15 травня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2550/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-111173-56 від 02.05.2024 року ГУ ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 .
1.2. Ухвалою суду від 14.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи позивача
2.1. На думку позивача вимога про оплату боргу (недоїмки) №Ф-111173-56 від 02.05.2024 року підлягають скасуванню виходячи з наступного.
2.2. Зокрема, у позовній заяві позивача вказує, що податковим органом допущено порушення процедури винесення оскаржуваної вимоги, а саме відповідачем не винесено та не вручено акт перевірки, що у свою чергу порушило право позивача на подання заперечень щодо такого акту.
2.3. Також стверджує, що оскаржуване рішення відповідача підписано заступником начальника ГУ ДПС в Чернівецькій області ОСОБА_2 . У той же час вивченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що ОСОБА_2 не є керівником або підписантом ГУ ДПС в Чернівецькій області, відомості про нього у державному реєстрі відсутні, що свідчить про відсутність права у останнього підписувати оскаржуване рішення від імені відповідача.
2.4. Окрім цього, звертає увагу, що відповідач взагалі не вказав за який період виникла заборгованість, при цьому оскаржуване рішення взагалі винесене у травні 2024 року. При цьому наголошує, що з 2011 року вона безперервно перебуває закордоном та взагалі не здійснює господарської діяльності. В 2011 році подала заяву про припинення ФОП.
Аргументи відповідача
2.5. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позову.
2.6. Так зазначає, що ФОП ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Чернівецькій області з 11.01.2011 р. по теперішній час на загальній системі оподаткування.
2.7. Роз'яснює, що законом України від 21.12.2016 р. №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 3200,00 грн. на місяць, а отже мінімальний розмір єдиного внеску складає 704,00 грн. на місяць (3200,00 грн.*22%). З огляду на викладене, загальна сума єдиного внеску за 2017 рік становить 8448,00 грн. (704,00 грн.*12). Законом України від 07.12.2017 р. №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 3723,00 грн. на місяць, а отже мінімальний розмір єдиного внеску складає 819,06 грн. на місяць (3723,00 грн.*22%). З огляду на викладене, загальна сума єдиного внеску за 2018 рік становить 9828,72 грн. (819,06 грн.* 12). Законом України від 23.11.2018 р. №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 4173,00 грн. на місяць, а отже мінімальний розмір єдиного внеску складає 918,06 грн. на місяць (4173,00 грн. *22%). З огляду на викладене, загальна сума єдиного внеску за 2019 рік становить 11016,72 грн. (918,06 грн.* 12). Законом України від 14.11.2019 р. №294-DC «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2020 року по 31.08.2020 р. встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 4723,00 грн. на місяць, а отже мінімальний розмір єдиного внеску в цей період складає 1039,06 грн. на місяць (4723,00 грн.*22%), з 01.09.2020 р. - розмір мінімальної заробітної плати становить - 5000,00 грн., мінімальний розмір єдиного внеску з 01.09.2020 р. складає 1100,00 грн. на місяць (5000,00 грн.*22%).
2.8. При цьому, враховуючи те, що абз. першим пункту 910 розділу VIII Закону № 2464-VI (із змінами) передбачено звільнення від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску осіб, зазначених у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року за себе, а також згідно Закону України від 04 грудня 2020 року №1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», тимчасово, за період з 01 по 31 грудня 2020 року, звільнено фізичних осіб - підприємців (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) за умови якщо такими платниками єдиного внеску за вказаний період не отримано дохід (прибуток) - нарахована сума єдиного внеску за 8 місяців 2020 р. (січень-лютий, червень-листопад) становить 8495,3 грн. (1039,06 грн.*5+1100*3 грн.).
2.9. Таким чином стверджує, що станом на 26.06.2024 р. в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 облікується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 34810,43 грн.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Згідно наданих контролюючим органом ідентифікаційних даних по ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) видно, що позивач зареєстрована за основним місцем обліку в ГУ ДПС у Чернівецькій області, дата взяття на облік - 11.01.2011 року, основний вид діяльності - роздрібна торгівля з лотків та на ринках (код КВЕД 52.62.0), з 10.01.2011 року є платником ЄСВ.
3.2. Відповідно до відомостей, що вказані у інтегрованій картці платника за позивачем станом на 31.12.2023 року рахується заборгованість по сплаті єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, у точу числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (код платежу 80 71040000) у розмірі 343810,43 грн.
3.3. У зв'язку із несплатою єдиного соціального внеску, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області сформовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-111173-56 від 02.05.2024 року, якою від позивача вимагається сплатити борг у розмірі 343810,43 грн.
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Предметом цього позову є вимога Головного управління ДПС у Чернівецькій області №Ф-111173-56 від 02.05.2024 року про сплату боргу (недоїмки), а тому суд має надати оцінку на предмет її правомірності та безпосередньо наявності підстав для її формування.
4.2. Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
4.3. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI під єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розуміють консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
4.4. Під застрахованою особою розуміють фізичну особу, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI).
4.5. Отже, з викладеного слідує, що єдиний соціальний внесок є обов'язковим платежем, метою якого є забезпечення захисту прав застрахованих осіб, які такий внесок сплачували самостійно або за них такі внески сплачувались іншими особами.
4.6. Згідно частини 1 статті 12 Закону № 2464-VI завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
4.7. Пунктом 3 частини 2 статті 12 Закону України №2464-VI передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
4.8. Статтею 4 Закону №2464-VI визначено перелік платників єдиного соціального внеску, серед яких фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини 1).
4.9. У частині 4 статті 4 Закону №2464-VI визначено перелік осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску, зокрема такими є особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
4.10. Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI визначені обов'язки платника єдиного внеску, серед яких обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1), подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (пункт 4).
4.11. Згідно частини 3 цієї ж статті Закону №2464-VI обов'язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4, 5, 5-1 та 16 частини першої статті 4 цього Закону.
4.12. Приписами частини 1 статті 7 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується:
- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI);
- для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI).
4.13. Під мінімальним страховим внеском Закон №2464-VI розуміє суму єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини 1 статті 1), тоді як під максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску розуміється максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (пункт 4 частина 1 статті 1 Закону №2464-VI).
4.14. Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
4.15. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина 6 статті 9 Закону №2464-VI).
4.16. Згідно частин 2-4 статті 25 №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
4.17. Відповідно до пункту 42.1 статті 42 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
4.18. Суд зазначає, що пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
4.19. Пункт 42.5 статті 42 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
4.20. Також суд зазначає, що згідно пункту 1.6.3.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 року № 470, вимоги та рішення щодо єдиного внеску приймаються податковими органами відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у порядку та терміни, визначені Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну фінансову політику.
4.21. Так, наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449 затверджено Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція №449).
4.22. Згідно пункту 3 розділу IV Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
4.23. Пунктом 4 розділу IV Інструкції №449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Податковий орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:
платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;
вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.
Сформована в ІКС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.
Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ІКС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику єдиного внеску, другий долучається до справи платника.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
4.25. Так, судом у цій справі встановлено, що згідно наданих контролюючим органом ідентифікаційних даних, позивач зареєстрована за основним місцем обліку в ГУ ДПС у Чернівецькій області, дата взяття на облік - 11.01.2011 року, основний вид діяльності - роздрібна торгівля з лотків та на ринках (код ВЕД 52.62.0), з 10.01.2011 року є платником ЄСВ.
4.26. Однак, обґрунтовуючи свою позицію щодо протиправності вимог про сплату боргу, позивач зазначає, що з 2011 року вона безперервно перебуває закордоном та взагалі не здійснює господарської діяльності. В 2011 році подала заяву про припинення ФОП.
4.27. З даного приводу суд зазначає, що суд, керуючись частиною 4 статті 77 КАС України (щодо права суду збирати докази з власної ініціативи) через систему «Електронний суд» сформував витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (№1378707 від 15.05.2025 року), з якого вбачається, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на час формування витягу зареєстрована у Реєстрі як фізична особа-підприємець (дата держаної реєстрації 10.01.2011 року, номер запису у реєстрі 20380000000029636, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Чернівецькій області, дата взяття на облік - 11.01.2011 року, основний вид діяльності - роздрібна торгівля з лотків та на ринках (код КВЕД 52.62.0)), з 10.01.2011 року є платником ЄСВ (номер взяття на облік 24121126858/24124).
4.28. При цьому, суд наголошує, що позивач суду не надав доказів здійснення державна реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року №755-IV.
4.29. Враховуючи встановлені обставини, суд наголошує, що позивачем не припинено підприємницьку діяльність, а тому, як діюча фізична особа-підприємець, позивач зобов'язана сплачувати ЄСВ у порядку та розмірі, що визначений положеннями Закону №2464-VI. Суд наголошує, що реєстрація фізичною особою-підприємцем не лише надає право особі на провадження підприємницької діяльності, а й покладає на таку особу відповідні обов'язки, зокрема щодо подачі звітності та сплати передбачених законом сум податків і зборів.
4.30. Судом встановлено, що відповідно до відомостей інтегрованої картки платника за позивачем станом на 31.12.2023 року рахується заборгованість по сплаті єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, у точу числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (код платежу 80 71040000) у розмірі 343810,43 грн.
4.31. Таким чином, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо протиправності оскаржуваної вимоги, адже така сформована з дотриманням положень Закону №2464-VI та Інструкції №449, в тому числі і в частині процедури її складання та підписання уповноваженою особою.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
5.2. Відповідачем доведено суду правомірність прийняття оскаржуваної позивачем вимоги, натомість останньою не доведено суду її протиправності. Таким чином суд вважає, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
5.3. При цьому, суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.
5.4. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
6.2. Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 200А, код ЄДРПОУ 44057187).
Суддя О.В. Анісімов