Головуючий І інстанції: С.М. Гелета
14 травня 2025 р. Справа № 480/5309/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2025, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 07.02.25 по справі № 480/5309/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1, ВЧ НОМЕР_1 , апелянт), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2, ВЧ НОМЕР_2 ), в якій просив:
- визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди військовослужбовцю ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 07 січня по 31 січня 2024 року, з 01 лютого по 10 лютого 2024 року, з 20 лютого по 22 лютого 2024 року, з 08 березня по 11 березня 2024 року, з 06 березня по 09 березня 2024 року, з 12 березня по 15 березня 2024 року, з 14 березня по 17 березня 2024 року, з 20 березня по 29 березня 2024 року за час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань;
- зобов'язати НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн за період з 07 січня по 31 січня 2024 року, з 01 лютого по 10 лютого 2024 року, з 20 лютого по 22 лютого 2024 року, з 08 березня по 11 березня 2024 року, з 06 березня по 09 березня 2024 року, з 12 березня по 15 березня 2024 року, з 14 березня по 17 березня 2024 року, з 20 березня по 29 березня 2024 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди ОСОБА_1 за період з 07 січня до 31 січня 2024 року (включно), з 01 лютого до 10 лютого 2024 року(включно), з 20 лютого до 22 лютого 2024 року(включно), з 08 березня до 17 березня 2024 року (включно), з 20 березня до 29 березня 2024 року (включно).
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн за період з 07 січня до 31 січня 2024 року (включно), з 01 лютого до 10 лютого 2024 року(включно), з 20 лютого до 22 лютого 2024 року(включно), з 08 березня до 17 березня 2024 року (включно), з 20 березня до 29 березня 2024 року (включно) у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні інших вимог - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду та винести постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивач виконував службово-бойові завдання щодо евакуації військовослужбовців згідно з бойовими наказами (розпорядженнями)та залучався до виконання таких завдань протягом певного періоду часу, відповідно до графіку чергування евакуаційних груп.
Згідно Методичних рекомендацій щодо документального підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконання бойового (спеціального) завдання або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії визначено документальне підтвердження виконання таких бойових (спеціальних) завдань у районах ведення бойових дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів.
Зокрема: - наявність бойового наказу (бойового розпорядження) щодо виконання бойових (спеціальних) завдань особовим складом медичної частини або підрозділу; - безпосередньої участі військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань визначених бойовим наказом (бойовим розпорядженням) командира військової частини (командира підрозділу).
Зауважив, що поняття безпосередньої участі військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань та перебування військовослужбовця у районах ведення воєнних (бойових) дій не є тотожним. Бойове завдання - завдання, яке поставлено вищим командиром підрозділу, частини, з'єднанню інколи групі або окремому військовослужбовцю для досягнення визначеної цілі в бою (операції) у визначений термін. Район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Виплата 100 000 грн позивачу здійснювалась саме за виконання бойових (спеціальних) завдань (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) пов'язане з ризиком для життя та здоров'я у районах воєнних (бойових) дій медичним персоналом, що підтверджується рапортами №700 від 08.02.2024, №1865 від 01.04.2024, №1133 від 01.03.2024.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.
В обґрунтування зазначив, що порядок №260 чітко визначає право на отримання спірної винагороди медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення).
Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
Позивач з 10.03.2022 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , на посаді - санітарний інструктор медичного пункту ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджуються витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 по стройовій частині від 10.03.2022 №35 (а.с. 6).
Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 06.05.2024 №913 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави ОСОБА_1 перебував у період з 10.02.2023 по 16.04.2023 ( АДРЕСА_1 ), з 26.04.2023 по 16.07.2023 (с. Липці Харківський район Харківська область), з 03.08.2023 по 11.11.2023, з 22.11.2023 по 12.02.2024, з 20.02.2024 по 22.02.2024, з 08.03.2024 по 05.04.2024 (смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада, Донецької області) та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, перебуваючи в АДРЕСА_2 (а.с. 7-9).
Стосовно нарахування позивачу додаткової винагороди за січень 2024 року.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.02.2024 №74 "Про виплату додаткової винагороди за січень 2024 року" (а.с. 23) встановлено виплатити позивачу за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) з 07.01.2024 до 31.01.2024 включно додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань (а.с. 24).
Також, наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.02.2024 №74 "Про виплату додаткової винагороди за січень 2024 року" встановлено виплатити позивачу за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн за період 01.01.2024 до 06.01.2024 включно у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (а.с. 25).
Стосовно нарахування позивачу додаткової винагороди за лютий 2024 року, суд зазначив наступне.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.03.2024 № 140 "Про виплату додаткової винагороди за лютий 2024 року" (а.с. 26) встановлено виплатити позивачу за період виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування штабу військової частини, який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) з 01.02.2024 до 10.02.2024, з 20.02.2024 до 22.02.2024 додаткову винагороду у розмірі 50 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах (а.с. 27).
Також, наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.03.2024 №140 "Про виплату додаткової винагороди за лютий 2024 року" встановлено виплатити позивачу за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн за період 11.02.2024 до 12.02.2024 включно у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (а.с. 28).
Стосовно нарахування позивачу додаткової винагороди за березень 2024 року, суд зазначив наступне.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.04.2024 №101 "Про виплату додаткової винагороди за березень 2024 року" встановлено виплатити позивачу за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) з 08.03.2024 до 11.03.2024 включно, з 14.03.2024 до 17.03.2024 включно, з 20.03.2024 до 29.03.2024 включно додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань (а.с. 31).
Також, наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.04.2024 №101 "Про виплату додаткової винагороди за березень 2024 року" встановлено виплатити позивачу за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн за період 12.03.2024 до 13.03.2024 включно, з 18.03.2024 до 19.03.2024 включно, з 30.03.2024 до 31.03.2024 включно у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (а.с. 27).
В адміністративному позові позивачем зазначається, що на підставі зазначених вище наказів отримано від ВЧ НОМЕР_2 додаткову винагороду в наступних розмірах 22 лютого 2024 року - 42 895, 16 грн (за січень 2024 року); 21 березня 2024 року - 43 815, 52 грн (за лютий 2024 року); 24 квітня 2024 року - 23 775,86 грн (за березень 2024 року).
Отже, спірним у даній справі є належне нарахування та виплата позивачу, як медичному працівнику, щомісячної додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн в період з 07.01.2024 до 29.03.2024.
Позивач вважає протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за період з 07.01.2024 до 31.01.2024 включно, з 01.02.2024 до 10.02.2024 включно, з 20.02.2024 до 22.02.2024 включно, з 08.03.2024 до 11.03.2024 включно, з 06.03.2024 до 09.03.2024 включно, з 12.03.2024 по 15.03.2024 включно, з 14.03.2024 до 17.03.2024 включно, з 20.03.2024 до 29.03.2024 включно, у зв'язку із чим звернувся до суду за із даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування зниженого розміру , а саме 30000 грн. та 50000 грн. замість належної до нарахування позивачу 100000 грн додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 та пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260 за період з 07 січня по 31 січня 2024 року, з 01 лютого по 10 лютого 2024 року, з 20 лютого по 22 лютого 2024 року, з 08 березня по 17 березня 2024 року, з 20 березня по 29 березня 2024 року, за час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань, як медичному персоналу, є протиправними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у зазначеній частині, як обґрунтовані та правомірні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.
Відповідно до положень ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Відповідно до статті 3 Закону № 2232-ХІІ правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин).
Пунктом 1-1 вказаної постанови установлено, що військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бонових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до п.2 розділ XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок №260) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення).
Судовим розглядом встановлено, що позивач є санітарним інструктором медичного пункту ВЧ НОМЕР_1 , а отже є медичним персоналом.
Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 06.05.2024 №913 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави ОСОБА_1 перебував у період з 10.02.2023 по 16.04.2023 ( АДРЕСА_1 ), з 26.04.2023 по 16.07.2023 (с. Липці Харківський район Харківська область), з 03.08.2023 по 11.11.2023, з 22.11.2023 по 12.02.2024, з 20.02.2024 по 22.02.2024, з 08.03.2024 по 05.04.2024 (смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада, Донецької області) та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, перебуваючи в с. Липці Харківський район Харківської області, смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська територіальна громад, Донецька область.
Згідно п. 4. Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_1 від 06.05.2024 №913 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави ОСОБА_1 перебував у період з 10.02.2023 по 16.04.2023 ( АДРЕСА_1 ), з 26.04.2023 по 16.07.2023 (с. Липці Харківський район Харківська область), з 03.08.2023 по 11.11.2023, з 22.11.2023 по 12.02.2024, з 20.02.2024 по 22.02.2024, з 08.03.2024 по 05.04.2024 (смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада, Донецької області) та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, перебуваючи в АДРЕСА_2 є:
- бойове розпорядження оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №1314/4/9/906дск/окп-ГІРНИК від 10.02.2023;
- бойове розпорядження тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_2 " №109/дск окп-ДРУЖКІВКА від 11.02.2023;
- наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.02.2023 №42;
- наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.04.2023 №112;
- бойове розпорядження тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_2 " №27/т/БП/опк від 24.04.2023;
- бойове розпорядження ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 23.04.2023 №116/1/2371т;
- наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.04.2023 №123;
- бойове розпорядження оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 11.05.2023 №103/ОУВ;
- наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.05.2023 №140;
- наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.07.2023 №205;
- бойове розпорядження оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 21.07.2023 №3332/ОУВ;
- бойове розпорядження оперативного - тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_5 " від 21.07.2023 №БР-2935;
- наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.08.2023 №225;
- наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.11.2023 №327;
- наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.11.2023 №338;
- наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.02.2024 №44;
- наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.02.2024 №51;
- наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.02.2024 №54;
- наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.03.2024 №69;
- бойове розпорядження оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_6 " №269т/БР/ОТУ від 05.04.2024;
- наказ командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.04.2024 №102.
Отже, довідка ВЧ НОМЕР_1 від 06.05.2024 №913 видана на підставі одного із підтверджуючих документів, передбачених пунктом п. 4. Порядку №260.
Відповідно до п.3 розділ XXXIV Порядку№260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 лютого 2024 року №42 «Про визначення і визначена районом ведення воєнних (бойових ) дій смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада Донецької області визначена районом ведення воєнних (бойових ) дій з 01 по 31 січня 2024 року.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 березня 2024 року №82 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових дій) смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада Донецької області визначена районом ведення воєнних (бойових ) дій з 01 по 29 лютого 2024 року.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01 квітня 2024 року №121 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових дій) смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада Донецької області визначена районом ведення воєнних (бойових ) дій з 01 по 31 березня 2024 року.
З вищенаведеного вбачається, що смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада, Донецької області в період з 01 січня по 31 березня 2024 року визначене районом ведення воєнних (бойових) дій.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняття позивачем безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в смт. Зарічне, Краматорський район, Лиманська міська територіальна громада, Донецької області в період з 01 січня по 31 березня 2024 року (у період здійснення зазначених заходів) підтверджується належним, допустимим й достатніми доказами та підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.
Так, згідно з п.9 розділ XXXIV Порядку№260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини.
Відповідно до п.10 розділ XXXIV Порядку№260 накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Судом встановлено, що ВЧ НОМЕР_1 всупереч зазначеним вище обставинам та вимогам законодавства Позивачу нарахована та виплачена додаткова винагорода в наступних розмірах:
- у січні 2024 року за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) з 07.01.2024 до 31.01.2024 включно додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань (наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.02.2024 №74 Про виплату додаткової винагороди за січень 2024 року);
- у лютому 2024 року за період виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування штабу військової частини, який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) з 01.02.2024 до 10.02.2024 включно, з 20.02.2024 до 22.02.2024 включно додаткову винагороду у розмірі 50 000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах (наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.03.2024 №140 Про виплату додаткової винагороди за лютий 2024 року);
- у березні у 2024 року за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) з 08.03.2024 до 11.03.2024 включно, з 14.03.2024 до 17.03.2024 включно, з 20.03.2024 до 29.03.2024 включно додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних ) завдань (наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.04.2024 №101 Про виплату додаткової винагороди за березень 2024 року).
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах №120/4387/23 від 23.05.2024 та №120/4967/23 від 24.05.2024, де суд касаційної інстанції вказав, що оформлена стосовно позивача довідка військової частини підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.
Враховуючи вищевикладене, позивач, як медичний персонал медичного підрозділу, має право на нарахування та виплату йому додаткової винагороди у спірному періоді за час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань з розрахунку 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Отже, довідка ВЧ НОМЕР_1 від 06.05.2024 №913 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Позивача видана на підставі одного із підтверджуючих документів, передбачених пунктом п. 4. Порядку №260.
З аналізу наведеного вище вбачається, що дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди військовослужбовцю ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 07 січня до 31 січня 2024 року (включно), з 01 лютого до 10 лютого 2024 року(включно), з 20 лютого до 22 лютого 2024 року(включно), з 08 березня до 17 березня 2024 року (включно), з 20 березня до 29 березня 2024 року (включно) за час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань є протиправними.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що дії ВЧ НОМЕР_1 щодо нарахування зниженого розміру , а саме 30000 грн. та 50000 грн. замість належної до нарахування позивачу 100000 грн додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 та пунктом 2 розділу XXXIV Порядку № 260 за період з 07 січня по 31 січня 2024 року, з 01 лютого по 10 лютого 2024 року, з 20 лютого по 22 лютого 2024 року, з 08 березня по 17 березня 2024 року, з 20 березня по 29 березня 2024 року, за час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань, як медичному персоналу, є протиправними.
Посилання апелянта на правомірність проведених виплат позивачу колегія суддів вважає неправомірними з вище зазначених підстав.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 7 лютого 2025 року по справі № 480/5309/24 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк