15 травня 2025 року справа № 580/2406/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Олійник розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/2406/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845), відділу державного нагляду (контролю) в Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Хрещатик 223, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
05.03.2025 вх.№11316/25 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 04.02.2025 №136167 про застосування на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону “Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн.
17.03.2025 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обгрунтуванні позовних вимог позивачем зазначено, що за наслідками проведення перевірки за постановою до позивача застосований адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 грн з підстав здійснення перевезення вантажу без наявних на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт», а саме: в ТТН не був зазначений ідентифікаційний код перевізника. Позивач зазначає, що оскаржувана постанова в порушення п. 27 Порядку №1567 винесена не керівником Відділу державного нагляду у Черкаській області.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач позов не визнав, 02.04.2025 вх.№16643/25 подав до суду відзив на позов, де просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що за ході проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадовими особами Укртрансбезпеки виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт в діяльності позивача під час здійснення вказаного перевезення вантажу, а саме: на момент проведення перевірки у водія транспортного засобу була відсутня належним чином оформлена (заповнена) товарно-транспортна накладна від 14.12.2024 №9, а саме в графі “Автомобільний перевізник» відсутній код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків автомобільного перевізника, відсутня інформація про параметри транспортного засобу із зазначенням довжини, висоти, ширини. Відповідач зазначає, що з аналізу вказаної ТТН у межах спірних правовідносин зафіксована невідповідність вимогам ст. 48 Закону №2344-ІIІ, відсутні обов'язкові реквізити (реєстраційний номер облікової картки платника податків та параметри транспортного засобу із зазначенням довжини, ширини, висоти), що є істотними даними у сфері забезпечення безпеки на транспорті. Товарно-транспортна накладна, як і будь-який інший документ для набранням ним юридичної сили, має відповідати загальним вимогам щодо оформлення документів, передбаченим правилами документування діяльності, зокрема, містити обов'язкові для певного виду документів реквізити, що розміщуються в установленому порядку, відсутність відповідних реквізитів призводить до втрати документом юридичної сили та має наслідком неможливість визнання такого документу належним та допустимим доказом тих чи інших обставин. Постанова прийнята уповноваженою особою.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
За результатами здійснення 14.12.2024 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Бардяком Артемом рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом виявлено, що о 19 год. 40 хв. в селищі Авангард, вул. Ангорська, АЗС «SOKAR» Скінтей Іван Михайлович за допомогою послуг водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки DAF д/н НОМЕР_2 здійснював перевезення вантажу (згідно TТН №9 від 14.12.2024, вантаж-кукурудза 3-го класу) за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" - оформленої належним чином товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документу на вантаж, чим порушив вимоги статті 48 Закону №2344-III, п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом МТЗУ від 14.10.1997 №363, про що складений акт проведення перевірки №090115 на місці.
Листом від 02.01.2025 №156/43/24-25 позивачу направлене повідомлення про розгляд справи на 04.02.2025, розгляд справи відбувався за участі позивача. За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, 04.02.2025 стосовно позивача ОСОБА_1 винесено постанову №136167 про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт", у сумі 17000 грн.
Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся із позовом до суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши наявні в матеріалах справи доводи та аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі -Закон №2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), визначена
Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567. Положенням Порядку №1567 врегульовано, що: рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 11, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно з ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/ напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.
Висновуючи Верховний Суд у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 зазначив: аналіз положень Закону України №2344-ІІІ дає підстави для висновку, що законодавець під час визначення документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановив їх вичерпний перелік.
Відповідно до статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів. Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до ст.1 Закону №2344-III товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Неналежно оформлені документи, які не мають юридичної сили, розглядаються як відсутність цього документу.
Товарно-транспортна накладна від 14.12.2024 №9 не є товарно-транспортною накладною в розумінні Закону №2344-IIІ та Правил №363. У водія транспортного засобу щодо використання послуг Позивачем під час здійснення перевезення 14.12.2024 відсутня належним чином оформлена товарно-транспортна накладна на вантаж, що виявлено під час проведення рейдової перевірки (здійснення перевезень за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III).
Відповідач довів, а позивач не спростував належними доказами встановлене порушення та ухвалений індивідуальний акт повноважною особою під час реалізації матеріалів відповідно до вимог нормативно-правових актів про автомобільний транспорт, позаяк доказів на підтвердження обставин, що на момент рейдової перевірки у водія були належні документи на спростування зафіксованого порушення щодо товарно-транспортної накладної. Суд бере до уваги, що у позові не зазначено про захист/відновлення якого саме права/інтересу позивача йдеться у контексті протиправності (на думку позивача) індивідуального акта.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи чинного законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок оцінених доказів сукупно і перевірених доводів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову до обраних позивачем відповідачів.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати не належать розподілу.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.
Копію рішення направити учасникам справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 );
відповідачі: Державна служба України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845), відділ державного нагляду (контролю) в Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Хрещатик 223, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 39816845).
Судове рішення складене 15.05.2025.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА