Справа № 560/12336/24
14 травня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В.
за участі:секретаря судового засідання Данилюк В.П. представника заявника Бровко О.М. представника відповідача Пюрової Ю.О.
розглянувши в режимі відеоконференції заяву про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля фрукт" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,
До суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля фрукт" про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №560/12336/24.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено те, що податковий борг заявника виник у зв'язку із тим, що ТОВ "Поділля фрукт" нараховано пеню за порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями. При цьому, порушення граничних строків проведення розрахунків було спричинене несплатою грошових коштів контрагентами заявника.
Вказує, що ТОВ "Поділля фрукт" не має змоги сплати податковий борг в такому великому розмірі одним платежем, оскільки перебуває у скрутному фінансовому становищі.
Також зазначає, що збір урожаю буде проводитися лише восени 2025 року, а тому до цього часу ТОВ "Поділля фрукт" не матиме доходів для сплати податкового боргу.
Ухвалою суду призначено судове засідання для розгляду заяви про розстрочення виконання рішення у справі №560/12336/24.
Представник заявника у судовому засідання заяву підтримав та просив задовольнити її з мотивів, що у ній наведені. Додатково зазначив, що підприємство докладатиме всіх зусиль для своєчасної сплати заборгованості. Водночас, наразі підприємство перебуває в скрутному фінансовому становищі.
Представник податкового органу у судовому засіданні щодо розстрочення виконання судового рішення заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні заяви, з підстав викладених у письмових поясненнях.
Розглянувши вказану заяву, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з вимогами частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частинами 4, 5 статті 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Аналіз наведених норм права вказує, що суд за заявою сторони у справі може розстрочити виконання судового рішення. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, якщо суд встановить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Необхідною умовою для розстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, підставою для розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.
Як видно з поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду основною обставиною, що ускладнює виконання судового рішення, на яку посилається заявник є те, що податковий борг заявника виник у зв'язку із тим, що йому нараховано пеню за порушення граничних строків розрахунків за експортними операціями. При цьому, порушення граничних строків проведення розрахунків було спричинене несплатою грошових коштів контрагентами заявника.
Зазначив, що не має змоги сплати податковий борг в такому великому розмірі одним платежем, оскільки перебуває у скрутному фінансовому становищі. Сплата податкового боргу в сумі 7 100 946,81 грн призведе до його неплатоспроможності.
В той же час, суд зазначає, що інформація викладена у заяві про розстрочення виконання рішення суду не може вважатись обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або роблять його неможливим, оскільки не є доказом щодо відсутності руху коштів на рахунках платника протягом періоду виникнення податкової заборгованості та на момент подання заяви до суду.
Окрім того, суд зазначає, що контрагенти платника податків є окремими суб'єктами господарювання, дії яких не звільняють платника від обов'язку дотримання строків розрахунків, а укладання контрактів із іноземними контрагентами є добровільною господарською діяльністю платника податків, і саме він несе ризики, пов'язані з несвоєчасною оплатою таких контрактів.
Неплатоспроможність контрагентів не звільняє платника податків від виконання зобов'язань перед державою.
До заяви про розстрочення виконання судового рішення, ТОВ «Поділля фрукт» було додано звіт про фінансові результати за 2024 рік, з якого вбачається що збитки товариства склали 1 186 000,00 грн. та довідку АБ «УКРГАЗБАНК» від 24.04.2025, з якої вбачається що залишок коштів на рахунку товариства складає 586,20 грн.
Суд вважає, що надані документи не є вичерпним доказом відсутності можливості виконати податкові зобов'язання. Для повної оцінки фінансового стану товариства необхідні додаткові документи, зокрема: баланс підприємства, звіт про рух грошових коштів, дані про дебіторську та кредиторську заборгованість, інформація про наявність активів, які можуть бути реалізовані для погашення зобов'язання.
ТОВ «Поділля фрукт» також не надав інформації про наявні активи, такі як нерухомість, транспортні засоби, обладнання або інші цінні об'єкти, які можуть бути використанні для виконання податкових зобов'язань. Відсутність грошових коштів на рахунку не означає повної відсутності ресурсів для сплати податкового боргу.
Також, слід наголосити, що невиконання заявником зобов'язань призведе до порушення інтересів держави, зокрема ненадходження коштів до бюджету, що є неприпустимим в умовах економічної стабільності держави.
В свою чергу, Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Слід зазначити, товариством також не надано суду фактичних даних про вжиття дієвих заходів щодо покращення своєї фінансово-господарської діяльності, погашення наявної у нього заборгованості.
Відсутні в матеріалах заяви належним чином підтверджені відомості, які б свідчили про можливе значне порушення або зупинення роботи підприємства, або настання інших негативних наслідків щодо нього у випадку незадоволення судом заяви про відстрочення виконання судового рішення.
У ході розгляду заяви заявником не доведене існування передбачених ст. 378 КАС України виняткових обставин, які ускладнюють можливість виконання судового рішення.
Відтак, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що зазначені заявником у заяві обставини, не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи, що заявником не наведено обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не надано доказів на підтвердження існування обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для прийняття рішення про розстрочення виконання рішення суду у цій справі.
Керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля фрукт" про розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №560/12336/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повни текст ухвали складено 14 травня 2025 року
Головуючий суддя Я.В. Драновський