15 травня 2025 р.Справа № 520/33999/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДІСВЄС-АГРО" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 (суддя: Рубан В.В., м. Харків) по справі № 520/33999/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДІСВЄС-АГРО"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДІСВЄС-АГРО" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДІСВЄС-АГРО") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУДПС у Харківській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення від 24.08.2023 № 00263300716: сума завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за квітень 2023 року 1 234 655 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 24.08.2023 № 00263320716 за платежем: адміністративні штрафні санкції (код платежу 21081103), сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 1020 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість від 14.07.2023 №21509/20-40-07-16-06/40471467, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень є безпідставними, а оскаржувані рішення відповідача - протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 по справі № 520/33999/23 адміністративний позов - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 по справі № 520/33999/23 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що платник податків у своїх листах від 06.07.2023 №28 (вх. Від 06.07.2023 №48795/6/71), від 07.07.2023 № 29 (вх. від 07.07.2023 №49085/6/71) вказував, що головна книга була знищена внаслідок події, яка відбулася 04 липня 2023 року, а саме: близько 13:35 год. збройними силами рф було здійснено обстріл за адресою: Харківська область, м. Первомайський, 6 мікрорайон, поблизу будинків № 10 та № 11 із системи ОТРК «Іскандер-К» 9М727. Внаслідок обстрілу постраждали будинки №№ 7, 8, 10, 11, які розташовані на території 6-го мікрорайону. На момент ракетного обстрілу ноутбук та частина первинних документів ТОВ «ТД «ДІСВЄС АГРО» знаходились в кв. 87, будинку №8, 6-го Мікрорайону. В результаті ракетного влучання в квартирі № 87 були вибиті всі вікна, двері, пошкоджені всі меблі, а також ноутбук з первинною документацією підприємства, що зберігалась в електронному вигляді, в т.ч. головна книга.
Вказує, що посилання відповідача на подання документів не в повному обсязі, у зв'язку з чим неможливо підтвердити законність формування податкового кредиту з ПДВ, через відсутність лише головної книги не відповідають дійсності і є надмірним формалізмом.
Також, з викладених підстав, вказує, що контролюючий орган наділений правом вимагати проведення інвентаризації під час здійснення ним відповідної перевірки саме з метою використання отриманих відомостей в межах цієї ж перевірки, а платник податків зобов'язаний провести інвентаризацію тільки на підставі належним чином оформленого документа контролюючого органу, який в межах даної перевірки ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» податковим органом не надавався. Відповідно, непроведення позивачем інвентаризації не є порушенням положень вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, оскільки вимога щодо проведення інвентаризації під час проведення перевірки, проведеної на підставі наказу від 26.05.2023 № 2113-п, контролюючим органом не висувалася.
Разом з тим, вказує, що позивачем разом із клопотанням від 16.01.2024 до матеріалів справи були долучені, зокрема, копія головної книги та інвентаризаційні описи від 05.01.2025.
Посилання у акті перевірки на матеріали попередньої перевірки і її висновки (неможливість здійснити обстеження приміщень, територій, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування при проведенні перевірки, що проводилась за наказом Головного управління ДПС у Харківської області від 10.05.2023 № 1814-п) не може бути належним обґрунтуванням порушень законодавства при проведенні поточної перевірки, що проводиться з інших підстав, на підставі іншого розпорядчого документу (наказу), за інший податковий період.
Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі 520/33999/23 - без змін.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "ТД "ДІСВЄС-АГРО" зареєстровано 10.05.2016 за №14781020000000940, податкова адреса: Україна, 64102, Харківська область, м. Первомайський, мікрорайон 4, буд. 9, кв. (офіс) 49.
Директором ТОВ "ТД "ДІСВЄС-АГРО" є ОСОБА_1 .
Основними видами діяльності ТОВ "ТД "ДІСВЄС-АГРО", згідно з установчими документами та даними ЄДРПОУ, є: Основний: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами Додаткові: 20,20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.22 Оптова торгівля квітами та рослинами 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами 82.92 Пакування 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах.
На підставі наказу від 26.05.2023 № 2113-п, виданого Головним управлінням ДПС у Харківській області, завідувачем Лозівського сектору перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС області Безсмертною Анжелікою на підставі службового посвідчення ХР №001128 та головним державним інспектором Лозівського сектору перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС області Морозовою Людмилою на підставі службового посвідчення ХР №000835 відповідно до підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1. 1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, статті 79, підпункту 69.2 пункту 69 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ДІСВЄС-АГРО» (далі - ТОВ «ТД «ДІСВСС-АГРО») (податковий номер 40471467) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року в декларації з податку на додану вартість від 18.05.2023 №9115987596 від'ємного значення з податку на додану вартість.
Засобами електронного зв'язку в електронній формі на електронний кабінет платника податків ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» направлено наказ про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки від 26.05.2023 року № 2113-п, повідомлення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.05.2023 №223/20-40- 07-16-11 та запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 29.05.2023 №1457/Ж/20-40-07-16-11.
На податкову адресу платника податків ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО»: мікрорайон 4, буд. 9, кв. (офіс) 49, м. Первомайський, Харківської області, 64102, засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення надіслано: копію наказу ГУ ДПС області від 26.05.2023 № 2113-п, письмове повідомлення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.05.2023 №223/20-40-07-16-11 та запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 29.05.2023 №1457/Ж/20-40- 07-16-11.
Згідно з даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (трек 6460602248472) 01.07.2023, поштове відправлення повернулося до ГУ ДПС області з відміткою «Повертається за закінченням терміну зберігання».
Також, лист із копією наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, засобами поштового зв'язку за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» рекомендованим листом з повідомленням про вручення, направлений ГУ ДПС у Харківській області платнику 31 травня 2023 року.
ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» не надано пояснення та документального підтвердження до перевірки, про що ГУ ДПС області складено відповідні акти.
Повідомлення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.05.2023 №223/20-40-07-16, копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 26.05.2023 № 2113-п, запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 29.05.2023 № 1457Ж12/20-40-07-16-11 отримано ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» 01.07.2023, з такими відмітками на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення: за закінченням терміну зберігання.
В запиті про надання інформації, пояснень та їх документальних підтверджень від 29.05.2023 № 1457Ж12/20-40-07-16-11 ГУ ДПС у Харківській області, на підставі підпункту 20.1.6, підпункту 20.1.14 пункту 20.1 статті 20, пунктів 85.4, 85.8 статті 85 Податкового кодексу України, та у зв'язку з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТД «ДІСВЄС- АГРО» (код ЄДРПОУ 40471467) зазначено, що з 03.07.2023 розпочато та проводиться документальна позапланова виїзна перевірка з питань правомірності визначення суми від'ємного значення з податку на додану вартість згідно з податковою декларацією з ПДВ за квітень 2023 року (від 18.05.2023 № 9115987596) у розмірі 3 637 565 гривень, яку сформовано за рахунок періодів виникнення від'ємного значення серпень, грудень 2021 року, січень, лютий, серпень 2022 року, січень 2023 року, запропоновано надати не пізніше 05.07.2023 посадовим особам контролюючого органу наступні первинні документи та регістри бухгалтерського обліку які необхідні для здійснення перевірки, документи за вищезазначений період з таких питань, а саме: виписки банку за перевіряємий період; всі Договори купівлі - продажу (договори поставки) та надання послуг з контрагентами покупцями з усіма змінами, додатковими угодами та додатками; всі Договори з контрагентами продавцями з усіма змінами, додатковими угодами та додатками; акти виконаних робіт, наданих послуг; видаткові накладні; прибуткові накладні; рахунки-фактури; договори оренди як на техніку так і на оренду приміщень з усіма змінами, додатковими угодами та додатками; ТТН; накази по підприємству за перевіряємий період; головну книгу за 2021 - 2023 рік; оборотно-сальдові відомості розгорнуті за перевіряємий період 1 клас «Необоротні активи», 2 клас «Запаси», 3 клас «Кошти, розрахунки та ін.активи», 4 клас «Власний капітал та забезпечення зобов'язань», 5 клас «Довгострокові зобов'язання», 6 клас «Поточні зобов'язання», 7 клас «Доходи і результат діяльності», 8 клас «Витрати за елементами», 9 клас «Витрати діяльності», 0 клас «Позабалансові рахунки»; правоустановчі документи на власну нерухомість, акти вводу в експлуатацію; кількість нерухомості на початок та на кінець перевіряємого періоду (рахунок 103); кількість техніки на початок та на кінець перевіряємого періоду (рахунок 104, 105), а також придбання та реалізації техніки за перевіряємий період; штатний розклад; відомості нарахування заробітної плати; касові книги, видаткові касові ордери, платіжні відомості, прибуткові касові ордери; копії Наказів на призначення директора то головного бухгалтера; копія паспорта та ідентифікаційного коду директора та головного бухгалтера; та інші первинні документі які свідчать про господарську діяльність підприємства за перевіряємий період.
Вищезазначену інформацію та її документальне підтвердження запропоновано надати з дотриманням вимог статті 42 глави 1 розділу II Кодексу за адресою: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 6.46, або у встановлених Кодексом випадках - засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог щодо електронного документообігу а електронного цифрового підпису.
Крім того, ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» попереджено, що відповідно до п. 44.6 ст. 44. Податкового кодексу України, від 02.12.2010 № 275 5-У І (зі змінами та доповненнями), у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважатиметься, що такі документи були відсутні під час складання такої звітності.
Станом на 03.07.2023 пояснень та їх документальних підтверджень, надання яких запропоновано, згідно з запитом ГУ ДПС у Харківській області, від 29.05.2023, ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО», до перевірки не надано, в зв'язку з чим складено акт про ненадання до перевірки документів ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» від 04.07.2023 №3926/20-40-07-16-06/40471467.
Станом на 04.07.2023 пояснень та їх документальних підтверджень, надання яких запропоновано, згідно з запитом ГУ ДПС області, від 29.05.2023, ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» до перевірки не надано, в зв'язку з чим складено акт про ненадання до перевірки документів ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» від 05.07.2023 №3972/20-40-07-16-06/40471467.
Станом на 05.07.2023 пояснень та їх документальних підтверджень, надання яких запропоновано, згідно з запитом ГУ ДПС області, від 29.05.2023, ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» до перевірки не надано, в зв'язку з чим складено акт про ненадання до перевірки документів ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» від 06.07.2023 №4045/20-40-07-16-06/40471467.
Станом на 06.07.2023 пояснення та їх документальне підтвердження, надання яких запропоновано, згідно з запитом ГУ ДПС у Харківській області, від 29.05.2023, ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» до перевірки надано частково, перелік наданих документів вказано у додатку до акту перевірки, в зв'язку з чим складено акт про ненадання до перевірки документів у повному обсязі ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» від 07.07.2023 №4113/20-40-07-16-06/40471467.
