13 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/33271/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 р. (суддя Олійник В.М.) в адміністративній справі №160/33271/24 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якій просив визнати протиправними та скасувати рішення про відмову йому в перетинанні державного кордону України від 31 липня 2024 р., винесене начальником 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) лейтенантом ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову вказував на відсутність законних підстав для прийняття спірного рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує на те, що посада, яку він займає не внесена постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 до переліку посад щодо яких встановлено обмеження на перетин державного кордону. Суд першої інстанції невірно встановив обставини у справі, оскільки позивач не є головним лікарем першої міської лікарні, а займає посаду Генерального директора в Комунальному підприємстві "Криворізька міська лікарня №1" Криворізької міської ради.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, вказуючи на те, що 31.07.2024 при здійсненні паспортного контролю щодо позивача за даними ПТК АПК "Гарт-1П" відбулось спрацювання бази даних з індексом "В" - додаткова перевірка, під час якої встановлено, що позивач належить до осіб, щодо яких встановлені додаткові вимоги при виїзді на межі України.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірного рішення.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Щодо дотримання судом першої інстанції норм процесуального права.
Згідно статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 14 Закону України "Про прикордонний контроль" визначено, що особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу.
За змістом цієї ж статті особою, якій відмовлено у перетинанні державного кордону є, у тому числі, громадянин України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України.
Спірне рішення про відмову позивачу в перетинанні державного кордону України було прийнято 31 липня 2024 р. Зважаючи на приписи Закону України "Про прикордонний контроль", оскарження цього рішення мало бути здійснено протягом одного місяця, тобто до 31 серпня 2024 р. включно. Звернувшись до суду 13 грудня 2024 р., ОСОБА_1 пропустив зазначений строк.
Суд першої інстанції в ухвалі від 23 грудня 2024 р. про відкриття провадження у справі вказав на те, що порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Однак, відповідач у відзиві на позовну заяву акцентував увагу суду на тому, що адміністративний позов поданий ОСОБА_1 з порушенням строку звернення до суду, встановленого спеціальним законом. Доводи відповідача в цій частині залишені судом першої інстанції поза увагою. ОСОБА_1 , у свою чергу, наполягає на тому, що строк звернення до суду за оскарженням рішення про відмову у перетинанні державного кордону України ним дотримано, оскільки, на його думку, встановлений статтею 14 Закону України "Про прикордонний контроль" строк на оскарження такого рішення стосується виключно іноземців та осіб без громадянства.
Проте, такі доводи ОСОБА_1 спростовуються змістом частин першої та третьої наведеної статті. Підстав для визнання поважними строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 не наведено.
Згідно частини 1 статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Пунктом 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За приписами частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
ОСОБА_1 обставину пропуску ним строку звернення до суду не визнає, наполягаючи на застосуванні шестимісячного строку звернення до суду. Суд першої інстанції відкрив провадження у справі, дійшовши висновку про те, адміністративний позов подано ОСОБА_1 без порушення строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів вважає, що такий висновок зроблений судом без врахування положень статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль", тому оскаржене рішення підлягає скасуванню із залишенням позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 р. в адміністративній справі №160/33271/24 - скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 13 травня 2025 р. і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий