14 травня 2025 року Чернігів Справа № 620/2787/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо відмову у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби та зобов'язання відповідача звільнити ОСОБА_1 з військової служби за сімейними обставинами відповідно п.п. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із рапортом про звільнення з військової служби та надав пакет документів, що підтверджує про наявність рідного брата, який пропав безвісти під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. Водночас, відповідач протиправно відмовив у задоволенні рапорта, посилаючись на те, що позивач не надав підтвердження факту того, що рідний брат зник саме під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем у встановлений судом строк подано відзив на позов, у якому вказано, що позов останній не визнає, в його задоволенні просить відмовити, оскільки позивач не надав усіх необхідних документів, передбачених чинним законодавством.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходить службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді оперативного чергового відділення напрямків командного пункту штабу, що не заперечується відповідачем.
06.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до керівництва військової частини з рапортом про звільнення його з військової служби з вищевказаних підстав (рапорт разом з додатками було подано ним особисто через систему електронного документообігу (СЕДО) 06.01.2025) (а.с. 27).
До свого рапорту Позивач долучив копії документів брата ОСОБА_2 , а саме копію сторінок його паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, витяг з рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради про нагородження брата ОСОБА_2 медаллю «За оборону Чернігова».
Також Позивачем було долучено копії документів у підтвердження родинних зв'язків з ОСОБА_2 , зокрема копія свідоцтва про народження брата ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 , копію свого свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , копію свідоцтва про зміну свого імені та прізвища серії НОМЕР_4 , а також копію свого паспорта № НОМЕР_5 , копію своєї картки платника податків та витяг з реєстру територіальної громади.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 при народженні Позивач мав ім'я ОСОБА_3 , його батьками (як і батьками його брата ОСОБА_2 ) зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . У подальшому, Позивач вирішив змінити прізвище та ім'я взявши замість « ОСОБА_3 » прізвище та ім 'я « ОСОБА_6 », лишивши по батькові тим же « ОСОБА_7 » (підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_4 виданого 26.10.2010).
У відповідь на рапорт Позивача листом Військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2024 №642/2032 повідомлено, що його рапорт розглянуто та зазначено, що зі змісту наданих додатків неможливо встановити, що рідний брат Позивача ОСОБА_2 зник безвісти саме під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, а відтак підстави для задоволення рапорту, як і підстави для звільнення Позивача відсутні (а.с. 28-29).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно підпункту «г» п. З ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Пунктом 3 частини 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначений у Положенні про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджений Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).
Згідно з пунктом 260 Положення №1153/2008 під час дії особливого періоду військовослужбовці звільняються з військової служби з підстав, визначених статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 26-2 названого Закону.
Порядок звільнення врегульований пунктами 233-243 Положення №1153/2008.
Пунктом 233 Положення №1153/2008 закріплено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Відповідно до пункту 1.5 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (далі - Інструкція №170) для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об'єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються: подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (далі - План переміщення на посади) (додаток 16) на військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу, зокрема щодо звільнення з військової служби.
Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.
Так, відповідно до пункту 5 вказаного Переліку встановлено, що через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», подаються:
копія аркуша бесіди;
копія рапорту військовослужбовця;
копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років);
документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме:
22) у разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати:
документ, що підтверджує родинні зв'язки (копія свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про народження особи або дружини (чоловіка));
один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка) батьків особи чи її дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної
30) якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану:
документи, що підтверджують родинні зв'язки;
копія посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або копія посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої особі надано статус або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни, копія свідоцтва про смерть особи, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану або копія рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України;
витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин або рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України.
Відповідно до пункту 241 Положення №1153/2008 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.
З аналізу наведеного слідує, що спеціальним законодавством України чітко врегульовано порядок звільнення військовослужбовців з військової служби під час дії особливого періоду.
Так, досліджуючи питання правомірності відмови у задоволенні рапорту позивача, суд зазначає таке.
Позивач разом із рапортом подав командиру військової частини документи, що підтверджують родинні зв'язки із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є його рідним братом, що не заперечується відповідачем. Також позивач надав витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №200241028-2273 від 28.10.2024. У вказаному витязі інформація про обставини зникнення безвісти особи вказано «Зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій), особа рядового або начальницького складу». Дата набуття статусу - 28.10.2024 року.
Окрім вказаних вище доказів позивач також надав: довідку ЧРУП ГУНП в Чернігівській області №2146/124/48/8/24 від 08.07.2024 про те, що ОСОБА_2 з 03.05.2022 перебуває в розшуку, як безвісно зниклий і його місце знаходження не встановлено; рішення №280 від 07.05.2024 виконавчого комітету Чернігівської міської ради про нагородження медаллю «За оборону Чернігова», у якому зазначено, що виконавчий комітет Чернігівської міської ради вирішив нагородити медаллю «За оборону Чернігова» із числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_6 (88 осіб),..., які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення відсічі та втримування російської збройної агресії проти України під час оборони міста Чернігова упродовж лютого- березня 2022 року, згідно з додатком 1 до цього рішення. Додатком 1 до вказаного рішення передбачено список на нагородження медаллю «За оборону Чернігова» (із числа військовослужбовців), позиція 155 даного списку стосується ОСОБА_2 .
Окрім того, листом Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Збройних Сил України від 08.02.2025 року №502/2/9/847 повідомлено, що інформацію про участь осіб в обороні міста Чернігова з перших днів збройної агресії рф можливо підтвердити тільки зі слів представника Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », полковника ОСОБА_8 , який здійснював координацію таких співслужбовців як і він сам на добровільних засадах, без будь-якого документального підтвердження. Як було повідомлено у зазначеному листі, зі слів ОСОБА_8 та його співслужбовців можна стверджувати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на псевдо «Шахист» входив до групи однодумців з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які дійсно приймали участь у відсічі збройної агресії рф в ході оборони міста Чернігова з перших днів війни. Також даним листом повідомлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на псевдо «Шахист» дійсно приймав участь у заходах з оборони м. Чернігова та за наявною інформацією, орієнтовно 6-7 березня 2022 року з невідомих причин і намірів висунувся в район населеного пункту Полуботки, звідки, на жаль, не повернувся.
Отже, зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами в повній мірі підтверджується участь ОСОБА_2 у здійсненні заходів із забезпечення відсічі та втримування російської збройної агресії проти України під час оборони міста Чернігова упродовж лютого-березня 2022 року та зникнення останнього безвісти за особливих обставин саме під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Враховуючи вказане, суд вважає, що позивач доведено його право на звільнення з військової служби відповідно п.п. «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в той час як Військовою частиною НОМЕР_1 не доведено правомірність відмови у задоволенні рапорту ОСОБА_1 .
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що слід задовольнити шляхом визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби, зобов'язавши Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, відповідно до підпункту «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Керуючись статтями 5, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби, на підставі його рапорту та наданих документів, за сімейними обставинами відповідно до підпункту «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, відповідно до підпункту «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 .
Дата складення повного рішення суду - 14.05.2025.
Суддя Ю. О. Скалозуб