Станом на 07.07.2023 пояснення та їх документальне підтвердження, надання яких запропоновано, згідно з запитом ГУ ДПС у Харківській області, 29.05.2023, ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» до перевірки надано частково, перелік наданих документів вказано у додатку до акту перевірки, в зв'язку з чим складено акт про ненадання до перевірки документів у повному обсязі ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» від 10.07.2023 №4140/20-40-07-16-06/40471467.
На третій день перевірки платником податків до перевірки надано частково копії первинних документів, які завірені печаткою та підписані директором Товариства Петренко С.М..
При цьому, Товариство листом від 12.05.2023 вхідний до ГУ ДПС у Харківській області від 15.05.2023 №35281/6/ЕКП/64 повідомило, що директор Товариства Петренко С.М. знаходиться у ФР Німеччині, а також до листа надано копію закордонного паспорту, який підтверджує факт її знаходження в ФР Німеччині.
Відповідач зазначає, що до територіального органу ДПС за основним місцем обліку від ТОВ «Торговий Дім «ДІСВЄС-АГРО» не надходило письмово повідомлення (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) відповідно до п. 44.5. ст. 44. Податкового кодексу України, від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями).
Також, до територіального органу ДПС за основним місцем обліку від ТОВ «Торговий Дім «ДІСВЄС-АГРО», який провадив діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та не може пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, повідомлення, підписаного керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/ або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів) та/або про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати (наданого відповідно до п. п. 69.28. п. 69. підр. 10 розд. XX Кодексу), не надходили.
За квітень 2023 року ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в сумі 3637565 грн..
Основним чинником виникнення від'ємного значення з ПДВ у квітні 2023 року є здійснення придбання імпортної продукції у періодах серпень, грудень 2021 року, січень, лютий, серпень 2022 році та січень 2023 році та низька реалізації цієї продукції.
ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» до перевірки не надано пояснень та частково надані документи на підтвердження даних податкових декларацій за періоди, в яких виникло від'ємне значення, що задекларовано в декларації з ПДВ за квітень 2023 року.
Також, ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» до перевірки не надано документів, пояснень та їх документальних підтверджень щодо проведення інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів тощо.
Так, в акті перевірки зафіксовано, що до перевірки не надано за перевіряємий період (декларація з ПДВ за квітень 2023 року) наступні документи: договори з контрагентами продавцями з усіма змінами, додатковими угодами та додатками - частково; акти виконаних робіт, наданих послуг - частково; прибуткові накладні - частково; рахунки-фактури - частково; ТТН -частково; головну книгу за 2021 - 2023 рік; оборотно-сальдові відомості розгорнуті за перевіряємий період 1 клас «Необоротні активи», 2 клас «Запаси» - частково, 3 клас «Кошти, розрахунки та ін. активи» - частково, 4 клас «Власний капітал та забезпечення зобов'язань», 5 клас «Довгострокові зобов'язання», 6 клас «Поточні зобов'язання», 7 клас «Доходи і результат діяльності», 8 клас «Витрати за елементами», 9 клас «Витрати діяльності», 0 клас «Позабалансові рахунки»; кількість нерухомості на початок та на кінець перевіряємого періоду (рахунок 103); кількість техніки на початок та на кінець перевіряємого періоду (рахунок 104, 105), а також придбання та реалізації техніки за перевіряємий період; копія паспорта та ідентифікаційного коду директора та головного бухгалтера; та інші первинні документі які свідчать про господарську діяльність підприємства за перевіряємий період; пояснення щодо господарської діяльності.
Враховуючи часткової відсутності первинних документів та пояснення стосовно фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО», відсутності інформації щодо інвентаризації залишків ТМЦ, умов зберігання, перевіркою частково не можливо підтвердити достовірність відображених ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» показників у декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року.
За даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 28 «Товари», станом на 01.07.2023 обліковуються залишки в сумі 5702666,53 грн. по рахунку 205 «Будівельні матеріали» залишки в сумі 115500,0 грн.
У зв'язку з неможливістю встановити фактичну наявність товарно-матеріальних цінностей на кінець перевіряємого періоду по рахунку 28 «Товари» не підтверджено залишків товарно-матеріальних цінностей на загальну суму обсягу 5 702666,53 грн. ПДВ 1140 533,31 грн. та по рахунку 205 «Будівельні матеріали» не підтверджено залишки будівельних матеріалів на загальну суму обсягу 115500,00 гривень ПДВ 23100 гривень.
Таким чином, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року у Декларації від'ємного значення з ПДВ встановлено порушення платником податків: пп. «г» п. 198.5, та пп. «в» п. 200.4, ст.200 Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №275 5-VI, із змінами та доповненнями, внаслідок чого ТОВ «ТД «ДІСВЄС- АГРО» (код за ЄДРПОУ 40471467) завищено рядок 19 Декларації за рахунок заниження рядка 9 (колонка Б) Декларації, що в свою чергу призвело до завищення ряд.21 Б «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду» у сумі 1 163 633 грн.
Відповідно до висновку акту перевірки від 14.07.2023 №21509/20-40-07-16-06/40471467, перевіркою дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року в Декларації від'ємного значення з ПДВ встановлено порушення ТОВ «ТД «ДІСВЄС- АГРО»:
1) пп. «г» п. 198.5, та пп. «в» п. 200.4, ст.200 Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, внаслідок чого ТОВ «ТД «ДІСВЄС- АГРО» (код за ЄДРПОУ 40471467) завищено рядок 19 Декларації за рахунок заниження рядка 9 (колонка Б) Декларації, що в свою чергу призвело до завищення ряд.21 Б «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду» у сумі 1 163 633 грн.
2) абз. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Кодексу у декларації з ПДВ за квітень 2023 року (18.05.2023 № 9115987596) завищено показник рядку 17 (колонка Б) на суму 71022 грн.,
3) п. п. 16.1.3., п. п. 16.1.5. п. 16.1. ст. 16., п. п. 20.1.3., п. п. 20.1.6. п. 20.1. ст. 20. Податкового кодексу України, від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у повному обсязі.
Листом ГУ ДПС області №43629/6/20-40-07-16-12 від 21.08.2023 повідомлено позивача, що за результатами розгляду письмових заперечень, що були подані ТОВ «ТД «ДІСВЄС- АГРО», висновки акту перевірки від 14.07.2023 № 21509/20-40-07-16- 06/40471467 залишено без змін.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийняті ППР від 24.08.2023 № 00263300716, яким зменшено від'ємне значення ПДВ на суму 1234655 грн., № 00263320716, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020 грн. за ненадання платником податків оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю.
Позивач оскаржив вказані ППР до ДПС України. Рішенням ДПС від 08.09.2023 № 26308/6/99-00-06-01-04-06 строк розгляду скарги продовжено до 02.11.2023. Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 20.10.2023 № 31463/6/99-00-06-01-04-06 ППР ГУ ДПС у Харківській області від 24.08.2023№00263300716 та № 00263320716 залишені без змін, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з правомірності спірних податкових повідомлень-рішень
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) визначено, що платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з приписами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Так, перелік випадків, у яких податковий орган має право проводити документальну позапланову перевірку, передбачений пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки у спірному наказі указано, зокрема підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення.
Як вбачається з матеріалів справи, в межах документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ДІСВЄС-АГРО» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року в декларації з податку на додану вартість від 18.05.2023 №9115987596 від'ємного значення з податку на додану вартість, відповідачем на адресу ТОВ «Торгівельний дім «ДІСВЄС-АГРО» було надіслано запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 29.05.2023 №1457/Ж/20-40-07-16-11.
Отримання податкової інформації контролюючими органами служби регламентується статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі по тексту - Порядок).
Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 у справі №804/708/16, ненадання платниками податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій є самостійним порушенням.
У постанові від 08 вересня 2019 року у справі № 802/1069/13-а Верховний Суд зауважував, що обставина порушення платником податків обов'язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов'язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати до прийняття відповідного рішення й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов'язку врахувати додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, при прийнятті рішення, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.
Так, зокрема, але не виключно, у постановах від 29 травня 2020 року (справа № 826/27811/15), від 06 серпня 2019 року (справа № 160/8441/18), від 31 січня 2020 року (справа № 826/15328/18), від 03 жовтня 2023 року (справа № 420/534/20) Верховний Суд сформулював такий висновок: «Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов'язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.».
Поряд з цим факт відмови надання платником податків документів під час податкової перевірки повинен фіксуватися у визначений законом спосіб, а саме шляхом складання акта про відмову у наданні документів. Про це Верховний Суд неодноразово вказував, зокрема, у постановах від 26 січня 2021 року у справі №814/3617/14, від 03 березня 2021 року у справі №824/638/18-а, від 08 вересня 2022 року у справі №640/26351/20, від 11 липня 2023 року у справі №822/554/17, від 10 січня 2023 року у справі №814/876/16 тощо).
Крім того, у постанові від 08 вересня 2019 року (справа №802/1069/13-а) Верховний Суд також зауважував, що обставина щодо порушення платником податків обов'язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, надати після початку перевірки всі документи, які пов'язані з предметом перевірки, не означає, що платник не має права додатково їх надати до прийняття контролюючим органом відповідного рішення за результатами перевірки та не звільняє контролюючий орган від обов'язку врахувати при прийнятті рішення додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.
У постановах від 08 вересня 2019 року (справа №802/1069/13-а), від 01 квітня 2020 року (справа №640/637/19), від 04 березня 2020 року (справа №0440/5658/18) Верховний Суд висловив позицію про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, контролюючий орган до прийняття рішення за результатами такої перевірки зобов'язаний призначити та провести позапланову перевірку.
При цьому у постановах від 24 лютого 2020 року (справа №440/4443/18), від 27 квітня 2022 року (справа №420/13197/20) Верховний Суд виснував, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на визначені нормами ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі якщо рішення контролюючого органу вмотивоване саме ненаданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.
Судовим розглядом встановлено, що відповідач в акті перевірки зазначає про ненадання позивачем під час здійснення перевірки первинних документів запитуваних у листі контролюючого органу від 29.05.2023 №1457/Ж/20-40-07-16-11.
Так, як вбачається з акту перевірки від 14.07.2023 №21509/20-40-07-16-06/40471467, ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» станом на 03.07.2023 пояснень та їх документальних підтверджень, надання яких запропоновано, згідно з запитом ГУ ДПС у Харківській області, від 29.05.2023, ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» до перевірки не надано, у зв'язку з чим складено акт про ненадання до перевірки документів ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» від 04.07.2023 №3926/20-40-07-16-06/40471467.
