено затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620 Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти (далі - Положення №1132/32584).
Зокрема, проаналізувавши зміст п.1, п.5 розділу І, пп.1, 2 п.8, аб.5-7 пп.1 та пп.4 п.9 розділу III, і розділу ІV Положення №1132/32584, а також з огляду на доведеність факту послідовного навчання (здобуття освіти) позивачем у розумінні частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що саме Міністерством освіти і науки України не було забезпечено належного функціонування системи ЄДЕБО та порушено тим самим вимоги чинного законодавства України, і такі висновки суду першої інстанції повністю підтверджено долученими до матеріалі справи доказами, за якими встановлено, що позивач був поновлений з 01.09.2012 року з іншого закладу освіти до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 6.060101 будівництво, але, не завершивши навчання був відрахований 29.08.2013 року, і диплом про здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти не отримував, що в свою чергу свідчить про те, що позивачем не було здобуто відповідний рівень вищої освіти та, відповідно, позивач не здобув відповідні знання, уміння, навички та загальні компетентності.
Як правильно звернув увагу у даному випадку суд першої інстанції, згідно Довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 274262 від 04.09.2024 року, у розділу «Інформація про документи про освіту» зазначено, що позивач має документи про освіту: Свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 від 21.06.2006 року, яке видане Павлоградською загальноосвітньою школою І-ІП ступенів № 12 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області; Атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 від 20.06.2008 року, який виданий Павлоградською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 12 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області.
Оскільки у переліку документів про освіту позивача відсутній диплом, який б підтверджував раніше здобутий ним перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, суд першої інстанції також правильно зауважив на безпідставності посилання у відповіді Міністерства освіти та науки на те, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, позивачу, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти не відповідає дійсності, оскільки в дійсності позивача було відраховано з навчальних закладів та відповідний рівень вищої освіти позивачем не було здобуто.
Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів визнає цілком законними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що позивачем у цій справі належним чином доведено факт послідовного навчання (здобуття освіти) у розумінні частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», а Міністерством освіти і науки України в порушення чинного законодавства України невірно було відображено відомості у Довідці про здобувача освіти позивача за даними ЄДЕБО, і тим самим внаслідок не забезпечення належного функціонування системи ЄДЕБО грубо порушено як вимоги чинного законодавства так і права самого позивача, які підлягають судовому захисту саме шляхом визнання протиправними дій Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей щодо порушення позивачем послідовності здобуття рівня освіти, та зобов'язанням саме Міністерства вчинити певні дії, оскільки відмова Міністерства освіти і науки України №3/9348-24 від 26.11.2024 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні положень КАС України, якими порушенні права позивача, а Державне підприємство «Інфоресурс» здійснює лише технічну реалізацію доручень МОН.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну Міністерства освіти і науки України - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов