Постанова від 15.05.2025 по справі 440/1179/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 р. Справа № 440/1179/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, повний текст складено 06.03.25 по справі № 440/1179/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною відмову ГУПФУ в Полтавській області, оформлену листом вих. №1605-940/Л-02/8-1600/25 від 27.01.2025 в врахуванні суми індексації заробітної плати під час розрахунку суми пенсійного забезпечення ОСОБА_1 ;

- зобов'язати ГУПФУ в Полтавській області перерахувати та виплатити пенсійне забезпечення ОСОБА_1 з врахуванням суми індексації заробітної плати, яка зазначена в довідці ГУНП в Полтавській області вих. № 27 від 12.02.2024, починаючи з 29.04.2021 з врахуванням раніше виплаченої суми.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення, обчисленої на підставі довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням, за період травень 2019 року - квітень 2021 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 15.01.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення, обчисленої на підставі довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням, за період травень 2019 року - квітень 2021 року, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії. В решті вимог - позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права та просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 15.01.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення, обчисленої на підставі довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням, за період травень 2019 року - квітень 2021 року, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії, та прийняти в цій частині нове рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 29.04.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення, обчисленої на підставі довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням, за період травень 2019 року - квітень 2021 року, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд помилково дійшов висновку, що перерахунок пенсії повинен здійснюватись з дати звернення до ГУНП в Полтавській області про надання оновленої довідки, а не з моменту призначення пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі № 440/1179/25 залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т. ч. копію апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходила службу в Головному управлінню Національної поліції в Полтавській області.

З 29.04.2021 позивачу призначено пенсію по інвалідності на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 60% грошового забезпечення, що підтверджується протоколом за пенсійною справою №1613017341 (НПУ).

При призначенні пенсії відповідачем враховано посадовий оклад - 2500,00 грн, оклад за військове звання - 2000,00 грн, процентну надбавку за вислугу років 40% - 1800,00 грн, середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці в сумі - 7627,18 грн, у т.ч. надбавка за специфічні умови проходження служби 45% та премію 52,917%. Сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 13927,18 грн.

У свою чергу довідка від 08.06.2021 №69/115/29/10/02/-2021 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не містить індексації грошового забезпечення, з огляду на що індексація грошового забезпечення не була врахована при обрахунку пенсії за вислугу років.

За запитом позивача ГУНП в Полтавській області оформлено довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням, за період травень 2019 року - квітень 2021 року, у якій зазначено суми індексації грошового забезпечення.

На звернення позивача від 15.01.2025 щодо здійснення перерахунку розміру її пенсії на підставі заяви та доданої довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період травень 2019 року - квітень 2021 року, відповідач листом від 27.01.2025 №1605-940/Л-02/8-1600/25 повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Зазначив, що відповідно до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою в інтересах справи на службі) та премії за останні 24 місяці перед звільненням. Зазначений перелік є вичерпним (надбавки, доплати, підвищення) і не включає такий вид грошового забезпечення, як індексація грошового забезпечення. А тому вказана виплата не може бути врахована у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення, обчисленої на підставі довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням, за період травень 2019 року - квітень 2021 року.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 15.01.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення, обчисленої на підставі довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням, за період травень 2019 року - квітень 2021 року, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 29.04.2021 по 14.01.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення, обчисленої на підставі довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням, за період травень 2019 року - квітень 2021 року, суд першої інстанції виходив з того, що 15.01.2025 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з відповідною заявою та довідкою ГУНП в Полтавській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням, за період травень 2019 року - квітень 2021 року, у зв'язку з чим позивач набув право на перерахунок пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення саме з 15.01.2025, а не з дати призначення пенсії.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ, яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до преамбули Закону № 2262-ХІІ цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Постанови № 393 пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

- відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених зі служби в органах внутрішніх справ, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

Відповідно до частини 5 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії не врегульовано положеннями Закону №2262-ХІІ.

Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно зі статтею 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078), передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Таким чином, незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2262-ХІІ, яким імперативно визначено види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, а також відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовано відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям, що не передбачають віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема наведених вище Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ, та Порядку №1078.

Індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.08.2021 у справі № 240/7853/19, що згідно з приписами частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковим для врахування судом.

Зважаючи на вищевикладені обставини, колегія суддів доходить висновку про наявність у позивачки права на врахування індексації грошового забезпечення у складі грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Судом встановлено, що ГУНП в Полтавській області виготовлено та направлено листом вих. № 27 від 12.02.2024 довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням, за період травень 2019 року - квітень 2021 року, в якій зазначено суми індексації грошового забезпечення.

15.01.2025 позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.

Проте пенсійний орган, отримавши зазначену довідку, протиправно відмовив у перерахунку та виплаті пенсії на підставі оновленої довідки згідно листа ГУ ПФУ в Полтавській області від 27.01.2025 №1605-940/Л-02/8-1600/25.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протипрвність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення, обчисленої на підставі довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області про грошове забезпечення за 24 місяці перед звільненням, за період травень 2019 року - квітень 2021 року.

При цьому, колегія суддів враховує відсутність спору щодо визначення видів грошового забезпечення, які включені до довідки ГУНП в Полтавській області про грошове забезпечення позивачки за 24 місяці перед звільненням, за період травень 2019 року - квітень 2021 року.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 15.01.2025 звернулася до відповідача з відповідною заявою та довідкою ГУНП в Полтавській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням, за період травень 2019 року - квітень 2021 року, тому саме з 15.01.2025 позивачка набула право на перерахунок пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення, а не з 29.04.2021 - дати призначення пенсії.

Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції та звертає увагу, що згідно з ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Застосування до спірних правовідносин ч.3 ст.51 Закону №2262-XI зумовлює протиправність відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивачки на підставі оновленої довідки, тому дата видачі такої довідки та звернення позивачки до органу ПФУ із відповідною заявою не змінює дату, з якої у позивачки виникло право на проведення перерахунку пенсії.

Таким чином, з огляду на виникнення у позивачки права на перерахунок пенсії за оновленою довідкою, та враховуючи те, що позивачка звернулась про здійснення перерахунку розміру її пенсії на підставі оновленої довідки, у відповідача, з урахуванням положень статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, виникає обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивачки з 29.04.2021, що безпідставно не враховано судом першої інстанції.

За цим, доводи апеляційної скарги позивачки про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що перерахунок пенсії повинен здійснюватись з дати звернення до ГУПФУ в Полтавській області про надання оновленої довідки, а не з моменту призначення пенсії, приймаються колегією суддів в якості належних.

Інші аргументи, зазначені сторонами по справі, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, колегія суддів враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу позивачки слід задовольнити, з частковим скасуванням рішення суду.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі № 440/1179/25 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 29.04.2021 по 14.01.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення, обчисленої на підставі довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням, за період травень 2019 року - квітень 2021 року.

Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 29.04.2021 по 14.01.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення, обчисленої на підставі довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 24 місяці перед звільненням, за період травень 2019 року - квітень 2021 року, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі № 440/1179/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий

Попередній документ
127372082
Наступний документ
127372084
Інформація про рішення:
№ рішення: 127372083
№ справи: 440/1179/25
Дата рішення: 15.05.2025
Дата публікації: 19.05.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (29.05.2025)
Дата надходження: 28.01.2025
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОДОБАЙЛО З Г
суддя-доповідач:
КОСТЕНКО Г В
ПОДОБАЙЛО З Г
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
позивач (заявник):
Лазоренко Юлія Костянтинівна
суддя-учасник колегії:
РАЛЬЧЕНКО І М
ЧАЛИЙ І С