Станом на 04.07.2023 пояснень та їх документальних підтверджень, надання яких запропоновано, згідно з запитом ГУ ДПС у Харківській області, від 29.05.2023, ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» до перевірки не надано, у зв'язку з чим складено акт про ненадання до перевірки документів ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» від 05.07.2023 №3972/20-40-07-16-06/40471467.
Станом на 05.07.2023 пояснень та їх документальних підтверджень, надання яких запропоновано, згідно з запитом ГУ ДПС у Харківській області, від 29.05.2023, ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» до перевірки не надано, у зв'язку з чим складено акт про ненадання до перевірки документів ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» від 06.07.2023 №4045/20-40-07-16-06/40471467.
Станом на 06.07.2023, згідно з запитом ГУ ДПС у Харківській області, від 29.05.2023, ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» до перевірки надано документи частково, перелік наданих документів вказано у додатку до акту перевірки, у зв'язку з чим складено акт про ненадання до перевірки документів у повному обсязі ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» від 07.07.2023 №4113/20-40-07-16-06/40471467.
Станом на 07.07.2023, згідно з запитом ГУ ДПС у Харківській області від 29.05.2023, ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» до перевірки надано документи частково, перелік наданих документів вказано у додатку до акту перевірки, у зв'язку з чим складено акт про ненадання до перевірки документів у повному обсязі ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» від 10.07.2023 №4140/20-40-07-16-06/40471467.
На третій день перевірки платником податків до перевірки надано частково копії первинних документів, які завірені печаткою та підписані директором Товариства Петренко С.М..
При цьому, Товариство листом від 12.05.2023 вхідний до ГУ ДПС у Харківській області від 15.05.2023 №35281/6/ЕКП/64 повідомило, що директор Товариства Петренко С.М. знаходиться у ФР Німеччині, а також до листа надано копію закордонного паспорту, який підтверджує факт її знаходження в ФР Німеччині.
Відповідач зазначає, що до територіального органу ДПС за основним місцем обліку від ТОВ «Торговий Дім «ДІСВЄС-АГРО» не надходило письмово повідомлення (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) відповідно до п. 44.5. ст. 44. Податкового кодексу України, від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями).
Також, до територіального органу ДПС за основним місцем обліку від ТОВ «Торговий Дім «ДІСВЄС-АГРО», який провадив діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та не може пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, повідомлення, підписаного керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/ або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів) та/або про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати (наданого відповідно до п. п. 69.28. п. 69. підр. 10 розд. XX Кодексу), не надходило.
За квітень 2023 року ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в сумі 3637565 грн..
Основним чинником виникнення від'ємного значення з ПДВ у квітні 2023 року є здійснення придбання імпортної продукції у періодах серпень, грудень 2021 року, січень, лютий, серпень 2022 році та січень 2023 року та низька реалізації цієї продукції.
ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» до перевірки не надано пояснень, та частково надані документи на підтвердження даних податкових декларацій за періоди, в яких виникло від'ємне значення, що задекларовано в декларації з ПДВ за квітень 2023 року.
Також, ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» до перевірки не надано документів, пояснень та їх документальних підтверджень щодо проведення інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів тощо.
Так, в акті перевірки зафіксовано, що до перевірки не надано за період, що перевірявся (декларація з ПДВ за квітень 2023 року) наступні документи: договори з контрагентами продавцями з усіма змінами, додатковими угодами та додатками - частково; акти виконаних робіт, наданих послуг - частково; прибуткові накладні - частково; рахунки-фактури - частково; ТТН -частково; головну книгу за 2021 - 2023 рік; оборотно-сальдові відомості розгорнуті за перевіряємий період 1 клас «Необоротні активи», 2 клас «Запаси» - частково, 3 клас «Кошти, розрахунки та ін. активи» - частково, 4 клас «Власний капітал та забезпечення зобов'язань», 5 клас «Довгострокові зобов'язання», 6 клас «Поточні зобов'язання», 7 клас «Доходи і результат діяльності», 8 клас «Витрати за елементами», 9 клас «Витрати діяльності», 0 клас «Позабалансові рахунки»; кількість нерухомості на початок та на кінець перевіряємого періоду (рахунок 103); кількість техніки на початок та на кінець перевіряємого періоду (рахунок 104, 105), а також придбання та реалізації техніки за перевіряємий період; копія паспорта та ідентифікаційного коду директора та головного бухгалтера; та інші первинні документі які свідчать про господарську діяльність підприємства за перевіряємий період; пояснення щодо господарської діяльності.
Враховуючи часткову відсутність первинних документів та пояснення стосовно фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО», відсутність інформації щодо інвентаризації залишків ТМЦ, умов зберігання, зазначено, що перевіркою частково не можливо підтвердити достовірність відображених ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» показників у декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року.
За даними оборотно-сальдової відомості, по рахунку 28 «Товари», станом на 01.07.2023, обліковуються залишки в сумі 5702666,53 грн., по рахунку 205 «Будівельні матеріали» - залишки в сумі 115500,0 грн..
У зв'язку із неможливістю встановити фактичну наявність товарно-матеріальних цінностей на кінець перевіряємого періоду по рахунку 28 «Товари» не підтверджено залишків товарно-матеріальних цінностей на загальну суму обсягу 5 702666,53 грн., ПДВ - 1140 533,31 грн., та по рахунку 205 «Будівельні матеріали» не підтверджено залишки будівельних матеріалів на загальну суму обсягу 115500,00 гривень, ПДВ - 23100 гривень.
Таким чином, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року у Декларації від'ємного значення з ПДВ встановлено порушення платником податків: пп. «г» п. 198.5, та пп. «в» п. 200.4, ст.200 Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №275 5-VI, із змінами та доповненнями, внаслідок чого ТОВ «ТД «ДІСВЄС- АГРО» (код за ЄДРПОУ 40471467) завищено рядок 19 Декларації за рахунок заниження рядка 9 (колонка Б) Декларації, що в свою чергу призвело до завищення ряд. 21 Б «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду» у сумі 1 163 633 грн..
Відповідно до висновку акту перевірки від 14.07.2023 №21509/20-40-07-16-06/40471467, перевіркою дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року в Декларації від'ємного значення з ПДВ встановлено порушення ТОВ «ТД «ДІСВЄС- АГРО»:
1) пп. «г» п. 198.5, та пп. «в» п. 200.4, ст.200 Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, внаслідок чого ТОВ «ТД «ДІСВЄС- АГРО» (код за ЄДРПОУ 40471467) завищено рядок 19 Декларації за рахунок заниження рядка 9 (колонка Б) Декларації, що в свою чергу призвело до завищення ряд.21 Б «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду» у сумі 1 163 633 грн.;
2) абз. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Кодексу у декларації з ПДВ за квітень 2023 року (18.05.2023 № 9115987596) завищено показник рядку 17 (колонка Б) на суму 71022 грн.;
3) п. п. 16.1.3., п. п. 16.1.5. п. 16.1. ст. 16., п. п. 20.1.3., п. п. 20.1.6. п. 20.1. ст. 20. Податкового кодексу України, від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у повному обсязі.
Оцінюючи акт документальної перевірки, який слугував підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень в згаданій частині, колегія суддів зазначає наступне.
Так, Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745 (далі по тексту - Порядок № 727).
Порядком № 727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з нормами Розділу ІІ Порядку № 727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно з підпунктом 2 пункту 4 розділу 3 вказаного Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;
у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;
у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
Судовим розглядом встановлено, що акт перевірки на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.08.2023 № 00263300716 та № 00263320716, не містить детального посилання на первинні документи, якими оформлені фінансово-господарські операції, чи будь-які інші документи, що стосуються формування позивачем показників спірних рядків, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, та доказів, що підтверджують наявність факту порушення; відповідач не конкретизував на підставі, якого саме первинного документу чи інших документів, підтверджено факт порушень, які викладені в акті.
Відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.
Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Так, порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Так, пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).
Відповідно до пунктів 44.1 і 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Колегія суддів зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Судова колегія зазначає, що про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
Крім того, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.
Колегія суддів наголошує, що лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об'єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
З вищенаведеного вбачається, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведених вище норм вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Колегія суддів звертає увагу, що відсутність аналізу первинних документів та посилання на них в акті перевірки призвело до необґрунтованості висновків відповідача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що акт перевірки відповідача зазначеним вище вимогам не відповідає, адже відсутній аналіз первинних документів та посилання на них в акті перевірки, що відповідно унеможливлює оцінку об'єктивності щодо наявності/відсутності факту завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року у сумі 1 234 655 грн.;
Також, колегія суддів вказує, що позивачем до матеріалів справи надано документи, якими підтверджено факт існування договірних відносин з ТОВ «ТРАНС ФАВОРИТ», факт надання послуг та проведення розрахунків.
Окремо, колегія суддів зауважує, що позивачем до матеріалів справи були долучені, зокрема, копію головної книги та інвентаризаційні описи від 05.01.2025.
Щодо несвоєчасності долучення головної книги, позивачем у листах від 06.07.2023 №28 (вх. від 06.07.2023 №48795/6/71), від 07.07.2023 № 29 (вх. від 07.07.2023 №49085/6/71) зазначено, що головна книга була знищена внаслідок події, яка відбулася 04 липня 2023 року, а саме: близько 13:35 год. збройними силами рф було здійснено обстріл за адресою: АДРЕСА_1 із системи ОТРК «Іскандер-К» 9М727. Внаслідок обстрілу постраждали будинки №№ 7, 8, 10, 11, які розташовані на території 6-го мікрорайону. На момент ракетного обстрілу ноутбук та частина первинних документів ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» знаходились у кв. АДРЕСА_2 . В результаті ракетного влучання в квартирі АДРЕСА_3 були вибиті всі вікна, двері, пошкоджені всі меблі, а також ноутбук з первинною документацією підприємства, що зберігалась в електронному вигляді, в т.ч. головна книга.
Щодо несвоєчасності долучення інвентаризаційних описів, позивачем надано пояснення, з яких вбачається, що керівником та головним бухгалтером позивача є ОСОБА_1 , яка з початку повномасштабної воєнної агресії рф проти України перебуває із своєю родиною за кордоном. У зв'язку з тим, що бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. Зважаючи на те, що керівник підприємства перебуває за кордоном, організація проведення інвентаризації потребувала часу. 28.11.2023 ОСОБА_1 була видана довіреність на Гусєва Олександра Вікторовича, посвідчена ОСОБА_2 - віцеконсулом Генерального консульства України в Дюссельдорфі, якою ОСОБА_3 надано повноваження, зокрема, на участь у загальних зборах ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» та прийняття рішень з питань порядку денного. Надалі, рішенням №2/2023 єдиного учасника ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» було вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора, директором призначено ОСОБА_4 ; наказом №1 від 01.01.2024 затверджено комісію для проведення інвентаризації; згідно з наказом №2 від 01.01.2024 вказано провести інвентаризацію запасів на складі підприємства станом на 01.01.2024; затверджено склад інвентаризаційної комісії; проведення інвентаризації доручено інвентаризаційній комісії; строк проведення інвентаризації 01.01.2024 - 05.01.2025. За результатами проведення інвентаризації інвентаризаційною комісією складені інвентаризаційні описи від 05.01.2024. Вищевказані документи (довіреність, рішення, накази, витяг з ЄДРПОУ, інвентаризаційні описи від 05.01.2024) були невідкладно долучені до матеріалів даної справи.
Також, слід зазначити, що положення підпункту 20.1.19 підпункту 20.1 статті 20, пункту 198.5 статті 198 ПК України вказують на те, що контролюючий орган наділений правом вимагати проведення інвентаризації під час здійснення ним відповідної перевірки саме з метою використання отриманих відомостей в межах цієї ж перевірки.
Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року № 879 (далі - Положення № 879).
Абзацом 6 пункту 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань , затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року № 879, встановлено, що проведення інвентаризації є обов'язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. Інвентаризація має розпочатися в термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цього органу, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що вимога щодо проведення інвентаризації під час проведення перевірки, проведеної на підставі наказу від 26.05.2023 року № 2113-п, контролюючим органом не висувалася.
У постанові від 08 вересня 2019 року у справі № 802/1069/13-а Верховний Суд зауважував, що обставина порушення платником податків обов'язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов'язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати до прийняття відповідного рішення й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов'язку врахувати додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, при прийнятті рішення, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.
Так, зокрема, але не виключно, у постановах від 29 травня 2020 року (справа № 826/27811/15), від 06 серпня 2019 року (справа № 160/8441/18), від 31 січня 2020 року (справа № 826/15328/18), від 03 жовтня 2023 року (справа № 420/534/20) Верховний Суд сформулював такий висновок: «Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов'язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.».
Поряд з цим факт відмови надання платником податків документів під час податкової перевірки повинен фіксуватися у визначений законом спосіб, а саме шляхом складання акта про відмову у наданні документів. Про це Верховний Суд неодноразово вказував, зокрема, у постановах від 26 січня 2021 року у справі №814/3617/14, від 03 березня 2021 року у справі №824/638/18-а, від 08 вересня 2022 року у справі №640/26351/20, від 11 липня 2023 року у справі №822/554/17, від 10 січня 2023 року у справі №814/876/16 тощо).
Крім того, у постанові від 08 вересня 2019 року (справа №802/1069/13-а) Верховний Суд також зауважував, що обставина щодо порушення платником податків обов'язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, надати після початку перевірки всі документи, які пов'язані з предметом перевірки, не означає, що платник не має права додатково їх надати до прийняття контролюючим органом відповідного рішення за результатами перевірки та не звільняє контролюючий орган від обов'язку врахувати при прийнятті рішення додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.
У постановах від 08 вересня 2019 року (справа №802/1069/13-а), від 01 квітня 2020 року (справа №640/637/19), від 04 березня 2020 року (справа №0440/5658/18) Верховний Суд висловив позицію про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, контролюючий орган до прийняття рішення за результатами такої перевірки зобов'язаний призначити та провести позапланову перевірку.
При цьому у постановах від 24 лютого 2020 року (справа №440/4443/18), від 27 квітня 2022 року (справа №420/13197/20) Верховний Суд виснував, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на визначені нормами ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі якщо рішення контролюючого органу вмотивоване саме ненаданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.
Колегія суддів зазначає, що у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 806/434/16, від 24.01.2019 у справі №820/12113/15, від 12.02.2019, у справі № 820/6512/16 наголошується на тому, що право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на всіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником пронесу нових доказів, що в протилежному випадку є обмеженням судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження н порушення справедливого судового розгляду.
Таким чином, платник податків має право надавати первинні бухгалтерські та інші документи як під час, так і після проведення податкової перевірки, включаючи стадію судового розгляду справи за адміністративним позовом такого платника податків.
Щодо наявності у ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» виробничих потужностей для зберігання товарів, колегія суддів зазначає, що акт перевірки містить п. 2.8 Розділу 2 «Загальні положення» «Відомості про загальну площу приміщень (згідно з правовстановлюючими документами), що на початок перевірки використовуються у господарській діяльності». ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» (код за ЄДРПОУ 40471467) надавало до контролюючого органу повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП:
- Склад (нежитлова будівля), ідентифікатор об'єкта оподаткування 46800001, місцезнаходження об'єкта оподаткування: Україна, Харківська обл., м. Первомайський, ПДП «Хімпром» будинок б/н;
- Склад (нежитлова будівля), ідентифікатор об'єкта оподаткування 46800002, місцезнаходження об'єкта оподаткування: Україна, Рівненська обл., Рівненський р-н, село Городок, вул. Штейнгеля Барона, буд. 145
Позивач використовує складські приміщення: склад, розташований за адресою: Україна, Харківська обл., м. Первомайський, ПДП «Хімпром» будинок б/н; та склад, розташований за адресою: Україна, Рівненська обл., Рівненський р-н, село Городок, вул. Штейнгеля Барона, буд. 145., що підтверджують наступні документи:
- договір оренди № 01/04 від 18.04.2020;
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності;
- санітарний паспорт № 3 на право одержання, зберігання та застосування пестицидів та мінеральних добрив від 28.03.2023;
- санітарний паспорт на право одержання, зберігання та застосування пестицидів та мінеральних добрив від 23.11.2023 (термін дії: до 23.11.2023);
- договір оренди нежитлового приміщення №01052023 від 01.06.2023;
- акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.06.2023.
Фактичне зберігання товарів підтверджують наступні документи:
- акт № 1 приймання-передачі майна до договору оренди № 01/04 від 18.04.2020 від 01.02.2021;
- акт № 2 приймання-передачі майна до договору оренди № 01/04 від 18.04.2020 від 16.02.2021;
- акт № 3 приймання-передачі майна до договору оренди № 01/04 від 18.04.2020 від 04.08.2021;
- акт № 4 приймання-передачі майна до договору оренди № 01/04 від 18.04.2020 від 30.12.2021;
- акт № 5 приймання-передачі майна до договору оренди № 01/04 від 18.04.2020 від 19.01.2022;
- акт № 6 приймання-передачі майна до договору оренди № 01/04 від 18.04.2020 від 01.02.2022;
- акт № 7 приймання-передачі майна до договору оренди № 01/04 від 18.04.2020 від 25.01.2023 - бухгалтерськими довідками про вартість товару, що переданий на зберігання;
- довідки про наявність товару на складі;
- довідка зберігача про наявність товару на складі, згідно з договором № 01/04 від 18 квітня 2020 року.
Згідно з вказаними документами, залишок товарів на складі у вартісному вираженні, станом на 01.07.2023, відповідає даним бухгалтерського обліку і становить 5 702 666,53 грн..
Фактичне зберігання будівельних матеріалів підтверджується:
- довідкою про наявність будівельних матеріалів на складі;
- довідкою зберігача про наявність будівельних матеріалів на складі.
Згідно з вказаними документами, залишок будівельних матеріалів на складі у вартісному вираженні, станом на 01.07.2023, відповідає даним бухгалтерського обліку і становить 115 500,00 грн..
Щодо наявних трудових ресурсів позивача в акті перевірки зазначено, що штатна кількість працівників ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» становить дві особи. Така кількість працівників, як зазначено в акті перевірки, не дозволяє підприємству самостійно, власним трудовим ресурсом здійснювати перевезення, завантаження/ розвантаження товарів, їх зберігання.
Однак, як вбачається з пояснень позивача, останній для здійснення господарської діяльності використовує послуги професійних зберігачів (ФОП ОСОБА_4 , ТОВ «Сімейний сад»), що мають у власності спеціалізовані профільні об'єкти нерухомості та професійних експедиторів-перевізників ТОВ «Транс Фаворит». ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» є торгівельним підприємством, бізнес-модель якого полягає у закупівлі за межами України (імпорті) засобів захисту рослин, іншої сільгосппродукції, її зберігання і оптовий продаж кінцевим споживачам. Для обслуговування цієї бізнес-моделі достатньо двох штатних працівників та залучених зберігачів та перевізників, що надають послуги на договірних засадах.
Щодо відповідності позивача критеріям ризиковості, колегія суддів вказує, що в описовій частині акту перевірки (Розділ ІІІ) зазначається, що рішенням комісії регіонального рівня ГУ ДПС у Харківській області № 1207 від 11.07.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДІСВЄС-АГРО» включено до п. 8 критеріїв ризикованості платника податку в зв'язку з тим, що підприємство не надало документів по взаємовідносинах з окремими контрагентами, не надало документів на підтвердження ведення господарської діяльності (договори з постачальниками та покупцями, оборотно-сальдові відомості по рахунках, розрахункові документи, ТТН, наявність основних, складських приміщень, транспортних засобів, тощо.
Однак, не погодившись з таким рішенням комісії регіонального рівня, ТОВ «ТД «ДІСВЄС-АГРО» оскаржило його до адміністративного суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі №520/23558/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 11.07.2022 року за №1207; зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43983495, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДІСВЄС-АГРО" (код ЄДРПОУ 40471467, адреса: 64102, Харківська область, Лозівський район, м. Первомайський, м-н 4, буд.9, кв. 49) з переліку ризикових суб'єктів господарювання. Вказане рішення залишено в силі Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 року у справі №520/23558/23.
Крім іншого, судом не було встановлено ознак недобросовісності позивача як платника податку, а відповідачем, своєю чергою, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин, ділової мети (з огляду на основний вид економічної діяльності позивача та його специфіку), та наміру одержати економічний ефект тощо.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не спростував обставини реального виконання спірних операцій, засвідчених поданими платником первинними документами, не скористався правами, наданими йому податковим законодавством, для безпосереднього з'ясування обставин, які б підтвердили або спростували висновки про неможливість виконання контрагентом позивача господарських операцій.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 14.07.2023 №21509/20-40-07-16-06/40471467 не може бути підставою для прийняття податковим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а, відтак, є протиправними та таким, що належить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення від 24.08.2023 № 00263300716 та від 24.08.2023 № 00263320716.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДІСВЄС-АГРО".
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно із ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині.
За приписами пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи те, що суд першої інстанції внаслідок невірного застосування норм матеріального права дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 по справі № 520/33999/23 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДІСВЄС-АГРО" задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 по справі № 520/33999/23 скасувати.
Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДІСВЄС-АГРО" задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 24.08.2023 № 00263300716 та № 00263320716.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова