Справа № 640/5094/19
іменем України
14 травня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №640/5094/19.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 3863-IX від 16.07.2024) постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва, утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; територіальна юрисдикція Київського міського окружного адміністративного суду поширюється на місто Київ.
Станом на 15.12.2022 день набрання чинності Законом № 2825-IX, адміністративну справу №640/5094/19 Окружним адміністративним судом міста Києва не було розглянуто.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16 вересня 2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, згідно якого справу №640/5094/19 було направлено до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 року, вказану справу передано для розгляду судді Хмельницького окружного адміністративного суду Драновському Я.В., яким прийнято до провадження адміністративну справу №640/5094/19.
Також ухвалою суду замінено відповідача Київську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) на її правонаступника Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555).
Позивач з обґрунтування позовної заяви зазначила, що твердження відповідача щодо відсутності документального підтвердження числових значень складових митної вартості товару є помилковим, а з поданих позивачем документів для митного оформлення товару були всі підстави визначити ціну товару згідно договору. Отже оскаржувані рішення прийняті без достатніх правових підстав, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час митного оформлення були виявлені причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Вказує, що в поданих документах містяться розбіжності, а також такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Просить у задоволені позовних вимог відмовити.
Також відповідач просить викликати свідка - ОСОБА_1 та визнати певні докази неналежними, недостовірними та недостатніми, тому що позбавляють можливості встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.
Суд вважає вказані клопотання такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку із їх необґрунтованістю та безпідставністю.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
21.02.2019 до відділу митного оформлення митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС подано митну декларацію №UA100110/2019/122434 з метою здійснення митного оформлення товару: NISSAN MURANO); номер кузова НОМЕР_1 ; календарний рік виготовлення - 2013; модельний рік виготовлення - 2013. Торговельна марка та виробник: NISSAN. Країна виробництва ІР.
Митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору.
На підтвердження митної вартості товарів, позивачем подано документи, перелік яких зазначено у графі 44 митної декларації.
Під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару встановлено, що документи подані до митного оформлення, не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (витрати на транспортування, страхування) та відомостей щодо ціни що сплачена за товар (контрактна вартість):
1. Декларантом не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (касові або товарні чеки, ярлики, які містять відомості щодо вартості транспортного засобу які можливо ідентифікувати з транспортним засобом, поданим до митного оформлення), що підтверджується відомостями з графи 44 митної декларації та з графи 18 рішення про коригування митної вартості товарів;
2. Не надано транспортні документи щодо переміщення товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару;
3. Не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, що передбачено п.8 ч.2 ст.53 Митного кодексу України;
4. Не надано документи, що підтверджують понесені витрати позивача на брокерські послуги при здійсненні митного оформлення в Литві (дані витрати є складовими митної вартості згідно п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України);
5. Відповідно до наданого до митного оформлення технічного паспорту на транспортний засіб, даний автомобіль належав компанії INFOKAITSESUSTEEMIDEOSAUHING, відповідно до наданого до митного оформлення інвойсу від 07.02.2019 № б/н, продавцем товару є компанія BRODERAUAB, але при цьому декларантом не надано договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
6. Всі документи декларантом подано без перекладу, в порушення вимог статті 254 Митного кодексу України.
Зважаючи на це, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, Київською митницею прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості UA100110/2019/000046/2 від 22.02.2019.
Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у цій нормі.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини перша - третя цієї статті).
Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України.
Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Враховуючи те, що у митного органу були обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості, декларанту електронним повідомленням, згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу У крани, запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості:
1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (касові або товарні чеки, ярлики, які містять відомості щодо вартості транспортного засобу які можливо ідентифікувати з транспортним засобом, поданим до митного оформлення);
2) якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
3) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається
5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
7) виписку з бухгалтерської документації;
8) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
9) за бажанням декларанта інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
Встановлено, що декларантом додатково надано:
- копію митної декларації країни відправлення - проте, без дати проведення митного оформлення та відміток митних органів країни експортера, що не підтверджує здійснення митного оформлення за даною митною декларацією;
- висновок експертного дослідження - проте, згідно норм міжнародного законодавства, митна вартість імпортних товарів є контрактною вартістю, тобто ціною, фактично сплаченою або що підлягає сплаті за товар (договірні правовідносини, де сторони дійшли згоди відносно вартості товару).
Разом з тим, наданий висновок не може підтверджувати заявлену митну вартість товару, він має виключно інформаційний характер, враховується у сукупності з іншими документами митного оформлення, не має визначальної чи переважної сили, документ (Кvitas), де зазначено суму 5200 євро, не є банківським платіжним документом, що підтверджує перерахування коштів за придбаний транспортний засіб.
Враховуючи вищевикладене, позивачем документально не підтверджено митну вартість товару - ціна що сплачена за товар, та складові митної вартості - витрати на транспортування та страхування товару.
Таким чином, у зв'язку з тим, що сумніви відповідача щодо достовірності заявленої митної вартості товару були обґрунтованими, відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 МКУ та частини 1 статті 55 МКУ було прийняте рішення про коригування митної вартості товару.
Як вбачається зі змісту документів, позивач не надав митниці додаткові документи, які б усунули розбіжності, виявлені митним органом, і зняли сумніви у достовірності заявленої митної вартості товару.
Поряд з цим, слід звернути увагу на те, що в спростування доводів відповідача про відсутність вищезазначених документів позивачем такі також не подавались під час розгляду даної справи.
Враховуючи вищевикладене, картка відмови та рішення про коригування митної вартості товару, прийняті за наслідками проведеної митним органом процедури контролю правильності визначення митної вартості товару на основі пред'явлених декларантом документів, є правомірним і обґрунтованим, тому позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування задоволенню не підлягають.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, 8А, м. Київ, 03124 , код ЄДРПОУ - 43997555)
Головуючий суддя Я.В. Драновський