15 травня 2025 року справа №360/5473/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року (повне судове рішення складено 31 березня 2025 року) у справі № 360/5473/21 (суддя в І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
13 березня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни про зміну порядку виконання судового рішення, на підставі якого 03 лютого 2022 року Луганським окружним адміністративним судом у справі № 360/5473/21 видано виконавчий лист, змінивши зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 16 липня 2021 року № 33/33-2442, та фактично сплачених сум, на стягнення у розмірі 294941,90 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/5473/21, виданий 03 лютого 2022 року про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 16 липня 2021 року № 33/33-2442, та фактично сплачених сум.
10 травня 2023 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 71783809.
До державного виконавця надійшла відповідь боржника, з якої встановлено, що рішення суду не виконано. ОСОБА_1 проведено виплату заборгованості за рішенням суду по справі № 360/5473/21 на загальну суму 11041,04 грн (у 2023 році: у липні - 557,32 грн, у вересні - 2093,00 грн, у жовтні - 1303,00 грн, у листопаді - 4,10 грн, у грудні - 0,62 грн; у 2024 році: у жовтні - 2361,00 грн, у листопаді - 2361,00 грн, у грудні - 2361,00 грн). Залишок заборгованості станом на дату відповіді складає 294941,90 грн. Суму коштів для погашення заборгованості відповідно до Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165 (далі - Порядок № 1165), буде визначено у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік, який наразі не затверджено.
З посиланням на положення статей 3, 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявник вважає, що наявні підстави для зміни порядку виконання судового рішення.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року заяву начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пихоніної Маргарити Володимирівни про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 360/5473/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду 17 грудня 2021 року у справі № 360/5473/21 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 16 липня 2021 року № 33/33-2442, та фактично сплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості з перерахованої та невиплаченої пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 31 липня 2022 року у розмірі 294941,90 грн (двісті дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот сорок одна грн 90 коп.).
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з 01 квітня 2021 року здійснення фінансування виплати пенсії можливо тільки Пенсійним фондом України.
Відповідно до Порядку № 1165 пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Із загальної суми доплати пенсії за минулий час, нарахованої ОСОБА_1 на виконання рішення суду, з урахуванням положень абзацу третього пункту 4 Порядку № 1165 протягом 2023-2024 років ОСОБА_1 виплачено частину боргу в сумі 11041,04 грн. Залишок боргу станом на 18 березня 2025 року складає 294941,90 грн.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік на сьогодні не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік після його затвердження.
З урахуванням того, що зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом, відповідно до статті 245 КАС України, при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Тому боржник вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви та зміни порядку виконання рішення суду у цій справі.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України:
судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);
судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина друга);
невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 07 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 360/5473/21 задоволено повністю позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 25 серпня 2021 року № 634 ( ОСОБА_1 ), яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 16 липня 2021 року № 33/33-2442;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 16 липня 2021 року № 33/33-2442, та фактично сплачених сум;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.).
03 лютого 2022 року позивачу видано виконавчий лист у справі № 360/5473/21.
Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10 травня 2023 року ВП № 71783809 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 360/5473/21, виданого Луганським окружним адміністративним судом 03 лютого 2022 року, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 16 липня 2021 року № 33/33-2442, та фактично сплачених сум.
Листом від 28 лютого 2025 року № 1200-0308-8/5253 боржник повідомив відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що відповідно до Порядку № 1165 пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік. Із загальної суми доплати пенсії за минулий час (305982,94 грн), нарахованої ОСОБА_1 на виконання рішення суду, з урахуванням положень абзацу третього пункту 4 Порядку № 1165, протягом 2023-2024 років позивачу виплачено частину боргу в сумі 11041,04 грн. Залишок боргу станом на 28 лютого 2025 року складає 294941,90 грн. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік на сьогодні не затверджено.
Відповідно до протоколу по пенсійній справі № 101203009218-МВС та розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 101203009218 ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 360/5473/21 проведено перерахунок пенсії з 01 грудня 2019 року; з 01 серпня 2022 року пенсія виплачується у новому розмірі; заборгованість по нарахованій, але не виплаченій пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 31 липня 2022 року після проведеного перерахунку складає 305982,94 грн.
Згідно з Інформацією про заборгованість з пенсії на виконання рішення суду у справі № 360/5473/21 від 17 грудня 2021 року без дати та без номеру, наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, станом на 18 березня 2025 року залишок невиплачених коштів на виконання рішення суду у справі № 360/5473/21 від 17 грудня 2021 року складає 294941,90 грн.
Отже, станом на цей час рішення суду у справі № 360/5473/21 не виконано.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).
Отже, з наведених положень статті 378 КАС України слідує, що невиконання рішення суду про зобов'язання нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Із зібраних судом матеріалів судом встановлено, що розмір з невиплаченої заборгованості з пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 31 липня 2022 року складає 294941,90 грн.
З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців.
Заборгованість у розмірі 294941,90 грн, нарахована на виконання судового рішення, стягувачу не сплачена.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 360/5473/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 31 липня 2022 року у розмірі 294941,90 грн.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі № 360/5473/21 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 15 травня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Е. Г. Казначеєв